#янебоюсясказати: особливості родинного життя в Московській державі

«Належить чоловікам повчати дружин своїх з любов’ю і взірцевим напученням», — писали в руському збірнику порад щодо сімейного життя 16 століття «Домострой». Як вони втілювалися, у листах і звітах розповідали після візиту до Московської держави іноземні гості.

Дівиця в темниці

Зазвичай життя після весілля для дівчини виглядало так: замкнені ззовні двері, періодичні побої та секс у кімнаті із завішеними іконами. Утримання дружин під ключем було правилом для знаті. Австрійський дипломат 16 століття Сигізмунд фон Герберштейн писав: «Московити не вірять у честь жінки, якщо вона не живе у зачині вдома».

Демонстрація дружини гостю була превеликою ознакою пошани. 1643 року князю Льву Шляховському так сподобався голштинський посол Адам Олеарій, що він відвів його до спеціальної зали. Незабаром туди увійшла дружина в пишному вбранні. Посол мав узяти з її рук чарку горілки, пригубити та, якщо чоловік подасть знак, поцілувати господиню в губи.

«З повсякденного життя руського боярина кінця 17 століття», Костянтин Маковський. Джерело: art-catalog.ru
«Родина купця в 17 столітті», Андрій Рябушкін. Джерело: artscroll.ru

«Росіяни обходяться з дружинами жорстоко і тримають їх у суворій покорі», —
Семуел Коллінз,
1667 рік.

Чубить — значить любить

Колишній лікар царя Олексія Михайловича англієць Семуел Коллінз наприкінці 17 століття писав, що ставлення до дружин у Москві стало людянішим. Тепер чоловіки лиш тільки прив’язували жінок за волосся й шмагали їх. Не те що роки три чи чотири тому, коли «один купець бив свою дружину доти, доки міг, канчуком у два пальці завтовшки; зрештою примусив її вдягнути сукню, просочену горілкою, запалив її, й отже бідолашна загинула в полум’ї».

Випадок із потерпілим чоловіком в оповідях чужоземців наводиться лише раз. Стався він за часів правління Бориса Годунова. Коли той страждав від подагри, дружина одного боярина вирішила помститися чоловікові за всі кривди. Пішла й розповіла, що супруг знає чудодійний засіб, але не ділиться ним із государем навмисно. Чоловіка приволокли до двору, висікли й кинули до в’язниці. Коли він поскаржився на жінку, побили ще сильніше та порадили чимшвидше починати лікувати диво-засобом. Не тямлячи, що йому робити, чоловік узяв два тижні відкладу і послав привезти цілий віз трав. Приготував ванну для государя. Як писав Адам Олеарій, біль пройшов, «може, не так від ванни, як сам собою». Тоді боярина вкотре висікли і спровадили додому з 200 рублями, новим одягом і подарованими 18 селянами. Жінці суворо-пресуворо наказали не мститися. Відтоді, кажуть, жили вони злагідно.

«Національні костюми», гравюра з книги Адама Олеарія «Опис подорожі Голштинського посольства до Московії та Персії», 1656 рік. Джерело: e-reading.club
«Весільний бенкет», гравюра з книги Адама Олеарія «Опис подорожі Голштинського посольства до Московії та Персії», 1656 рік. Джерело: e-reading.club
«Пиятика», гравюра з книги Адама Олеарія «Опис подорожі Голштинського посольства до Московії та Персії», 1656 рік. Джерело: e-reading.club

Старомосковський секс

Як москвичі п’ють горілку і вдаються в розпусту — одна з головних тем в описах Росії 16—17 століть. Мандрівники повідомляли, що чимало знатних жінок, «недостатньо пильнованих своїми п’яними чоловіками», зраджували їх під час бенкетів. У родинах простіших не додержувалися звичаю тримати жінок у зачині, що сприяло розпусті.

«Боярський весільний бенкет», Костянтин Маковський. Джерело: Google Arts & Culture / Wikipedia

«До сласності Московці вельми схильні; нерідко плямують себе перелюбом, блудом і проклятим Содомським гріхом», — принц Даниїл із Бухова, посол Священної Римської імперії
1577 рік.

У багатьох чужоземців складалося враження, що подружня зрада в Московській державі була за звичай. Секс із незаміжньою чи нежонатим взагалі не вважали перелюбом і називали «блудом». Чоловіків за нього часто не карали, а жінок могли заслати в монастир або дати канчуків.

Подібним трибом жив і Іван Грозний. Про любов царя до жінок, якими він не перебирав, пише чимало хто з європейців. Англійський посол Джером Горсей стверджував, що цар вихвалявся перед ним, як «тисячу дів розтлив». Майже весь цей час Іван, звісно, був жонатим.

За словами іноземців, предметом жадання москвичів ставали не тільки жінки. Як простосердно сповіщає Адам Олеарій, багато хто «вживає» хлопчиків, чоловіків і навіть коней. Причому під час бенкетів це стає темою для розмов.

«До сласності Московці вельми схильні; нерідко плямують себе перелюбом, блудом і проклятим Содомським гріхом», — принц Даниїл із Бухова, 1577 рік.

Навіть в описах упереджених європейців руські скидаються на грішників, проте не святокрадців. «Як вони охочі до тілесного злягання у й шлюбі, і поза ним, так само вважають його гріховним і нечистим», — пише Адам Олеарій. Перед сексом необхідно було не лише завісити ікони, а й зняти хрестик.

Популярне: