Чому не можна нападати на В’єтнам (частина 1)

Історія знає чимало видатних загарбників. Римляни з боями дійшли до Персії і Шотландії. Монголи знищили 10 % населення Землі. Вікінги вирізали руни на каменях Нового Світу і в константинопольському соборі Святої Софії. Але жоден народ не був таким нещадним в обороні, як в'єтнамці. Скромні селяни й рибалки на своїй землі перемагали монголів, китайців, європейців, американців.

На території нинішнього В’єтнаму цивілізація зародилася приблизно в 3 тисячолітті до нашої ери. У той час на території, що була затиснута між гірським хребтом і морем, оселилися племена в’єтів. З липня до вересня їх мучили повені, у перервах між сезонами дощів — гнітюча спека і посуха.

В’єти розводять буйволів, ловлять рибу в річках Хонгха і Меконг, але головне — вирощують рис. Гориста місцевість змушує будувати поля-тераси на схилах і складні зрошувальні системи. Місцеві жителі рано вчаться іригації: риють канали, переміщують мільйони кубометрів землі, перевозять важкі вантажі на човнах-джонках.

Завдання, що вимагають спільної праці та єдиного управління, згуртували громади в державу. І світська, і релігійна влада в ній належить одному богу-імператору. Колективізм і беззастережне підпорядкування наказам — ці якості стануть зброєю в’єтів.

Варвари

Гірська загроза

У розорані долини, щоб пограбувати селища, регулярно спускалися племена з гір. Давнє протистояння зафіксовано в легенді про малюка Тхань Зонге, складеній селянами кілька тисяч років тому.

Три роки після народження дитя лежало на тапчані і виглядало безнадійно хворим, але, коли напали варвари, Тхань з’їв 10 кошиків риса і виріс за ніч. Чудо-богатир сів на залізного коня, взяв у руки залізну нагайку і повів в атаку погоничів волів, рибалок і землеробів. Горці були розбиті.

У реальному житті для захисту від набігів доводилося будувати фортеці-равлики: земляні вали і водяні рови закручувалися навколо них спіралями. З висоти валів захисники розстрілювали нападників із самострілів. За право називатися винахідниками цієї зброї в’єтнамці сперечаються з китайцями.

Cổ Loa Citadel map
Карта цитаделі Колоа, столиці в'єтської держави Аулак. Розташовується приблизно в 16 км на північний схід від центру сучасного Ханоя. Джерело: quydisan.org.vn
Co Loa Citadel
Цитадель Колоа, 2012 рік. Фото: Nickolay Pirogov / Flickr / CC BY-NC-SA 2.0

Китай

Прийшов великий брат

Тим часом, Ши Хуанді став першим правителем, який об’єднав під своєю владою ворожі китайські царства. 230 року до нашої ери армія імперії Цин вдерлася до в’єтської держави Аулак.

Хвилі експансії з півночі будуть накочувати на землі в’єтів ще понад 1500 років. Крім вогню та меча, китайці принесуть сусідам даосизм і конфуціанство, навчать вирощувати тутового шовкопряда, виробляти скло і робити водовідштовхувальний папір. Китайські чиновники ще до нашої ери проведуть серед в’єтів перепис населення, впровадять податкову систему і прокладуть на південь дорогу із заїжджими дворами через кожні 20 кілометрів. Але якою ціною…

Партизанська війна не вщухала. Китайські воїни місяцями не знімали обладунків і часто вішалися, не в змозі вже терпіти місцевий клімат, жахи рукопашних сутичок і нескінченне транспортування вантажів через джунглі.

Qin warriors of the Terracotta Army
Теракотові статуї воїнів Цинь, які були поховані разом з першим імператором династії — Цинь Ши Хуанді. Джерело: Gremelm / Warrior Group, Bowers Museum in Santa Ana, California / CC BY-SA 3.0

Народні героїні

Після смерті імператора Ши Хуанді його імперію розірвали селянські повстання і чиновники-сепаратисти. Династія Цинь втратила владу, однак прийшла Чьєу, а потім Хань. Змінювалися царства і полководці, а в’єти не припиняли спроб скинути ярмо.

40 року нашої ери сестри Чинг Чак і Чинг Ні повели на боротьбу з китайцями племена в’єтів, кхмерів, тунів та бахнарів. На три роки країна була очищена від чужоземних солдатів і чиновників. Коли з півночі прийшла каральна армія, сестри кинулися в річку. За наступні 800 років в регіоні спалахнули 14 великих повстань, і тричі ханьські окупанти опинялися на межі краху.

The Trung Sisters
Сестри Чинг на народній розфарбованій ксилогравюрі Донгхой. Джерело: baodatviet.vn
Procession of Elephants in the Hai Ba Trung Parade in Saigon
Процесія зі слонами в День сестер Чинг у Сайгоні, 7 березня 1957 рік. Джерело: Press and Information Office, Embassy of the Republic of Vietnam

Хитрість проти сили

938 року в’єти нарешті перемогли. Молодий син вождя Нго Куен зібрав партизанські загони в армію і швидким рейдом зайняв фортецю в гирлі річки Бач Данг. Звідти було видно стоянку ворожого флоту. Під вночішнім покровом готувалася пастка: селяни валили ліс, кували залізні вістря і насаджували на піки, а нирці за перлами і рибалки вбивали палісади на мілині, перекриваючи гирло річки.

Під час припливу сотні легких плоскодонних човнів прослизнули поверх пастки, обсипавши важкі веслувальні кораблі противника стрілами і камінням з пращ. Китайці налягли на весла і під час погоні напоролися на коли. Вороги втратили половину флоту, потонув намісник Хуан Цао. Порушивши управління і постачання окупаційних військ, в’єти вирізали один гарнізон за іншим.

