Гід формою Другої світової — капрал піхоти США

Фото: Олексій Горшков

Спецпроект WAS приурочений до річниці капітуляції нацистської Німеччини. Вивчайте і порівнюйте уніформу піхотинців семи армій, що воювали на європейському театрі Другої світової війни.

У четвертому випуску — американський піхотинець. Дякуємо за допомогу учасникам і організаторам військово-історичного фестивалю Перемога.UA. Знято у студії LightField.

Олександр, 37 років, бізнесмен

Форма: капрал першого батальйону 18-го полку 1-ї піхотної дивізії армії США

i

1-ша піхотна — найстаріша із сучасних кадрових дивізій армії США, існує з 1917 року. Під час Другої світової воювала в Північній Африці, Італії, Франції, Бельгії, Німеччині, Чехословаччині. Загальні втрати перевищили 19 000 осіб. Має офіційні прізвиська «The Big Red One», «The Fighting First». Солдати називали дивізію «The Big Dead One», «The Bloody First».

Що носили

— Така форма запроваджена на початку 1940-х, а наприкінці 1940-х її вже оновили. Американці в плані зручності екіпіровки завжди були на крок попереду. Вони мали гроші, розуміння, час на дослідження та розробку. Адже США вийшли на європейський театр бойових дій тоді, коли вважали за потрібне.

Деталі

Стандартна американська каска М1 була запроваджена під час Другої світової та без змін пройшла Корею, В’єтнам, чимало локальних конфліктів. Її скопіювали, здається, шість армій інших країн. Тільки в 1980-х вона була замінена шоломом PASGT. Сітку на касці ввели перед висадкою в Нормандії. За задумом, для маскування туди треба було встромляти гілки, зелень. На практиці це не пішло, від сітки відмовилися.

Підшоломник зроблений із пресованого волокна — текстоліту. Між ним і каскою зберігали листи, фотографії, газети. Підшоломник могли надягати окремо. Так робила військова поліція під час Нюрнберзького процесу.

Поза межами зони бойових дій носили пілотку з емблемою полку чи jeep cap — в’язану шапку з козирком і вухами. Пілотки дуже полюбляли, тому що їх можна було брати в руку і бити по пиці. Парашутисти, на чиїх пілотках не було металевої емблеми, для бійок зашивали всередину монетку.

— Сорочка і штани на мені утеплені, вовняні. У Нормандії американці висаджувались у бавовняних. Черевики зразка 1941 року, під шкарпетку. У парашутистів були шкіряні, блискучі, а піхота ходила в світлих замшевих. На деяких фотографіях вони виглядають темними через те, що фарбували чим завгодно. Знаходили чорний просочувач — фарбували чорним.

Куртка з’явилася 1943-го і стала прародителькою всіх військових курток з багатьма кишенями. До неї американці носили короткі, на кшталт бомберів. Капюшон пристібний, тільки в 1960-х почали робити вшиті. Шеврон на куртці означає, що я — капрал, тобто старший солдат, помічник сержанта у відділенні.

Спорядження

— Рюкзак майже без змін дійшов від Першої світової війни. Він розгортається, досередини складають ковдру або пончо від дощу, особисті речі, потім стягають ремені. До рюкзака кріпиться обов’язковий елемент піхоти — лопата.

В окремій сумочці для посуду лежать виделка, ложка, складаний ніж з відкривачкою і двома лезами, сковорідка-миска. Туди ж клали дрібні консерви. Напевно там тримали і картонну тубу з цукерками M&M’s, що входили до армійського пайка.

Із собою маю також індивідуальний перев’язочний пакет. Вони були червоні, зелені, жовті, але завжди в металевих коробочках. Всередині знезаражувальний порошок, марлева пов’язка — прообраз сучасних бандажів, булавка.

Чим воювали

— Це самозарядна гвинтівка M1 Garand, її не надто любили солдати. Заряджається кліпсою на вісім патронів, і доки не відстріляєш, зброю не можна дозарядити.

У сержантів, офіцерів, танкістів і льотчиків були пістолети-кулемети Томпсона. Є прецеденти носіння дробовиків.

Кожному піхотинцю належався багнет, та його носили рідко. Адже американська армія майже не вела контактних боїв.

Популярне: