Операція «Френтік»: І знову розгром під Полтавою

У грудні 2017 року аеропорт Полтави отримав статус міжнародного. Перший рейс за кордон має вилетіти звідти у травні. Але це вже було 1944 року, під час спільної повітряної операції США і СРСР.

Під час зустрічі британського прем’єр-міністра Черчилля з президентом США Рузвельтом у Касабланці перед авіацією обох держав було поставлене завдання «знищити німецьку військову систему і промисловість, а також підірвати дух населення, аби його здатність до опору критично ослабла». За 1943 рік союзники скинули на Німеччину 200 тисяч тонн бомб.

Однак чимало важливих цілей лишалися поза зоною досяжності літаків, що злітали з аеродромів в Англії та південній Італії. Тому Рузвельт домовився зі Сталіним про використання території СРСР для організації «човникових бомбардувань». Морський конвой з Британії таємно доправив до Союзу 50 тисяч м² металевих плит. Їх поклали на злітну смугу під Полтавою, аби вона могла приймати важку авіацію. Через Іран туди прибули 390 американських військовослужбовців.

У червні 1944-го відбулася перша місія операції «Френтік»: дві сотні «летючих фортець» і винищувачів ескорту злетіли з Італії, розбомбили залізничний вузол в Угорщині та сіли під Полтавою, а за кілька днів полетіли в зворотньому напрямі, аби вдарити по Румунії.

Результати операції були відмінними. Але вже після другої місії свої довгі гострі зуби показало Люфтваффе. Коли американська ескадрилья поверталася після нальоту, за нею ув’язався німецький пілот. Секретна база під Полтавою була засвічена. У ніч на 22 червня над нею з’явилися 75 бомбардувальників Heinkel. Радянська протиповітряна оборона виявилася не готовою: на аеродромі не було радара і придатних до нічних боїв винищувачів, а зенітки не змогли нікого збити.

На землі згоріли 47 «летючих фортець» (17 пошкоджені), американський винищувач, два транспортники, 25 радянських літаків різних типів. Це були найбільші разові втрати стратегічної авіації США у Другій світовій війні.

Німці прицільно знищували стоянки літаків. Наметове містечко американців майже не постраждало. Зате жертвами нальоту стали 40 радянських військових — вони гасили літаки під час атаки і прибрали зі смуги кілька тисяч бомб-сюрпризів.

Відносини між союзниками зіпсувалися. ВПС США провели з бази під Полтавою ще п’ять місій. В останньому вересневому вильоті вони скинули учасникам приреченого на поразку Варшавського повстання більше тисячі контейнерів зі зброєю і амуніцією. Спільна програма США і СРСР була закрита. Через просування фронту аеропорт лишився в далекому тилу, до того ж Червона армія не бажала бачити над собою літаки США.

Багато років потому з’ясується, що американські пілоти справді порушували домовленості. Під час місій «Френтік» вони навмисно «збивалися з курсу» і робили аерофотозйомку території Радянського Союзу.

Пошкоджений бомбардувальник B-17 і радянські солдати, Полтава. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Американські та радянські військові обслуговують бомбардувальник. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Підполковник Воробйов оглядає позицію стрілка в бомбардувальнику B-17 «Летюча фортеця». Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Радянські пілоти, наземний персонал і технік-сержант Бернард Макгвайр (у центрі) поряд з бомбардувальником Пе-2, Полтава, червень 1944 року. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Американський і радянські пілоти позують на тлі винищувача P-39 Airacobra. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Брифінг пілотів американських бомбардувальників B-17 перед вильотом. Авіабаза під Полтавою. Фото: R. L. Thiry / U.S. Air Force
Брифінг пілотів американських бомбардувальників B-17 перед вильотом. Авіабаза під Полтавою. Фото: R. L. Thiry / U.S. Air Force
Генерали Пермінов і Уолш слухають доповідь пілота після нальоту на цілі в Румунії. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Технік-сержант Джозеф Е. Томпсон вчить радянського хлопчика англійським словам. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Сержант Вайншенкер і технік-сержант Топпс поруч з «сином полку» 169-ї авіабази особливого призначення під Полтавою. Його ім’я невідоме, мав 10 років, служив помічником техніка з озброєння. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Радянські солдати ремонтують аеродром під Полтавою після німецького бомбардування. Помітні сліди падіння запалювальних бомб. Фото: U.S. Air Force
Американські офіцери роздивляються наслідки німецького бомбардування в ніч на 22 червня 1944 року. Позаду — розбиті й спалені бомбардувальники B-17. Фото: U.S. Air Force
Американські кінооператори серед уламків літака. Наслідки нічного бомбардування 22 червня 1944 року. Фото: U.S. Air Force
Уламки бомбардувальника B-17. Фото: U.S. Air Force
Технік серед уламків бомбардувальника B-17. Фото: U.S. Air Force
Американські офіцери серед уламків бомбардувальника B-17. Фото: U.S. Air Force
Аеродром 169-ї авіабази особливого призначення під Полтавою після німецького бомбардування. Фото: U.S. Air Force
Наслідки німецького бомбардування 22 червня 1944 року. Фото: U.S. Air Force
Наслідки німецького бомбардування 22 червня 1944 року. Фото: U.S. Air Force
Згорілий бомбардувальник B-17 №297247. Фото: U.S. Air Force
Soviet watch at the wreckage of B-17
Радянський вартовий біля уламків B-17. Фото: U.S. Air Force
Радянські солдати і капрал Томас Клопак розглядають щотижневик американської армії Yank. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Радянські офіцери розмовляють з полковником Бартоном. Дівчина в центрі — перекладачка. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Щовечора на дворі штабу в Полтаві відбувалися матчі з волейболу. Фото: U.S. Air Force / nationalmuseum.af.mil
Радянські солдати і американський військовослужбовець на складі аеродрому. Фото: R. L. Thiry

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter