Мадагаскар — наш. Секретна експедиція Петра І

Світлана Ворошилова

Щоб прорубати вікно в Індію, російський імператор був готовий пристати до спілки з піратами. Ідея сумнівна, а тому точний маршрут походу до берегів Африки приховувався навіть від начальника експедиції.

На початок правління Петра І епоха великих географічних відкриттів минула, і найкращі заморські колонії були поділені між державами Західної Європи. Діяльний цар не хотів із цим миритися. Незадовго до своєї смерті він спорядив експедицію на Мадагаскар.

Карта острова Мадагаскар. Створена між 1702 і 1707 р. Фото: NYPL Digital Collections

До Мадагаскару наввипередки зі шведами

Мадагаскар був відкритий у 16 столітті португальськими мореплавцями, пізніше перейшов до рук французів, та й вони не зуміли втриматися там надовго. На початок 18 століття острів фактично контролювали пірати, які грабували торговельні кораблі на маршруті з Європи в Індію і назад. Англія, Франція, Голландія посилали каральні експедиції, але без успіху. Швеція, навпаки, планувала зав’язати з піратами спілку й уже готувала морський похід, та забракло грошей.

Ідею мадагаскарської епопеї Петрові підказав шведський найманець Даніель Вільстер. Цей морський офіцер устиг повоювати за Данію проти Швеції, а за Швецію — проти Данії та Росії. В одному з боїв утратив ногу. Незабаром після закінчення Північної війни він, наче й не було нічого, приїхав до Росії та попросив аудієнції в Петра І.

Вільстер розповів російському імператорові про плани шведського походу до Мадагаскару й запропонував випередити суперників. Острів він змалював царю як «Мадагаскарське королівство» — першу в світі державу піратів. Насправді держави на Мадагаскарі не було: лише бази піратів та поселення племен аборигенів, що воювали між собою.

Пірат Генрі Евері, супроводжуваний рабом. Гравюра з книжки «A General History of the Robberies and Murders of the most notorious Pyrates», 1725 р. / Library of Congress
Московський цар Петро Великий. Густав Мардефельд, 1707 р. Фото: Victoria and Albert Museum / vam.ac.uk

«Прямувати в призначене вам місце»

Петрові ідея сподобалася, і він наказав готувати експедицію. Приготування тривали у суворій секретності. З казни таємно виділили 3000 рублів золотом, стратегію так само таємно розробили в канцелярії командувача флотом (ані Колегію іноземних справ, ані Адміралтейство про це не сповіщали). Місце призначення не фігурувало навіть у секретних документах — його замінили туманною фразою «прямувати в призначене вам місце».

Два кораблі мали йти до Мадагаскару під торговельним прапором. Оскільки 32-гарматні фрегати не надто скидалися на купецькі судна, іти до Африки вирішили околясом — не через Ла-Манш, а «круг британських берегів».

Деталі тримали в секреті навіть від самого Вільстера, призначеного віце-адміралом і керівником операції. Конверти з секретними приписами він і капітани обох фрегатів одержали при відплитті. Розпечатати їх дозволялося лише в Північному морі.

Гравюра з книжки Йогана Георга Корба «Щоденник подорожі до Московії»

Відкрилася теча

Після прибуття Вільстер мусив передати «владиці Мадагаскару» лист Петра І, домовитися з піратами про налагодження дипломатичних і торговельних відносин, а також по спромозі організувати візит мадагаскарського посольства до Петербурга. Згодом — відплисти до Бенгалії й укласти аналогічну угоду з Великим Моголом. Острів цікавив Росію тільки як перевантажна база на шляху до казково багатої Індії.

Фрегати «Амстердам-Галей» і «Декронделівде» голландського спорудження, кожен із командою з 200 осіб, вийшли з Ревеля у грудні 1723 року. А за кілька тижнів повернулися: в обох відкрилася теча. Було вирішено замінити судна на нові та відновити похід. Та незабаром Петро І помер, і Росії стало не до Мадагаскару.

Утім, навіть якщо експедиція дісталася б «призначеного місця», домовлятися там про дипломатичні відносини вже не було з ким. На той час піратські табори розгромив англійський флот.

А що потім?

  • Віце-адмірала Даніеля Якоба Вільстера було призначено начальником Морської академії в Санкт-Петербурзі, а 1729 року він став командиром Кронштадтського порту.
  • Наступну спробу обсидітися на Мадагаскарі 1774 року за підтримки короля Франції Людовіка XV здійснив Моріц Беньовський — авантюрист словацького походження, утікач із російської каторги на Камчатці. WAS іще напише про нього.
Популярне: