За обман — божа кара. Як торгували предки

Ошуканство при купівлі-продажу було поширеним в давнину явищем, та й зараз трапляється регулярно. Тому люди різних епох і культур винаходили гарантії безпеки торгових угод. Бажання шахраювати відбивали страхом ганьби, божої кари та фізичного покарання.

Недобросовісні продавці та покупці в інтернеті — біль сучасної торгівлі. Правила безпеки прості: не називати CVV код, оглядати товар перед оплатою, не давати гроші наперед, особливо незнайомим продавцям. Але, на жаль, тисячі щодня стають жертвами обману.

За століття до винаходу онлайн-платежів і взагалі інтернет-торгівлі жити було не простіше, але предки справлялися. Як тоді забезпечували чесність угод і карали за шахрайство, розповідають WAS і OLX Доставка.

Закони Ману

Найчесніші з мешканців Стародавньої Індії могли слідувати в торгівлі приписами Ману-смріті. Ці правила в незапам’ятні часи нібито виклав мудрець Ману, дві тисячі років тому брахмани записали по пам’яті, а британець Вільям Джонс знайшов і переклав наприкінці 18 століття.

Більш ранні сувої не виявлені, а тексти в знайдених свитках істотно відрізняються. Тому Ману-смріті вважаються такими ж справжніми, як багато інших індійських старожитностей в туристичних магазинах.

  • Торгову операцію рекомендовано здійснювати при свідках.
  • Якщо покупець через незнання придбав крадене, він мав повернути товар попередньому власникові, і тоді він уникне покарання.
  • Найтяжче шахрайство — продаж ненасіннєвого зерна під виглядом насіннєвого, а також збут викопаного зерна. [За цей проступок кат відрізав винному якусь частину тіла і пропонував не сумувати].
  • Визначалась також можливість повернення товару: «Якщо хто-небудь в цьому світі, купивши або продавши щось, кається в цьому, він може віддати або отримати цю річ протягом десяти днів». [Зручно: покатався 10 днів на слоні — повернув — взяв наступного].

 

Коллаж: WAS

Кодекс Хаммурапі

Цар Хаммурапі жив майже 4 тисячі років тому на території сучасного Іраку. Але завдяки відсутності у вавилонян паперу, ми знаємо про його правління більше, ніж про життя власних прабабусь-прадідусів.

Папір в Стародавній Месопотамії замінювали набагато довговічніші кам’яні стели й глиняні таблички: спалити неможливо і в кишені не понесеш. На них археологи і прочитали звід законів Хаммурапі де, серед іншого, описувалися правила комерційних операцій.

  • Продаж рухомого товару — зерна або раба — відбувався у присутності свідків. Залежно від ціни угоди, їх мало бути від 2 до 12.
  • Транзакція скріплювалася клятвою царю Хаммурапі й верховному божеству Мардуку. [Приємний персонаж: «його головні нутрощі — леви; його малі нутрощі — собаки; його спинний хребет — кедр; його пальці — очерет, його череп — срібло; вилив його сімені — золото».]
  • За бажанням складали договір на табличці: без підписів, але з печаткою та датою, на двох шарах глини для уникнення підробок. У руїнах міста Ларса знайшли такий документ: «Одного раба, на ім’я Шу-Аммурім, раба Нітені, у Нітені Балму-намхе купив. 13 сіклів [156 грамів] срібла йому відважив…» [Тепер ми знаємо, що людина на півдні Месопотамії коштувала в рази дешевше, ніж цуценя чихуахуа зараз.]
  • Якщо протягом місяця покупець виявляв дефект, — наприклад, тяжку хворобу у раба — договір могли розірвати. [А цуценя ще спробуй повернути].

У наш час взаємних клятв для спокою продавця і покупця буде недостатньо. Для здійснення успішної операції потрібні гарантії. Послуга платформи онлайн-оголошень OLX Доставка захищає продавців і покупців. Покупець вибирає товар з Доставкою, вводить дані карти, після чого на ній блокується вартість товару та доставки; гроші продавцю переведуть автоматично, коли одержувач огляне й схвалить посилку у відділенні «Нова Пошта». Якщо річ не підійшла, протягом 2 годин кошти на карті покупця розблокуються, а OLX компенсує продавцю зворотну доставку.

Коллаж: WAS

Правила раббі Йосипа

У 16 столітті вчений рабин Йосип Каро з Цфата зібрав в кодекс єврейські норми та правила «Шулхан арух» («Накритий стіл»). Півтори тисячі параграфів регламентують життя юдея в найдрібніших деталях: що їсти й носити, як митися та різати худобу. Звичайно, багато уваги приділено і торгівлі.

  • Якщо покупець дав завдаток або поставив свою мітку на товар — назад шляху немає. Той хто відмовиться від угоди, буде проклятий рабинським судом. [Навіть не штраф. Здається, покарання вигадала людина, яка постійно повертала товари].
  • Зафіксовано декілька видів ритуалу кіньян, яким скріплювалися різні угоди. Наприклад, при купівлі тварини новий власник повинен взяти її за вуздечку та провести за собою кілька метрів — це кіньян мешиха (тягання).
  • Якщо покупка важлива, як свідків угоди треба покликати кількох кошерних євреїв і обов’язково одного неєврея. Якщо таких немає, на заміну згодиться рабин.
Коллаж: WAS

Аллаг проти шахраїв

Мусульмани вірять, що в Судний День шахраї та зрадники воскреснуть зі знаком свого гріха на тілі. На випадок, якщо злочинці не бояться клейма, передбачалося і прижиттєве покарання.

Так, сури Корану розповідають про плем’я мадіанитян. Аравійські кочівники грабували каравани та обважували людей на ринках за допомогою полегшених гир. Зупинити лиходіїв намагався пророк Шуайб. На його заклики до чесного життя мадіанитяни відповіли погрозами вбивства. Тоді втрутився Аллаг: «Їх спіткав землетрус, і вони полягли в своїх будинках бездиханними трупами».

Така ж доля спіткала гопоту з племені айкітів. Хто визнав Єдиного Бога, припинив грішити й пішов за Шуайбом — врятувалися. Решту чекала посуха, вогонь з небес і болісна смерть.

Давньоруська гостьба під хрестом

Після прийняття Руссю християнства навколо людних ринків — гостьб — почали будувати храми. Наприклад, на вісім торгових майданчиків в Києві 10 століття припадало близько сорока церков.

  • Над храмом біля ринку піднімали хрест і княжий прапор. Це означало, що будь-яка угода тут захищена церквою і державою, а шахрая чекатиме покарання.
  • У торгових рядах за операціями стежив свідок-вагар. Зважувати товар дозволялося тільки його терезами, які на ніч замикали в найближчій церкві.
  • Гарантом угоди міг стати митник (податківець), який стягував княже мито в 10 % від ціни товарів. Якщо у сторін угоди виникали претензії, митник міг розібратись у конфлікті замість мирового судді.
  • Письмових договорів не складали, обмежувалися усною домовленістю. А ось і причина, чому князі на Русі вічно воювали, звинувачуючи один одного в порушенні даного слова.

 

Коллаж: WAS

 

Викорінити недобросовісність покупців чи продавців в давнину не вийшло, і в найближчому майбутньому це навряд чи стане можливим. Тож як продавати й купувати правильно? Будьте обережні, не довіряйте словами, перестраховуються та підвищуйте безпеку угод за допомогою таких послуг, як OLX Доставка.

Популярне:

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter