Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно. За два тисячоліття палаци Ватикану бачили такі гріхи святих отців, про які паства навіть не чула.

Стефан VI (VII): 896—897

Належав до знатного франкського роду Гвідонідів і активно захищав його інтереси. Родичами папи були імператори Заходу Гвідо і Ламберт, з якими жорстко конфліктували попередники Стефана. Один з них, папа Формоз, поплатився за це після смерті.

Померлого в 896 році Формоза змінив Боніфацій VI, який за два тижні теж помер. На святий престол зійшов Стефан VI (VII). Він наказав ексгумувати Формоза, одягнути в папські ризи і судити його. Напіврозкладений труп звинуватили в порушенні церковних правил і клятв, а також за коронацію імператором Заходу нібито бастарда з династії Каролінгів.

Обрання Формоза папою, всі його рішення та акти визнали не дійсними. Стефан виголосив над тілом прокляття і відтяв йому три пальці, якими папа робив хресне знамення. Голе тіло Формоза протягли вулицями і закопали в братській могилі.

«Папа Формоз і Стефан VI». Картина Жана-Поля Лорана, 1870 рік. Джерело: Музей образотворчих мистецтв / Wikipedia

Сергій ІІІ: 904—911

Перший папа періоду порнократії, коли Святим Престолом управляли дружина і дочка римського консула Теофілакта з роду графів Тусколо.

Відразу після церемонії призначення на посаду наказав задушити зміщених попередників: Христофора та Льва V. Вільний від політики час Сергій проводив з 15-річною Марозією, дочкою Теофілакта. Її мати Теодора була офіційною хранителькою папських скарбів.

«Вплив цих двох повій, Марозії і Теодори спирався на їхню красу і багатство, а також був результатом інтриг. Найбільш старанних коханців вони нагороджували папською тіарою. Святий престол займали позашлюбний син, онук і правнук Марозії. Рідкісна генеалогія для намісників святого Петра на Землі», — писав англійський історик 18 сторіччя Едуард Гіббон у роботі «Історія занепаду і руйнування Римської імперії».

Від папи Марозія народила хлопчика. За 20 років після смерті Сергія він зійде на престол під ім’ям Іоанн ХІ і стане єдиним в історії позашлюбним сином римського папи, який і сам став папою.

Папа Сергій III. Ілюстрація: Artaud de Montor / The Lives and Times of the Popes by Chevalier Artaud de Montor, New York: The Catholic Publication Society of America, 1911

Іоанн ХІІ: 955—963

Останній папа періоду порнократії був сином римського патриція Альберіха і онуком Марозії, коханки Сергія ІІІ. Посів престол у віці 18 років, тому правління Іоанна складно назвати зрілим. І все ж за 8 років він зумів заслужити титул найаморальнішого папи в історії католицької церкви.

Про молодого папу казали, що він перетворив Латеранську базиліку в бордель і ґвалтував пілігрімок в соборі Святого Петра. Іоанн любив молитись язичницьким богам під час гри в кості, а на пиятиках вимовляв тости в ім’я Сатани. Багато римлян вважали його втіленням диявола.

Помер, за різними даними, чи то від апоплексичного удару під час сексу, чи після побиття ображеним чоловіком однієї з коханок.

Смерть папи Іоанна ХІІ. Ілюстрація: Франко Чезате, «Таємниці Ватикану і папського Риму», т.1, 1861 рік

Бенедикт IX: 1032–1044, 1045, 1047–1048

Син графа Тусколо, племінник пап Бенедикта VIII і Іоанна XIX. Тричі сідав на Священний Престол і один раз його продав.

Один з наймолодших пап в історії. За різними даними, на момент першого обрання йому було 12, 18, 20 або 25 років.

На відміну від багатьох попередників, Бенедикт звернув увагу на справи церковні — провів кілька соборів для боротьби з єрессю і вирішення конфліктів між єпископами.

У 1044 покинув Рим: сім’я Крешенці перемогла Тусколо у збройній боротьбі за владу над Римом. На два місяці папою Сильвестром III став Джованні Деї Крешенці. Скоро політична кон’юнктура змінилася, і на престол повернувся Бенедикт. А за місяць продав титул своєму хрещеному батьку, пресвітеру Джованні Граціано. Вважається, що причиною стало бажання Бенедикта одружитися зі своєю двоюрідною сестрою.

Через два роки, після раптової смерті Климента II Бенедикт спробував знову заявити права на папство, однак наштовхнувся на опір впливових кардиналів і імператора Священної Римської імперії. Єдиний тричі-папа в історії був відлучений за симонію від церкви. Також звинувачувався у зґвалтуваннях, гомосексуалізмі, участі в оргіях.

Папа римський Бенедикт IX. Ілюстрація: Artaud de Montor / The Lives and Times of the Popes by Chevalier Artaud de Montor, New York: The Catholic Publication Society of America, 1911

Олександр VI: 1492—1503

Шлях до окупованого італійцями Святого престолу іспанець Родріго Борджіа проклав інтригами і підкупом. Під час його інтронізації 1492 року банкір Козімо Медічі сказав: «Тепер ми всі перебуваємо під владою вовка, можливо найбільш хижого з усіх представників цього виду, які коли-небудь жили на землі. І якщо нам не вдасться втекти, він неминуче пожере нас усіх».

Ставши папою Олександром, Родріго проявив себе вмілим дипломатом і адміністратором. При цьому був батьком щонайменше семи позашлюбних дітей, яких підтримував грошима з церковних пожертвувань.

Можливо, мав неприпустимі стосунки з дочкою Лукрецією. Першим цю чутку пустив її чоловік на суді з приводу розлучення. Посол герцогства Феррара писав своєму пану: «Коли запитали, чи вірне твердження папи про його [чоловіка Лукреції] нездатність виконувати подружні обов’язки і про те, що його шлюб з Лукрецією є по суті фіктивним, він категорично заперечив. Навпаки, з дружиною він мав часті зносини. Однак папа відібрав у нього Лукрецію, щоб самому з нею бути. На завершення він сказав все, що думає про його святість».

Papa Alexandr
Портрет папи римського Олександра VI. Картина Крістофано дель Алтіссімо. Джерело: Uffizi Gallery / Wikipedia

Марнотратство часто ставило Олександра в складні ситуації. Коли скарбниця Святого Престолу вичерпувалась, понтифік вдавався до нестандартних бізнес-рішень: пред’являв уявні звинувачення місцевим багатіям чи труїв кардиналів, щоб повернути до церкви їхнє майно.

Що було далі

Порочність римських пап і духовенства взагалі стала однією з причин Реформації, виникнення і поширення протестантизму. У 16 столітті Святий Престол мав помінятись, щоб вижити. 1555 року папою під ім’ям Павла IV був обраний кардинал Карафа, голова Святої інквізиції. Він став жорстко боротися за моральну репутацію церкви. Приблизно з цього часу папи намагаються вести той спосіб життя, який проповідують.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter