Берт Траутманн: десантник вермахту та легенда англійського футболу

Андрій Воронов

В наші дні німецькі футболісти в клубах англійської Прем’єр-ліги нікого не дивують. Але після Другої світової війни подібний стан справ викликав протести.

Берт Траутманн вірою й правдою служив в люфтваффе, а потім так само самовіддано — клубу «Манчестер Сіті», за який боліло чимало євреїв. Після перемоги в Кубку Англії його вітала особисто Єлизавета II. Як простому хлопцеві з Бремена все це вдалося — розповідає WAS.

Юність, спорт і Гітлер’югенд

Бернхард Карл Траутманн народився 22 жовтня 1923 року в індустріальному районі Бремена в сім’ї робітника. Його батько працював на фабриці хімічних добрив, а мати вела домашнє господарство. Економічна криза в Німеччині на початку 30-х років, викликана Великою депресією, змусила сім’ю Траутманн продати їхній приватний будинок і переїхати до малогабаритної квартири в робочому кварталі. Дитинство бременського хлопчини було суворим на тлі міжвоєнної доби: інфляція, безробіття, політична нестабільність, занепад Веймарської республіки.

Тлін розбавляв спорт, якому Берт з юних років приділяв багато часу. Він грав у гандбол і футбол, виступав за молодіжні бременські команди «Блау-Вайс» і «Тура», ходив у піші походи, займався атлетикою та гімнастикою. Потім до влади прийшли нацисти, й 1933 року десятирічний Берт Траутманн вступив до Юнгфольку — молодшої секції Гітлер’югенду. За відмінні спортивні досягнення навіть отримував грамоти з рук Пауля фон Гінденбурга. Після закінчення середньої школи Берт відправився працювати учнем механіка в автомайстерні. Але присвятити найкращі роки життя гайкам і мазуту йому не судилося. Почалася Друга світова.

Бернхард Траутманн, член організації Юнгфольк, 1933 рік. Джерело: Spartacus Educational / spartacus-educational.com

Грім із небес

1941 року Берт Траутманн добровольцем вступив на службу до лав вермахту. Спочатку він служив оператором радіотехніки в люфтваффе. Робота була нудна, тому Траутманн попросив переводу в польову частину. Завдяки високому зросту (189 см) і спортивній підготовці його перевели в парашутно-десантну дивізію.

Підрозділ Траутманна дислокувалася в окупованій Польщі у Замості, далеко від лінії фронту. Потім їх перекинули під Житомир, який німці окупували влітку 1941 року й вважали стратегічним містом. Але й там десантники били байдики, присвячуючи вільний час спорту, грі в карти та армійським розіграшам.

Якось Траутман вирішив пожартувати над унтерофіцером і навмисне пошкодив його «Опель». В результаті старший за званням обпік руки, коли намагався полагодити автомобіль, і Траутманна на три місяці відправили на гауптвахту. Правда, недбайливий солдат відразу зліг у госпіталь з сильним нападом апендициту й майже весь термін ув’язнення провів на лікарняному ліжку.

Бернхард Траутманн у віці сімнадцяти років. Джерело: Spartacus Educational / spartacus-educational.com

Восени 1941 року підрозділ Траутманна перекинули в Дніпропетровськ. Тут він дізнався, що таке Східний фронт у всій красі. У безперервних боях із радянськими військами підрозділ зазнав сильних втрат: з 1000 особового складу в строю залишилося лише 300. Сам Траутманн за цей час отримав звання унтерофіцера і був нагороджений п’ятьма нагородами, включаючи Залізний хрест 1-го ступеня за хоробрість. Він навіть потрапив у радянський полон, але зумів втекти.

1944 року вже фельдфебель Берт Траутманн був направлений у Францію, де влітку очікувалося вторгнення військ союзників. Під час боїв на півночі Франції він знову опинився в полоні — тепер уже в бійців французького Опору. Але йому знову вдалося втекти й повернутися до своїх.

1945-го, під кінець війни, бомбардувальники союзників зрівняли із землею місто Клеве, де базувалися залишки частини Траутманна. Він був одним із небагатьох, хто зумів врятуватися. Після цього Берт вирішив, що навоювався і відправився в рідний Бремен пішки. На шляху додому він потрапив у полон втретє. Занедбаний сарай, в якому ночував Траутманн, на світанку вирішив обшукати англійський патруль. Вони виявили в стозі сіна високого хлопця у німецькій формі. Вирішивши, що англійці можуть його розстріляти, Траутманн кинувся тікати, але далеко не пішов.

«Я перемахнув через огорожу за сараєм, але спіткнувся і впав прямо під ногами британського сержанта. Він подивився на мене, посміхнувся й іронічно вимовив: „Привіт, фриц, не бажаєш філіжанку чаю?“. Я зрозумів, що це полон», — згадував він пізніше.