Тисячолітнє ярмо впало. Переможці заснували держави Дайв’єт і Тямпа.

Battle of Bach Dang River 938
Битва в гирлі річки Бач Данг, 938 рік. Джерело: Університет соціальних і гуманітарних наук Хо Ши Міна / ttbiendao.hcmussh.edu.vn
Wooden stakes in the battle of the water on Bach Dang river 938
Рештки дерев’яних кілків, що були знайдені в гирлі річки Бач Данг. Джерело: Chùa Tràng Kênh / CC BY-SA 3.0

Монголи

Уся ханьська кіннота

Навесні 1287 року монгольський хан Хубілай дивився з прикордонного перевалу на Дайв’єт у ранковому серпанку. Рисові поля до горизонту, пальми і фруктові сади, запаси бетеля і шовк — усе це мало належати йому. Тут мали годуватися десятки тисяч людей і коней, які прямують на південь. Мета — завойовувати землі до «останнього моря», як заповідав дід Чингісхан.

Кіннота Хубілая вже приходила сюди три роки тому. Тоді воїни Дайв’єту відправили сім’ї в гори, а самі відчайдушно билися в джунглях і на затоплених рисових полях, де вершники не мали переваг. Місцеві не здалися навіть після втрати столиці, а тропічні хвороби, паразити і змії косили загарбників так само результативно, як стріли.

A painting of Shizu, better known as Kublai Khan, as he would have appeared in the 1260s
Ймовірний портрет Хубілая. Картина виконана в китайському стилі непальським художником і скульптором Ажаніко 1294 року. Джерело: Національний палац-музей / Художній музей в Тайбеї, Китайська Республіка

Але цього разу все має бути інакше. У війську 40 тисяч найкращих у світі вершників, які завоювали Китай, Корею, Персію, Малу Азію, Сибір і далеку Русь. З ними майже 60 тисяч допоміжної піхоти і ще більше слуг, носіїв, землекопів. 650 судів адмірала Омара висадять десант, який повинен зачистити узбережжя, побудувати порт і атакувати в’єтів з боку моря. Основні сили веде старший син Хубілая, хан Туган. Це він 1285 року розорив столицю Дайв’єта та місто золотих пагод Тханлонг.

Але перші ж тижні війни перекреслили плани окупантів. Всі люди пішли в гори, прихопивши з собою тварин. Посіви були зрубані, греблі спущені та пробиті, посадки пальм і бетеля засипані вапном. Фураж для коней засіяний дурманними травами, рілля витоптане, мости зруйновані. У сховищах не було ані рисового зернятка, а в колодязях плавали трупи буйволів. Річками дрейфували плоти з прив’язаними до жердин тілами селян, страчених за відмову знищити своє господарство і піти в гори. Таких плотів було багато.

Втрати, втрати й ще раз втрати — від хвороб, від отрути, від засідок. Битва у вигині річки Дамо і штурм фортеці Ванкієп не принесли бажаної перемоги монголам: армія Дайв’єта ухилялася від вирішального бою, а партизани продовжували мучити тили. У захопленій столиці комори теж виявилися порожніми, і заради помсти загарбники спалили Тханлонг дощенту.

Painting scrolls on the Mongol invasions (Japanese: Mooko shuurai e-kotoba), by Fukuda Taika, 1846 (copy of a 1293 work by an unknown artist). Ink and water colors on paper. Height 47 cm, length of the whole scrolls is 12.12 m (scroll 2) and 11.96 m (scroll 4)
Японський живопис на сувоях, присвячений монгольським навалам. Копія роботи невідомого художника 1293 року / Тайка Фукуда, 1846 рік. Джерело: Токійський національний музей

Вогні на воді

З узбережжя теж надходять драматичні для монголів новини. Флот увійшов у річкове павутиння, почав блукати, натикався на греблі і загати, поки не сів на вбиті в дно Бач Данга залізні списи. Трюк трьохсотрічної давнини спрацював знову. Розгром довершили просочені смолою човни в’єтів і порохові ракети. Фураж, запаси їжі, зв’язки стріл — що не потонуло, те згоріло.

Відступ до Китаю був жахливим: вирували епідемії, трупи вкривали дороги. До дружньої провінції Юньнань з 300 тисяч учасників вторгнення дісталися 100.

Battle of Bach Dang River 1288
Битва в гирлі річки Бач Данг, 1288 рік. Джерело: Bui Thuy Dao Nguyen / CC BY-SA 3.0
Монумент трьом полководцям, які здобули головні перемоги в боях на річці Бач Данг (Хайфон, В’єтнам). Джерело: DiTichBachDangGiang / Facebook
Монумент трьом полководцям, які здобули головні перемоги в боях на річці Бач Данг (Хайфон, В’єтнам). Джерело: DiTichBachDangGiang / Facebook

Що було далі:

  • Поразка розлютила Хубілая. Дізнавшись про те, що син Туган під час відступу ховався в посудині для рису, хан заслав його в глуху провінцію до кінця життя.
  • В’єти начебто погодилися платити данину, але під час передачі полонених втопили корабель з начальником флоту Омаром і відмовилися надсилати послів з дарами до Хубілая.
  • Проте Китай чинив серйозний вплив на політику Дайв’єта, і в 1407—1427 роках династія Мін знову захопила контроль над територією нинішнього В’єтнаму.
  • Вплив Піднебесної імперії підірвали Опіумні війни 19 століття. У цей самий час В’єтнам потрапив до сфери впливу Франції.
Популярне: