Безсмертний штаб. Топ-5 полководців Другої світової війни

Вони відправляли на смерть сотні тисяч солдатів, спалювали дивізії, як сірники, і руйнували міста, немов пісочні замки. Це найкращі полководці Другої світової.

Друга світова війна тривала 2193 дні. В ній брали участь 80% населення планети, загальні втрати сягнули 66 мільйонів осіб. Сторони випускали ракети по Лондону, знесли бомбами Дрезден, випалили Варшаву і завдали ядерних ударів по японським містам. Операціями найбільшого конфлікту в історії людства керували найвизначніші полководці.

1. Маршал флоту Ісороку Ямамото

Відзначився ще в битві при Цусімі, де втратив два пальці і отримав прізвисько «80 монет» (за манікюр кожного пальця гейшам платили по 10). Навчався в Гарварді, виступав проти війни з США через вразливість морських шляхів доставки сировини і продовольства в Японію. Мав рацію: країна завершувала війну з шаленим дефіцитом палива, овочевими грядками в містах та бамбуковими киями, які роздавали мирним жителям для відбиття атаки морської піхоти США.

В грудні 1941 року під тиском урядової «партії війни» Ямамото розробив амбітний план. Він продумав знаменитий напад на Перл-Гарбор, де були виведені з ладу 7 американських лінкорів і знищені дві сотні літаків. Штаб Ямамото здійснив розгром повітряного прикриття Філіппін і захоплення островів, а також потопив британське «З'єднання Z».

Ямамото вимагав нав’язати рішучий бій США якомога раніше, а не розтягувати сили від Індії до Австралії. Але в 1942 році американці зламали японський шифр, змінили хід битви за Мідвей, втопили чотири авіаносця і перехопили інформацію про пересування самого Ямамото. Літак адмірала був збитий над Соломоновими островами 18 квітня 1943 року. Тіло знайшли в джунглях, воно стискало руків’я меча.

Ісороку Ямамото. Джерело: Національна парламентська бібліотека Японії / ndl.go.jp
Ісороку Ямамото. Джерело: Національна парламентська бібліотека Японії / ndl.go.jp
Ісороку Ямамото. Джерело: Національна парламентська бібліотека Японії / ndl.go.jp

2. Генерал-фельдмаршал Еріх фон Манштейн

Прусський офіцер в п’ятому поколінні. За Першої світової воював в Сербії і під Верденом, отримав важке поранення в Польщі. Потім була штабна робота, керування кавалерійською дивізією і служба в генштабі. Отримав кілька орденів включно із «Залізними хрестами» обох ступенів. Повторно Манштейна нагородять ними під час Другої світової за операції в Польщі і прорив до Арденн. Під його керівництвом в травні 1940 року було оточене угруповання французьких військ і знешкоджений експедиційний корпус англійців.

Особливо сильно Манштейн відзначився на Східному фронті. Вже на п’ятий день війни захопив стратегічний міст через Двіну і вирвався на оперативний простір до Ленінграда. Брав участь у знищенні радянської армії в районі Дем’янського мішка, розгромив Кримський фронт і в липні 1942 року захопив Севастополь. Найважчої для Вермахту зими 1942-1943 років Манштейн намагався витягнути оточені війська зі Сталінграду, не дійшовши 8-9 кілометрів. Успішно діяв у третій битві за Харків, де РККА втратила до 100 тисяч осіб. Тримав оборону на Дніпрі і проривався з оточення під Корсунем, де порушив наказ Гітлера не залишати позицій і врятував половину угруповання.

Після поразки Німеччини три роки відсидів у в’язниці за «нехтування життями цивільного населення». Брав участь у формуванні армії ФРН. Помер у своєму ліжку в 1973 році.

Еріх фон Манштейн, 1938 р. Джерело: Федеральний архів Німеччини / Wikipedia
Еріх фон Манштейн, 21 березня 1942 р. Джерело: Федеральний архів Німеччини / Wikipedia

3. Маршал Олександр Василевський

Командував ротою за Першої світової, відзначений нагородами за часів Громадянської війни. Зірка Василевського зійшла взимку 1941-1942 років. Як в.о. начальника радянського Генерального штабу, він розробляв контрнаступ під Москвою. Через рік був одним з авторів плану оточення армії Паулюса в Сталінграді.

У ключовий битві війни, під Курськом, разом з Жуковим координував дії двох фронтів. Був одним з авторів артилерійської підготовки по німецьким військам, які вже вийшли з оборони на свої рубежі для контрнаступу з виходом до Харкова і Донецька. Звільняв Донбас, Правобережну Україну, Одесу і Крим. Керував взяттям Кеніґсберґа – ця операція увійшла в підручники. Нагороджений двома орденами Перемоги (по два мають лише Жуков і Сталін). Воював з Японією і змусив здатися Квантунську армію, за що отримав «Золоту Зірку» Героя Радянського Союзу.

Після війни був міністром оборони СРСР і депутатом Верховної ради, писав книги. Помер у 82 роки.

Маршал Олександр Василевський. Джерело: diletant.media
Маршал Олександр Василевський. Джерело: defendingrussia.ru
Василевський приймає капітуляцію генерал-майора Альфонса Гіттера. Вітебськ, 28 червня 1944 р. Джерело: Wikipedia

4. Генерал армії Дуайт Ейзенхауер

Під час Першої світової був інструктором і на фронт не потрапив. У 1942 році зі штабної роботи був переведений керувати американським контингентом в Британії. Вперше відзначився в Африці, де після низки невдач зміг очистити північ Тунісу від німців та італійців. У 1943 році керував висадкою союзників на Сицилії.

Вершиною військової кар’єри майбутнього президента США став найбільший десант в історії. Під час операції «Оверлорд» в Нормандії висадилися 2 мільйони солдатів. Досягнувши там успіху, війська союзників звільнили Париж і вийшли до кордонів Німеччини. В цей час Ейзенхауер керував уже всіма операціями на фронті від Північного до Середземного морів. Він форсував Рейн, окупував промисловий район Рур, звільнив Гамбург, зустрівся з радянськими військами на Ельбі.

Після війни викладав у Колумбійському університеті, керував військами НАТО. Виграв президентські вибори в 1951 році і пробув в Білому домі два терміни. Помер після четвертого інфаркту у 1969 році.

Генерал Дуайт Ейзенхауер віддає наказ десантникам в Англії: «Повна перемога і більше нічого». 6 червня 1944 р. Фото: Library of Congress
Генерал Дуайт Ейзенхауер під час військового параду, 1945 р. Фото: Library of Congress

5. Маршал авіації Артур Гарріс

Автор плану масованих бомбардувань Німеччини відповідальний, за деякими оцінками, за 600 тисяч німецьких смертей. Гарріс вважав абсурдом вбивати хлопців на фронті і щадити дівчат в заводських цехах, які збирають по сотні бомб за зміну.

Британська авіація діяла за найжорстокіших умов. Частими були місії, в яких гинули від третини до половини екіпажів. До 1944 року не було винищувачів, здатних супроводжувати бомбардувальники до промислових центрів противника. Саме Гарріс розробив тактику «потоку» бомбардувальників «Ланкастер» із суцільною зоною вогню бортовими кулеметами та наполіг на руйнуванні міської забудови з максимальної висоти для зменшення власних втрат.

Його літаки бомбили заводи і дамби, перетворювали на руїни робочі квартали, разом з американцями зупинили до 90% німецьких підприємств з переробки синтетичного пального.

Гарріс помер 5 квітня 1984-го, доживши до 91 року. Піддавався жорсткій критиці за вбивства мирного населення. Написав в мемуарах, що не шкодує про жодну бомбу, скинуту на голову ворога.

Сер Артур Гарріс. Маршал Королівських ВПС, командувач бомбардувальною авіацією, 1943 р. Фото: Imperial War Museums
Маршал авіації сер Артур Гарріс (зліва), 17 травня 1943 р. Фото: Imperial War Museums
Популярне: