Як готували вбивцю Бандери: матеріали розсекреченої агентурної справи

Артем Заєць

Служба зовнішньої розвідки України розсекретила сім томів справи оперативної розробки Богдана Сташинського – спецагента, який убив лідерів Організації українських націоналістів Лева Ребета і Степана Бандеру. WAS дослідив сенсаційний історичний документ, що розкриває методи роботи радянських спецслужб.


В першій частині дослідження читайте про вербування Богдана Сташинського та його роль в знищенні українського націоналістичного підпілля.


Шпигунська кар’єра студента, який зрадив власну сім’ю, ризикує обірватися. Націоналісти засуджують Сташинського до смерті за роботу на Міністерство держбезпеки СРСР і знищення боївки «Кармелюка». Спецслужби вирішують прибрати розшифрованого агента зі Львова та відправити його в закордонну місію.

Центр дає добро і просить готувати агента до закидання в Західну Німеччину, де живуть і працюють лідери українських націоналістів. У вересні 1952-го агент «Олег» отримує позивний «Тарас» і нові документи на ім’я Григорія Мороза. Він перебирається до Києва та оселяється на вулиці Довнар-Запольського.

Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України
Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України
Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України
Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України

Навчання в Києві

Уроки тривають по 6-7 годин на день: німецька, польська, самбо, коди, керування автомобілем, стрільба. Ночами Сташинський практикується в облаштуванні схованок: водостічні труби, руїни Золотих воріт, могили на Лук’янівському і Байковому цвинтарях. У вигляді номерів дряпає кодові сигнали в телефонних будках Головпоштамту; ставить хрестики на вітринах на Хрещатику; встромляє кнопки в афіші біля кінотеатру «Зоря».

На фунікулері і в штовханині ЦУМу інструктори навчають відриватися від стеження і непомітно передавати документи зв’язковим. В тирі «Динамо» майбутній кілер стріляє з «ТТ», «Парабелума» і гвинтівки. Керує авто, робить мікрофотографії.

Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України

В рамках політзанять Богдан вивчає короткий курс історії КПРС, статті в «Правді» і доповідь Георгія Маленкова на XIX з’їзді ЦК партії. Слухає лекції «Яким має бути радянський розвідник, що діє в стані ворога» і «Українські націоналісти – найлютіші вороги радянського народу, агентура англо-американських розвідувальних органів».

Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України
Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України
Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України
Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України
Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України
Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України

Про зустрічі з кураторами Сташинський домовляється телефоном: «Коли можна буде купити костюм для моїх доньок?» – «Для Олі костюми продаватимуть о 16 годині». Це означає, що зустріч відбудеться біля Оперного театру. Там йому передають вказівки і гроші.

Київська зарплата агента становить 1200 рублів (плюс 300 на оренду квартири).

ПРИМИРЕННЯ З РОДИНОЮ

Взимку 1953-го органи відправляють агента у відрядження до Львова «з метою зашифрувати перед колишніми зв’язками своє перебування в Києві». Родичів, які відмовилися від Сташинського після його переходу на бік спецслужб, намагаються задобрити грішми.

«ОСКІЛЬКИ ЙОГО БАТЬКИ ПРОДОВЖУЮТЬ ДОТРИМУВАТИСЯ СВОЇХ ПОГЛЯДІВ, «ТАРАСУ» БУЛО БИ ДОЦІЛЬНО ЩОМІСЯЦЯ ВИСИЛАТИ СВОЇМ РІДНИМ МАТЕРІАЛЬНУ ПІДТРИМКУ, ЩОБИ ПОЛІПШИТИ ЦИМ САМИМ ЇХНЄ СТАВЛЕННЯМ ДО НЬОГО».

Родина Сташинського щомісяця отримуватиме від МДБ 300-400 рублів і стане поблажливішою. В лютому 1954-го Богдан нарешті зустрінеться з батьками і дізнається, що вони зневірилися у визвольній боротьбі.

«Що ж може зробити купка людей проти цілої держави! – каже батько. – Від початку цього підпілля я знав, що все це закінчиться дуже погано».

ПЕРЕТИН КОРДОНУ

Навчання Сташинського, на яке було відведено рік, затягується ще на стільки ж. До Польщі його виводять лише влітку 1954-го. За кілька місяців до цього МДБ перейменовують на КДБ.

Сташинському складають біографію, яка пояснює, чому польську мову він знає краще німецької: мати-німкеня довго жила в Польщі, там народила сина від поляка. Під час війни батьки загинули, син вирішив повернутися на землю предків.

Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України

В липні «Тарас» опиняється в Польщі і близько півроку вивчає місця, згадані в його підробленій біографії. З цією ж метою він деякий час працює водієм на цукровому заводі.

«АГЕНТ «ТАРАС» ЗАВЕРШИВ ПІДГОТОВКУ У ПОЛЬЩІ. НАМИ ДАНА ВКАЗІВКА ПРО ВИВЕДЕННЯ ЙОГО ДО НІМЕЦЬКОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ», – РАПОРТУЄ КИЇВ МОСКВІ В ЖОВТНІ 1954-ГО.

Наприкінці осені Сташинський опиняється у Східній Німеччині. Під іменем Йозефа Лемана працює листорізом, диспетчером в гаражі, перекладачем польської мови. Керівництво рекомендує йому вивчати шлюбні оголошення в газетах і шукати можливість за допомогою жінки легально переїхати до Західної Німеччини.

Фото, зроблене під час стеження за контактами Богдана Сташинського. Він праворуч. Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України

Більше двох років Богдан-«Йозеф»-«Тарас» займається рутиною: встановлює контакти, збирає інформацію, працює кур’єром. У НДР він з’ясовує, що найкращий спосіб бути схожим на німця – лаяти у розмовах СРСР, хвалити Захід і минулі часи, давати лише дрібні чайові, їсти без хліба і пити з маленьких чарок. Нахлібників тут не люблять: попросив у перехожого сигарету – дай за неї 10 пфенігів. В кіно краще приходити зі своїми бутербродами.

Восени 1955-го «Тарас» ненадовго їде у відпустку додому. Майор КДБ Бєлов повідомляє його батькам, що Сташинський – розвідник і справжній патріот. Дякує від імені органів державної безпеки. Батько давно з усім змирився, тому говорить, що «йому приємно чути, що його син виконує таку почесну роботу».

Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України

ВБИВСТВА РЕБЕТА І БАНДЕРИ

Нарешті Богдану дають по-справжньому серйозні доручення і засилають до Західної Німеччини з новими документами. Змінивши кілька псевдонімів, Сташинський вистежує і вбиває лідерів української еміграції. У 1957 році – Лева Ребета, голову «Організації українських націоналістів за кордоном», що відкололася від ОУН. У 1959-му – Степана Бандеру, лідера фракції «Організація українських націоналістів революційна».

Для обох завдань шпигунові привозять з Москви алюмінієві циліндри, що вистрілюють струменем ціаніду. Протестувавши такий пістолет-шприц на собаках в найближчому лісі, «Тарас» переконується: постріл майже беззвучний, смерть настає швидко.

Агент вистежує Ребета під редакцію емігрантської газети «Сучасна Україна». Бандеру, який живе під іменем Стефана Попеля, – в під’їзді його будинку. При зустрічі з «Тарасом» обидві жертви вдихають отруйні випари і вмирають від миттєвої закупорки судин у мозку. Отрута швидко розкладається, не залишаючи слідів. Виглядає все це як серцевий напад.

Знаряддя вбивства Степана Бандери та Лева Ребета. Джерело: researchgate.net

В Москві Сташинського «За виконання важливого державного завдання у винятково важких умовах» нагороджують орденом Червоного Прапора і дарують фотоапарат «Контакс». Після ліквідації Бандери його зарплатню підвищують до 2500 рублів (за 10 тисяч можна було купити автомобіль).

ФАТАЛЬНЕ КОХАННЯ

На перепідготовку в Москву Сташинський приїжджає з молодою дружиною-німкенею, перукаркою Інге Поль. Агенту не можна мати дружину, тим більше іноземку, але голова КДБ Олександр Шелепін робить виняток.

У Москві Інге не подобається. Богдан нервує, виявивши, що його квартиру прослуховують. Коли дівчина вагітніє, КДБ вимагає зробити аборт, але Сташинський про це не хоче і чути. Дружина сильно на нього впливає і не бажає сама ставати агентом. Наприкінці 1960-го Богдану кажуть, що за кордон він більше не поїде. Довіру підірвано. Він починає всерйоз побоюватися за власне життя.

В 1961-му Інге з великими труднощами отримує дозвіл залишити країну і їде народжувати до Східного Берліну. Немовля незабаром помирає. Богдан просить відпустити його на похорони сина.

Джерело: Справа оперативної розробки / Служба зовнішньої розвідки України

ВТЕЧА І СУД

Повертатися в СРСР агент не збирається. Напередодні похорону вони з Інге тікають через чорний хід з дому її батьків і, уникаючи приставлених агентів КДБ, на таксі їдуть до Західного Берліну. Страхи керівництва виправдалися: агент надав перевагу улюбленій жінці та залишив улюблену роботу.

Західнонімецька влада довго перевіряє Сташинського. Потім проводить аналіз тканин мозку ексгумованого тіла Бандери. В замку під’їзду його будинку знаходять уламки відмичок. Слідство переконане: Богдан справді вбивав за завданням КДБ. Суд широко висвітлюють світові ЗМІ. Сташинський каже, що «краще сидіти в тюрмі, ніж лежати в землі».

Радянські коментатори називають процес провокацією. Одночасно 17 керівників Сташинського вилітають зі своїх крісел. Родичів Богдана тимчасово переселяють з рідного села, побоюючись помсти оунівців за смерть Бандери.

Навіть вдова Ребета шкодує вбивцю. Називає його гвинтиком системи і просить не карати надто суворо. За два політичних вбивства суд виносить незвично м’який вирок – 8 років. З цього терміну українець відсидить лише половину і в якийсь момент тихо зникне з камери.

Сліди Богдана після в’язниці губляться. У 1981 році колишній начальник поліції ПАР генерал Гельденхейс розповість в інтерв’ю, що Сташинському зробили пластичну операцію і сховали від довгих рук КДБ в Південній Африці. Там він нібито знову одружився і навчав місцеві спецслужби методам боротьби з повстанцями.

Сьогодні Сташинському було би 85 років. Він все ще може бути живий. Якщо так, ми про це вже ніколи не дізнаємося.

Популярне