Його відправили в табір для військовополонених в бельгійське місто Остен. Потім перевезли в табір в графстві Ессекс в Британії. Оскільки він чесно зізнався, що пішов до армії добровольцем, то мав пройти процес денацифікації, як військовополонений категорії С (ідеологічні прихильники нацизму). Хоча, за власним твердженням, нацистом Траутманн себе ніколи не вважав. До 1948 року продовжувала тривати його епопея із переміщеннями з одного концтабору в інший.

Траутманн в складі футбольної команди військовополонених «Табір 50» в Ештон-ін-Макерфілд, Манчестер, Англія. Джерело: Spartacus Educational / spartacus-educational.com

За «Ман Сіті»!

У футбол Траутманн грав в англійських таборах для військовополонених, бо товариські матчі там проводилися регулярно, в тому числі з британськими військовими. Він виступав на позиції центрального півзахисника. Якось напередодні чергового такого матчу він отримав травму, але не хотів пропускати гру. Траутманн попросив воротаря помінятися з ним місцями та відмінно впорався з обов’язками голкіпера. Після цього він грав тільки на позиції воротаря.

1948 року Траутманна звільнили. Йому запропонували повернутися в Німеччину, але він відмовився і вирішив залишитися в Англії. У своєму новому житті колишній німецький десантник мирно трудився на фермі, утилізував бомби й грав у футбол за різні клуби нижчих ліг. Він одружився з Маргарет Фрайар — дочкою секретаря одного з ліверпульських клубів.

Того ж року хороша робота Траутманна на воротах підняла його аматорський клуб «Сент-Хеленс» дивізіоном вище. Німця помітили професіонали. Уже через рік «Манчестер Сіті» запропонував Траутманну професійний контракт. Він погодився.

Берт Траутманн, воротар «Манчестер Сіті», 22 грудня 1951 року. Фото: TALKING SPORT / Photoshot / EastNews

Рішення керівництва «Сіті» викликало невдоволення у вболівальників «городян». Річ у тому, що за «Сіті» вболівали вихідці з єврейських кварталів міста Манчестер. Той факт, що в воротах їхнього клубу гратиме колишній солдат вермахту, ще й нагороджений Залізним хрестом, сильно їх обурив. В день підписання контракту в місті пройшов 20-тисячний мітинг незадоволених фанатів «Сіті». Під час прес-конференції німець заявив, що не є нацистом, а на війні «просто виконував свою роботу».

Однак своєю самовідданою грою Берт довів скептикам, що готовий захищати кольори «Манчестер Сіті» навіть ціною власного здоров’я. У фіналі Кубка Англії 1956 року проти «Бірмінгема» Траутманн за 15 хвилин до фінального свистка в ігровому епізоді отримав сильний удар коліном в голову від нападника суперників. «Манчестер Сіті» до того моменту вигравав з рахунком 3:1. Він зумів дограти матч до кінця, рятуючи ворота до останньої хвилини. Через три дні рентген показав, що у Берта вибито три хребці в шийному відділі.

Берт Траутманн отримує травму шиї від удару Пітера Мерфі 5 травня 1956 року. Джерело: Spartacus Educational / spartacus-educational.com

«Ми дограли фінал, а ввечері всю команду разом з сім’ями запросили на святковий вечір у Букінгемський палац, до королеви Єлизавети II. Я танцював із дружиною та весь час відчував, що не можу тримати шию рівно. Коли королева тиснула мені руку, вона запитала мене, в чому справа. Я посміхнувся і сказав, що шия трохи болить. Я ще не знав, що у мене там перелом», — розповідав пізніше німецький воротар.

Того року Траутманн був названий футболістом року за версією британської спортивної преси. Ставлення уболівальників «Манчестер Сіті» до нього змінилося моментально. Берт Траутманн грав за «городян» до 1964 року, провівши в сумі 545 матчів у футболці «Манчестер Сіті».

3 листопада 2004 року було нагороджено Орденом Британської імперії за внесок у зміцнення англо-німецьких відносин. В той же день, через 48 років після першої зустрічі, Берт поговорив з Єлизаветою II на концерті в Берлінській філармонії. Королева вирішила пожартувати над німцем.

«О, гер Траутманн, я вас пам’ятаю! Як там ваша шия, досі болить?» — запитала Єлизавета II.

Британська королева Єлизавета II потискує руку легендарному воротареві Берту Траутманну в залі Берлінської філармонії, 3 листопада 2004 року. Фото: AP Photo / Fritz Reiss / EastNews

Що було далі:

  • Закінчивши кар’єру 1965 року, Берт Траутманн працював тренером. Тренував збірні Ліберії, Пакистану, Бірми та клуби в Англії та Німеччині. Правда, без особливого успіху.
  • Він був тричі одружений. Останній раз одружився 1990 року у віці 67 років. Помер 89-річний десантник-футболіст 2013 року в Іспанії, де жив після виходу на пенсію.
  • Берт Траутманн внесений до Залу слави «Манчестер Сіті», Залу слави Англійського футболу і Залу слави Німецького футболу. А також, ймовірно, він був єдиною людиною, одночасно нагородженою Орденом Британської імперії та Залізним хрестом 1-го класу.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter