Як у 12 сторіччі показати, що ти заможний

Болонські вежі погано пристосовані до оборони і так собі придатні для спостереження. Ці споруди були засобом фалометрії міських кланів.

В арабських шейхів, охочих перевершити один одного висотою хмарочосів, були достойні попередники в середньовічній Європі. Найзаможніші міські клани побудували в Болоньї 12 сторіччя справжній Мангеттен. Серед болонських висоток були і вежі-близнюки. До нашого часу збереглися 12 з них.

Війна престолів

Починаючи з 8 століття Італію роздирала боротьба католицької церкви і світських правителів за право призначати єпископів і абатів. У цій боротьбі Болонья, як і решта італійських міст, безліч разів переходила під контроль то місцевих князів, то королів, то імператорів, то єпископів.

У заплутаній політичній ситуації міста Італії наїжилися захисними вежами. Тоді ж, на межі 11—12 століть, у небо почали підійматися болонські хмарочоси. За різними даними, тоді побудували від 100 до 180. Серед них і найвища похила вежа Італії — 97-метрова Азінеллі.

Вежа Азінеллі в Болоньї. Фото: Libera latino / CC BY-SA 4.0
Вид на місто, що розгортається з вежі Азінеллі. Фото: Revol Web / Flickr

Для порівняння:

  • Вежа Азінеллі. Найвища вежа Болоньї. Почала будуватись у період між 1109—1119 роками. Висота — 97,2 метра. Відхилення від вертикалі на 2,2 метра. Причина похилення — нерівномірне осідання ґрунту.
  • Вежа Гарізенда, Болонья. Висота – 48 метрів. Нахил – 3,2 метра. Існує думка, що вежа від початку будувалась як похила.
  • Пізанська вежа, Піза. Висота — 55,86 метра від землі на найнижчому боці та 56,7 метра на найвищому. Спорудження вежі почалося 9 серпня 1173 року, із двома тривалими перервами тривало майже 200 років. Нахил складає 5,5 метра.

Свої примхи

Вежі належали впливовим родинам, чия могутність оцінювалася за висотою будівлі та здатністю мобілізувати безліч рідних, друзів і слуг у час нападу — на місто чи на клан у разі вендети. Кревна помста вважалася і правом, і обов’язком претендентів на лідерство.

Оборонної функції висотні вежі, найімовірніше, не мали. Це були грандіозні і коштовні символи влади. Так, у вежі Азінеллі, що висотою перевершує Статую Свободи, немає ані бійниць, ані галерей. Незручна вона і для спостережень — місто часто огортає серпанок, а гори заступають околиці. Швидко зіп’ястися на вершечок вежі для подання сигналу теж не вдасться: треба подолати 498 сходинок вузькими дерев’яними сходами.

Про будівників Азінеллі є романтична легенда та правдоподібна історія.

Романтична легенда мовить про те, що в Болоньї жив молодий погонич віслюків (asino – італійською «осел»), який доставляв з річки пісок і жорству для будівництв. Він закохався в заможну красуню. Суворий батько пообіцяв дозволити весілля, якщо парубок зведе найвищу вежу в Болоньї. Наступного дня закоханий юнак знайшов скарб – мішок золота. За 10 років він збудував вежу, молодята побралися, жили довго і щасливо.

Прагматична версія ґрунтується на документах з міських архівів. Лицар Герардо Азінеллі почав споруджувати вежу між 1109 і 1119 роками поруч свого будинку. Його родину згадував у своїх працях з італійської історії навіть другий президент США Джон Адамс:

«У 1202 в Болоньї виникли громадські заворушення… Перше закипіло через давню ворожнечу між Азінеллі і Сканабеккі. Ці два клани зібралися на головній вулиці зі зброєю в руках, і було багато убитих та поранених з обох сторін».

Вежі Азінеллі (зліва) і Гарізенда (справа) у Болоньї, акварель Якоба Альта. Джерело: Галерея Альбертіна / Wikipedia
Внутрішні сходи у вежі Азінеллі. Фото: Tango7174 / Wikipedia
Вежі Азінеллі (справа) і Гарізенда (зліва) у Болоньї. Фото: =BSayler / Flickr

На розкид

У 13—14 століттях доба болонських веж добігла кінця. Деякі завалилися самі, чимало було знесено з міркувань безпеки. Через нерівномірне осідання ґрунту або інженерні прорахунки споруди почали нахилятися, загрожуючи падінням на голови містян.

Деякі вежі вкоротили, зокрема 48-метрову Гарізенду, що дожила до нашого часу. Припускають, що її первісна висота складала близько 60-ти. Унікальний нахил вежі згадував навіть Данте у своїй «Божественній комедії»:

«Як Гарізенда видасться тому,
Хто йде внизу, нахиленою грізно
Й от-от впаде на голову йому…»

Зацілілі вежі міська влада у 15—19 століттях використовувала як в’язниці, магазини або житлові будинки, дозволяла вченим Болонського університету проводити там фізичні досліди — вивчати обертання Землі та гравітацію, влаштовувати експерименти з маятниками та падінням об’єктів.

Під час бомбувань Другої світової Азінеллі все ж довелося використовувати для спостережень. Чотири добровольці стежили за тим, куди потрапляли бомби, і спрямовували в той район машини швидкої допомоги. Після війни на вежі розташували ретранслятор італійського радіо і телебачення.

Популярне: