Шведські вовки проти норвезьких овець: Невідома війна

Далеко не всі скандинави виступають на захист природи. Що робити з вовками? Під час передвиборчих кампаній про це має висловитися кожна політична партія Норвегії і Швеції.

В 1971 році Швеція запустила проект з відновлення популяції скандинавського вовка в природних умовах, звідки він зник через активне полювання. Для початку було створено генетичний банк скандинавських вовків, які жили в зоопарках. Потім уряд перемістив 15 тварин з неволі в дику природу і викупив у фермерів стадо оленів, щоби ті могли полювати.

Через кілька років у зграї з’явилися перші вовченята. Ця жменька тварин розколола жителів Скандинавії на вовчих друзів і ворогів.

Залишився тільки один

Сусідство з вовками найбільше турбувало шведських оленярів і норвезьких вівчарів. У Норвегії близько двох мільйонів овець, у Швеції – чотири тисячі оленячих ферм.

За 100 років життя без диких вовків змінилися умови випасу: стада вільно ходили великими територіями без собак і пастухів. Норвезькі фермери вивели нові, більш огрядні породи овець. Вони гірше бігали, не дерлися скелями і не збивалися в купу в разі небезпеки, що робило овець легкою здобиччю.

Фермери отримували від уряду компенсації за вбиту худобу, однак це не гарантувало хижакам спокійного життя. Люди знищили зграю, з неї вцілів лише один вовк. Шведський уряд продовжив проект. Самотній самець створив сім’ю з вовчицею, яка потрапила до Швеції з Росії, через фінський кордон. Від цієї пари походять всі вовки, які живуть сьогодні в країні.

Вовки переслідують сани, на яких їдуть чоловіки і свині. Фріц фон Дардель, 1847 рік. Джерело: Nordic Museum / Wikipedia

Вовчий мандат

Навколововча тема набувала розмаху, до пастухів приєдналися політики. З 1980-х років в передвиборчих програмах шведських і норвезьких партій обов’язково є вовче питання. Жителі міст традиційно підтримують партії, які виступають за охорону хижаків. Селяни голосують за партії, які обіцяють надійний захист худоби.

Дискусії з вовчого питання досягали в Норвегії тієї ж напруги, що і дебати про присутність норвезького спецназу в Афганістані. В кінці 1990-х лідер центристської партії заявила, що страшніше за вовків може бути лише прогресивна партія, яка їх захищає.

Сьогодні обидві партії виступають проти вовків. Вони звинувачують шведів і росіян в тому, що ті дозволяють своїм хижакам мігрувати в Норвегію.

Шкури вовків на ринку в Бергені, Норвегія. Фото: Natalie Maynor / Flickr

Вбивство мігрантів

Коли в 2000 році норвезький кордон перетнули десять шведських вовків, їх миттєво звинуватили в нападі на овець. Для полювання за прибульцями було організовано загін з 26 чоловіків на гелікоптерах і снігоходах. Вижив лише один вовк – Мартін, який отримав політичний притулок.

«Містер Мартін, ласкаво просимо до Швеції! Вам не потрібен паспорт, щоби перетнути кордон. Ми гарантуємо вам життя», – з таким зверненням виступила міністр захисту довкілля Швеції Аннетта Тоернквіст.

Керуючись якимось звірячим інстинктом, вовк перейшов на територію Швеції.

Два вовки в Кольморденському зоопарку, Швеція. Фото: Daniel Mott / Flickr

Тамбовський вовк шведам товариш

Сьогодні вовків в скандинавських зграях недостатньо, щоби вберегти популяцію від близькоспорідненого схрещування і виродження. Потрібні свіжі гени. Їх можна отримати від звірів із зоопарків або від російсько-фінських вовків, привезених в Норвегію та Швецію в 1990-х.

Вовчиця Сісі була саме в цій групі. Щоби врятувати самку з потрібними генами від оленярів, її чотири рази перевозили літаком з тваринницької півночі на безпечний південь Швеції в надії, що вона там приживеться, створить сім’ю і народить вовченят. На це марно витратили мільйон доларів. Сісі щоразу поверталася на північ, тому що на півдні не водяться олені. Вовчиця ні з ким не зійшлася, не дала потомства, а три роки тому безслідно зникла.

Сьогодні шведську популяцію вовків підтримують на рівні 300-400 особин. В Норвегії їх залишилися одиниці. Уряди обох країн щорічно продають ліцензії на відстріл диких тварин, намагаючись регулювати чисельність і якість зграй. З 2011 року в Норвегії не було зафіксовано жодного випадку нападу на овець, однак в 2016-му парламент схвалив знищення 47 з 68 хижаків.

Тим часом, в Швеції набувають популярності туристичні маршрути «Вовче завивання» і «Вовчий слід». Діють парки-заповідники з адаптації вовків із зоопарків до життя в дикій природі.

Популярне: