Це сталося, коли США набридло платити данину піратам
«Корсари Аллаха» століттями тримали Середземномор'я в страху. 1801 року вони нарвалися – стали ціллю першої закордонної антитерористичної операції США.
1575 року біля берегів Каталонії алжирські пірати захопили галеру, на якій пливли Мігель Сервантес з братом. Родина змогла швидко викупити лише Родріго Сервантеса. Майбутній письменник провів в полоні п’ять років, поки за нього не заплатили 2000 дукатів.
Джерба, Алжир, Туніс, Триполі, Голета, Бужи – назви середземноморських баз Барбарії жахали всію Європу. З середини 15 століття північноафриканські пірати викрали і продали в рабство понад мільйон християн, атакували навіть Скандинавію і досягали Ісландії. Були потоплені тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії геть спорожніли після набігів.
Кого лише не було серед піратів: маври, які втекли від Реконкісти, рибалки і ловці молюсків, збіднілі торговці, навернені на іслам греки і голландці. Перебуваючи під протекцією Османської імперії та надихаючись закликами імамів атакувати невірних, до 19 століття мусульманські корсари стали серйозною геополітичною силою.
Великі морські держави – Британія, Іспанія, Франція – платили данину за безпечний прохід своїх кораблів у порти Середземномор’я. Одразу після здобуття незалежності США щорічно відправляли берберам $ 1 мільйон, тобто 15–20 % доходу країни.
Дядько Сем сердиться
Зараз би це назвали свавіллям: біля берегів Африки продовжували грабувати судна під прапорами країн, які регулярно сплачували відкупні. До 1801 року США вже здійснили два каральних рейди, безуспішно намагаючись блокувати і обстрілювати берберські порти. 1803-го угруповання посилили, і восени до марокканської столиці Танжера підійшли важкі фрегати. Правитель країни бей Сулейман порахував свої гармати і підписав з американцями «вічний мир».
«Вічний мир» завершився, не розпочавшися. 31 жовтня під час блокади Триполі американський фрегат «Філадельфія» напоровся на риф. 307 членів екіпажу потрапили в полон. Пізніше бербери змогли зняти корабель зі скелі та отримали найпотужніший бойовий корабель у своїй історії.
Зухвалу акцію відплати провели через півроку. Американці захопили берберський вітрильник, підняли піратський прапор і пішли на нічний абордаж. Молодий капітан Стівен Декейтер з командою з 62 осіб без єдиного пострілу, лише з палашами, піками і кортиками, захопив «Філадельфію». Пошкоджений фрегат неможливо було викрасти, тому його спалили.
Облога з моря
Наприкінці липня 1804 року почалися вирішальні бої. Під прикриттям залпів фрегатів невеликі кораблі проривалися на рейд Триполі, аби придушити батареї.
Бої стали вкрай запеклими. Бербери збили щоглу на фрегаті «Конституція» гарматним вогнем, камзол командора Пребла пробило осколком. Стівен Декейтер під час абордажу застрелив капітана ворожого судна, але сам отримав важку рану ятаганом. Життя йому врятував матрос, який підставив під удари піратів свою голову. Було вбито двох капітанів американських канонірських кораблів. Під час спроби застосувати брандер від вибуху загинув весь екіпаж.
Місто нещадно обстрілювали запальними і розривними бомбами. Почалися пожежі, жителі Триполі втекли в пустелю.
Наступ із суходолу
Атака з моря не принесла результатів. Правитель Триполі паша Юсуф відмовлявся здаватися, вимагаючи за повернення полонених моряків фрегата «Філадельфія» і підписання мирного договору величезну на той час суму в $ 200 тисяч. Тоді американці провели гібридну спецоперацію: набрали в Єгипті 400 грецьких і арабських авантюристів. Лейтенанти Ітон і О’Беннон з вісьмома морськими піхотинцями керували наступом з суходолу, щоби посадити на трон Триполі брата Юсуфа – Хамета.
Подолавши виснажливі 620 км пустелі, найманці вдарили по важливому порту Дерна. З моря їх підтримали три 18-гарматних шхуни. Частину артилерії перевезли шлюпками і залпами впритул вибили ворота міста. Після короткого бою над фортецею підняли зоряно-смугастий прапор – це була перша сухопутна перемога США на чужій землі. Хоча загін не дійшов до Триполі, в гімні морської піхоти США тепер є такі слова:
Від палаців Монтесуми до берегів Триполі
Ми боремося за нашу країну
В повітрі, на землі і на морі.
Кінець піратства
Отримавши такі аргументи, паша Юсуф погодився на мирний договір. У свою чергу, США зобов’язалися виплатити $ 60 тисяч за 400 полонених. На американських офіцерів і дипломатів пролився дощ з доларів та медалей.
Через кілька років світові держави відволіклися на війну з Наполеоном, чим скористалися пірати. Держави Барбарії повернулися до практики захоплення торгових суден і вимагання відкупних.
1815 року в гавань Алжиру з дюжиною військових кораблів прибув герой попередньої війни Стівен Декейтер. Берберський флагман взяли на абордаж, а його «адмірала» закололи піками. Наступного року обіцянку правителя Алжиру не брати в полон християн закріпив об’єднаний англо-голландський флот. Понад 200 гармат ескадри дев’ять годин перетворювали місто на руїни.
Незабаром загроза «корсарів Аллаха» була знята остаточно. Зібравши сили після Наполеонівських воєн, монархи Європи вторглися в Африку, розділивши північ континенту на іспанську, французьку та турецьку частини. Більше про піратів тут не чули.
