Холодна війна скінчилася! Помилка 1989 року

Перебудова в СРСР, реформи Горбачова і його успішні переговори з президентом Рональдом Рейганом щодо скорочення озброєнь дозволили газеті The New York Times у квітні 1989 року оголосити про кінець «холодної війни». 29 років потому напруження між США і спадкоємицею Союзу, Російською федерацією, досягло найвищого градусу. Є привід згадати колишні надії та прогнози, WAS публікує скорочений переклад тієї статті.

Холодна війна — отрута радянсько-американських стосунків, істерична внутрішня політика, вічна дипломатична безвихідь — закінчилася.

Радикальний розподіл світу на «ми» і «вони» змінюється на традиційне протистояння великих гравців. Керувати цим легше. Є шанс на перемовини. Виникають нові можливості для співпраці, боротьби проти тероризму, проти поширення хімічної зброї, щоб будувати світ, де буде менше насильства.

Європа досі розділена на дві частини, проте після 40 років ворожнечі неможливо швидко прийти до норми. Дві величезні військові машини досі спрямовані одна проти одної, але обидві сторони шукають варіанти знизити тиск і ризики.

Протягом двох місяців експерти писали колонки для рубрики, де ми ставили запитання «Чи закінчилася Холодна війна?» Вони акцентують увагу на різних деталях, використовують різні визначення, але в цілому всі згодні, що в радянсько-американських стосунках настає нова ера.

 Що зробив Михайло Горбачов за чотири роки при владі, аби спричинити таку переоцінку Холодної війни?

Президент Федерації американських вчених Джеремі Стоун звертає увагу, що Горбачов підштовхнув палестинського лідера Ясіра Арафата до відмови від терору і визнання Ізраїлю, підтримав мирні домовленості в Анголі та Камбоджі, вивів війська з Афганістану, погодився на зменшення числа ракет середньої дальності. Усередині країни радянський лідер впроваджує економічну децентралізацію, дозволяє народам стверджувати їхню національну ідентичність, заохочує свободу слова і експериментує з виборами.

President Reagan meeting with Soviet General Secretary Gorbachev at Hofdi House during the Reykjavik Summit Iceland
Зустріч президента США Рональда Рейгана та генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова під час Рейк'явікського саміту, Ісландія, 11 жовтня 1986 року. Фото: Ronald Reagan Presidential Library

 Але якщо Горбачов буде повалений? Хіба не зможуть послідовники з легкістю скасувати його рішення?

Дмітрій Саймс з Фонду Карнегі за міжнародний мир говорить, що зміни, які відбуваються в Радянському Союзі, мають фундаментальну природу. Він вважає, що «хто б не очолив Радянський Союз, нинішня економічна і політична слабкість Москви не залишає йому іншого вибору, окрім як продовжувати слідувати шляхом Горбачова». Немає свідчень того, що зовнішня і військова політика Горбачова є в СРСР предметом обговорення. У Москви просто немає ресурсів для того, щоб мати справу з витратними глобальними проблемами.

Якщо Радянський Союз в настільки поганій формі, чому б не тиснути сильніше і не змусити його піти на поступки? Вільям Луерс попереджає, що «не варто занадто принижувати Горбачова, аби гордий радянський народ не об’єднався проти Заходу».

President Reagan and Mikhail Gorbachev at the signing ceremony for the Ratification of Intermediate Range Nuclear Forces INF Treaty
Президент США Рональд Рейган і генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов під час церемонії підписання «Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності», 1 червня 1988 року. Фото: Фото: Ronald Reagan Presidential Library
5-31-1988 President Reagan with Mikhail Gorbachev, Dimitry Zarechnak and Pavel Palazchenko during the trip to the USSR for the Moscow Summit and touring Red Square and Kremlin
Президент США Рональд Рейган поруч з генеральним секретарем Михайлом Горбачовим на Красній площі під час візиту в СРСР, 31 травня 1988 року. Фото: Ronald Reagan Presidential Library

 Якою має бути політика Заходу?

Збігнєв Бжезинський мав рацію, коли говорив, що Заходу потрібна стратегія, щоб впоратися зі «складністю виклику і масштабом можливості». Але Захід лише б заплутався, якби дослухався до його поради «вимагати реформ у відповідь на будь-яку істотну допомогу».

Захід не може керувати радянськими реформами або рятувати Горбачова. Захід може підкріплювати й заохочувати реформи, коли вони зачіпають також західні інтереси, надаючи кредити й технології в безпечних масштабах, знижуючи число торгових обмежень.

Здається, що ні в кого немає гарного вирішення проблеми поділу Європи. Складається враження, що адміністрація Буша менш уважна до цих питань і більше стурбована тим, що Горбачов фігурує в газетних заголовках по всьому світу.

Потроху просочуються натяки на те, що високопоставлені чиновники стурбовані, що Рейган був занадто доброзичливий до Горбачова і занадто сильно хотів контролювати озброєння. Це погані розмови. Договір, який прибирає ракети середньої дальності з Європи — суттєва перемога для Заходу. Наша країна також виграла б від укладення договору про зменшення кількості міжконтинентальних ракет і бомбардувальників.

Ніхто з експертів не рекомендує домовлятися щодо космічного роззброєння, і Буш правильно зробить, якщо намагатиметься цього уникнути.

Також буде шкода, якщо команда Буша спробує довести, що вона може бути жорсткішою за Рейгана. Це відніме у них уяву і сміливість, необхідні для того, аби вийти за рамки Холодної війни. У президентів Буша і Горбачова є можливість століття — переорієнтувати енергію і ресурси з безплідних конфліктів на боротьбу зі спільними загрозами, перед якими постає людство.

Популярне: