5 помилок минулого, які сьогодні неможливі

Шлях до перемог людства прокладений невдалими спробами, але й багато визнаних тріумфів минулого для нас 2019 року виглядають провалами. Київстар і WAS зібрали приклади епічних помилок планування, яких сьогодні можна уникнути за допомогою комп'ютерів та Big Data.

1.Велика китайська стіна

Китай, 3 століття до нашої ери — 17 століття
Проблема: невірна оцінка ресурсів, відсутність єдиного плану

Велика Китайська стіна виявилася не тільки однією з наймасштабніших, а й однією з найбільш непотрібних споруд в історії людства.

Будівництво почалося в період Воюючих царств, в 3 столітті до нашої ери. Єдиного проекту не було: різні царства незалежно один від одного зводили стіни на своїх кордонах. Згодом кордони мінялися, і оборонні споруди доводилося кидати, зносити або перебудовувати. Стіни з глини, гальки і необпаленої цегли (камінь застосували пізніше і не всюди) постійно руйнувалися. Процес став нескінченним. Не встигали добудувати один фрагмент, як треба було відновлювати інший.

Близько двох мільйонів людей зводили стіну загальною довжиною у 21 тисячу кілометрів протягом декількох сотень років. Весь цей час проект забирав у Китаю величезні фінансові та людські ресурси. Будівництво йшло в далекій глухій місцевості, доріг туди не було, а значить не було і можливості доставляти вчасно необхідні припаси. Робітників викошували голод та епідемії. Існує версія, що саме болісне створення Великої стіни спровокувало численні народні повстання і стало причиною падіння династії Цинь у 3 столітті до нашої ери.

При цьому свою головну функцію — захист від вторгнень кочівників — стіна виконувала кепсько. У Китаю не було сил гідно охороняти та ремонтувати таке одоробло. Загарбникам не становило жодних проблем знайти проломи або підкупити нечисленну охорону.

Використано зображення: 2010 CHINE / Wikipedia / CC BY 2.0

Ціни та зарплати з едикту Діоклетіана:

  • пшениця, ячмінь, боби — до 100 денаріїв за модій (8,754 літра)
  • капуста — 4 денарії за 5 качанів
  • устриця – 1 денарій
  • зарплата пастуха, чистильника клоак — до 25 денаріїв на день + харчування
  • платня муляра, тесляра, пекаря — до 50 денаріїв на день + харчування
  • платня живописця — до 75 денаріїв на день
  • гонорар адвоката за складання судової скарги — до 250 денаріїв

2. Едикт Діоклетіана

Римська імперія, 301 рік
Проблема: незнання основ економіки, неможливість оцінити ризики

301 року римський імператор Діоклетіан випустив Едикт про максимальні ціни на продукти. Ціни товарів, а також заробітна плата робітників і ремісників фіксувалися, спекуляція каралась смертю. Діоклетіан хотів добра: не дати землевласникам роздувати ціни на їжу, уникнути масового голоду, втихомирити надмірні запити робочої сили, що скоротилася в кількості.

Стало гірше. Торговці вважали за краще заховати запаси й згорнути бізнес, продавати за фіксованими цінами було невигідно. Працівники відреагували на фіксовану оплату так само — перестали працювати. Продукти зникли з відкритого продажу. Ціни на чорному ринку наганялися загрозою кари та злетіли до небес.

Копії едикту були викарбувані на кам’яних стелах по всій імперії. Порада майбутнім диктаторам: подумайте, перш ніж висікти свої помилки в камені, інакше люди до кінця віку потішатимуться з вас. Едикт, який з часом стали ігнорувати, підірвав престиж імператорської влади. Стомлений та розчарований, Діоклетіан зробив нечуване — з власної волі зрікся титулу. Останні 11 років життя він майже безвиїзно провів у далекому від Риму палаці.

Використано зображення: Sailko / Art Institute of Chicago / CC BY 3.0

3.Експедиція Кабрала

Португалія — Бразилія 1500 рік
Проблема: помилки в розрахунках маршруту

Про те, як Христофор Колумб у пошуках Індії випадково відкрив Америку, знають всі. Аналогічна помилка адмірала Кабрала, яка привела до відкриття Бразилії, відома набагато менше.

Після того як Васко да Гама першим із португальців прибув до Індії морським шляхом, португальський король Мануел I прагнув закріпити успіх. 1500-му року він відправив в тому ж напрямку іншу експедицію — під керівництвом Педру Алваріша Кабрала.

Вийшовши з Лісабона 9 березня, флотилія з 13 кораблів спочатку трималася недалеко від берегів Африки, але потім повернула на південний захід, у відкрите море: Васко да Гама радив не наближатись до африканського узбережжя, щоб уникнути примхливої погоди й складних течій Гвінейської затоки. Але Кабрал відхилився від курсу занадто сильно, та й північно-східні вітри вкупі з течіями відносили ескадру все далі від наміченого плану. І ось 22 квітня мореплавці несподівано виявили невідому землю.

Португальці вирішили, що це острів, і навіть дали йому назву, Веракруз — острів Істинного Хреста. Кабрал встановив над бухтою хрест із вирізаним на ньому гербом Португалії, налагодив контакт із місцевими жителями й відправив на батьківщину один зі своїх кораблів з рапортом королю, додавши до звіту кількох папуг.

На «острові» не було ні корисних копалин, ні славетних індійських прянощів. Порахувавши відкриття не таким вже цінним Кабрал продовжив подорож до Індії — і все-таки досяг її, хоча і втратив по дорозі більшу частину своїх кораблів.

За життя Кабралу не дісталося слави першовідкривача. Король на основі його звіту відправив до «острову Істинного Хреста» нову експедицію, але сам Кабрал виявився в опалі: йому не пробачили відхилення від курсу й втрати кораблів. Його ім’я на багато століть виявилося повністю забуте й тільки в 19 столітті знову стало з’являтися на сторінках книг.

Висадка португальців у Бразилії 1500 року. Джерело: Biblioteca Nacional de Portugal

4. Місто Колманскоп

Намібія, перша половина 20 століття
Проблема: невірна оцінка ресурсів, помилковий бізнес-план, надлишкові витрати через помилку геологів

1908 року залізничник чистив рейки вузькоколійки, прокладені через пустелю Наміб на південному заході Африки, і серед заметів знайшов алмази. Щоб освоїти родовище, поруч почали будувати місто Колманскоп. Акціонери, переважно німці, в розрахунку на майбутні надприбутки інвестували з розмахом. Розкішні будинки, школа, лікарня, електростанція, пекарня, пивоварня, бойня з коптильнею, театр, казино, концертний зал, стадіон, кегельбан — непогано для містечка з населенням в тисячу чоловік. Тут же відкрили першу в Південній півкулі рентгенівську лабораторію. Робочих просвічували на виході з копальні, щоб вони не виносили алмази в шлунку.

Однак потенціал родовища був переоцінений. Дрібні алмази разом із піском вітер приніс сюди колись з боку океану. За 20 років наносний шар перебрали, а під ним знайшли тільки глину. Життя в місті, яке страждало від пилових бурь і відсутності джерел питної води, втратило сенс.

В кінці 1920-х жителі почали стрімко залишати Колманскоп і через два десятки років він спорожнів остаточно. Місто-привид зникло під піском, і зараз в ньому бувають тільки туристи.

Використано зображення: Wellcome Images / J.E.M. / CC BY 4.0; Werner Bayer / Flickr / CC0 1.0
i

«Конкорд» розвивав швидкість понад 2000 кілометрів на годину, летів на висоті більше 16 кілометрів і долав відстань від Парижа до Нью-Йорку за 3 години 45 хвилин. Квиток туди-назад коштував $ 9000.

5. ПРОЕКТ «КОНКОРД»

Велика Британія — Франція, друга половина 20 століття
Проблема: помилки в інженерних розрахунках і фінансових оцінках

Проект «Конкорд» з’явився 1962 року, коли злилися британська і французька національні програми зі створення надзвукового пасажирського літака. У той час вважалося, що майбутнє світових авіаперевезень належить швидкісним лайнерам. Подібні розробки велися і в США, і в СРСР.

Помилка стала очевидна вже на початку 1970-х. Практика показала, що попит на дальні перельоти визначається вартістю квитків. Надзвукові лайнери були дорожче дозвукових у виробництві та обслуговуванні на землі, а в польоті буквально пожирали дорогоцінне пальне. Ось чому політ на «Конкорді» з Лондона до Нью-Йорка й назад коштував пасажиру $ 9000–10 000.

Надзвукові літаки «Конкорд» в аеропорту Тулуза-Бланьяк, Франція 7 травня 1971 року. Фото: André Cros / Archives municipales de Toulouse / CC BY-SA 4.0

Це змусило авіакомпанії переглянути плани і відмовитися від надзвукових літаків на користь недорогого, надійного і набагато більш місткого Boeing 747.

Програма зі створення «Конкордів» коштувала урядам Франції і Великобританії близько $ 10 мільярдів, попередньо були замовлені 74 літаки, але продати вдалося тільки 9 штук, і тільки до Франції і Великої Британії. Ще п’ять «Конкордів» віддали туди ж за символічною ціною — 1 фунт і 1 франк.

Ця історія увійшла до посібників із психології. Синдромом Конкорда називають нездатність зупинити приречений на провал проект, тому що в нього вкладено багато сил, часу та грошей.

Сьогодні працювати з масштабними проектами стало набагато простіше. Побудувати портрет клієнта, вирахувати цільову аудиторію, спрогнозувати найвигідніші локації для своїх представництв, запобігти ризикам — все це можливо з послугами на основі Big Data від Київстар.

Тут можна замовити безкоштовну консультацію про те, як Big Data змінить ваш бізнес. Передайте експертам Київстар, що ви читач WAS — це дасть додаткові 10 % знижки на перший продукт.

Популярне: