125

Як єврейські погроми в Києві вплинули на американські вибори? Розповідає WAS.

1831 рік. У селі Великі Пріцьки Київської губернії народжується Яків Пріцкер. Кмітливий хлопець стає управителем цукрового заводу, переїжджає до Білої Церкви, потім до Києва. Відкриває крамницю на Подолі.

1 березня 1881 року в Санкт-Петербурзі підпільна організація «Народна воля» влаштовує теракт, в якому гине цар Олександр II.

Народ звинувачує євреїв — і хвиля погромів докочується до Києва. Пріцкери три дні ховаються на горищі, а потім знаходять свій магазин розграбованим. Яків розуміє, що треба тікати, і прямує до Чикаго. Грошей немає, але вся родина працює.

Старший син Лев стане хірургом. Молодший Ніколас після закінчення вечірньої школи працює бухгалтером і фармацевтом, весь час вчиться, складає іспит на адвоката і відкриває юридичну фірму.

Онук Якова, Абрам Пріцкер, закінчує Гарвард. Працює в сімейній фірмі, паралельно інвестує в нерухомість.

Двоє правнуків того самого київського прикажчика Якова 1957 року засновують готельну мережу Hyatt. Сьогодні вона покриває 45 країн світу. На Софійській площі Києва теж є Hyatt.

Пенні Пріцкер і Джей Пріцкер — праправнуки Якова. Пенні була міністром торгівлі в уряді Барака Обами. А Джея позавчора, 6 листопада 2018 року, обрали губернатором штату Іллінойс.

Сьогодні Пріцкери входять до топ-15 найбагатших сімей світу. А в селі Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області можна побачити руїни цукрового заводу, яким керував їхній прапрадід Яків.

130

16 жовтня 1846 року американець Едвард Еббот присмоктався до інгалятора і кілька разів глибоко вдихнув. Стало добре, він відключився.

За місяць до цього доктор Вільям Мортон успішно випробував дію діетилового ефіру під час видалення зуба. Тепер на очах колег в анатомічному театрі Мортон анестезував 21-річного Едварда Еббота. Хірург вирізав йому підщелепну пухлину. Коли пацієнт опритомнів, він сказав: «Здається, мені подряпали шию».

Медицина зробила величезний стрибок уперед. Вже за місяць у Шотландії провели ампутацію ноги з використанням ефіру. Почалися пошуки інших анестетиків і боротьба за патенти.

Не радів один лише стоматолог Хорас Веллс, учитель Мортона. За рік до успіху свого учня він намагався приспати пацієнта оксидом азоту, але не розрахував дозу, і той прокинувся посеред операції.

Осміяний колегами Веллс став вживати ефір як наркотик. У січні 1848 року в психозі він вилив сірчану кислоту на двох повій і за кілька днів наклав на себе руки у в’язниці. Веллс перерізав собі стегнову артерію бритвою, попередньо вдихнувши хлороформ.


Фото: Southworth & Hawes, ca. 1850 / Library of Congress

792

Володарку цієї вульви шукали понад 150 років. Припускали, що моделлю для відомої картини «Походження світу» Гюстава Курбе могла бути повія або коханка художника.

Тепер доведено — позувала балерина Паризької опери Констанс Квіньйо. Згадку знайдено в листуванні Жоржа Санда і Олександра Дюма (молодшого). У другій половині 19 століття письменники, художник, балерина і замовник картини, турецький посол Халіл Шериф Паша належали до однієї тусовки. Про участь Квіньйо багато хто знав, але на публіку це не виносилося. Після завершення балетної кар’єри вона стала жінкою вищого світу і присвятила себе благодійності.

1868 року Халіл Шериф Паша програв свою колекцію еротичного мистецтва в карти. «Походження світу» переходило з рук у руки, в кінці Другої світової ненадовго стало трофеєм солдатів Червоної армії, було викуплене, а 1995 року потрапило у власність французької держави. Зараз експонується в паризькому Музеї Орсе.

До 1988 року полотно забороняли виставляти, 1994 року поліція конфіскувала в магазинах книгу Жака Анріка з «Походженням світу» на обкладинці, 2011 року Facebook забанив данського художника Фроде Стейніке за пост з картинкою.

Поки ще не забанили WAS, дивіться, як виглядали найсексуальніші жінки на початку 20 століття.

Фото для колажу: BnF / Département des estampes et de la photographie

76

Чи можуть акції феміністок бути ефективними, якщо проводити їх із закритими грудьми? Так — доведено в 28 листопада 1893 року жінки вперше проголосували на загальнонаціональних виборах.

У Новій Зеландії це сталося на 10-20 років раніше, ніж у найліберальніших країнах Європи. Очолювала боротьбу Кейт Шеппард — активістка Жіночого християнського товариства тверезості. У той час однією з головних цілей феміністок був захист жінок від масового чоловічого алкоголізму. Ось чому серед головних противників жіночого виборчого права в Новій Зеландії були виробники алкоголю. Вони побоювалися, що жінки будуть переконувати депутатів парламенту ввести сухий закон.

1888 року маніфест Кейт Шеппард «10 причин, чому жінки Нової Зеландії мають одержати право голосу» був розісланий кожному члену парламенту в країні. Одні аргументи переконливі досі, за інші авторку б з ганьбою зараз вигнали з феміністок.

1. Демократичні держави визнали, що брати участь у створенні законів може кожна людина, якщо вона не засуджена і не психічнохвора.

2. Ніким не доведено, що інтелект жінок рівний дитячому, або що соціальний статус жінок перебуває на одному рівні зі статусом ув’язнених і психічнохворих.

3. Жінки теж залежні від процвітання країни, стурбовані збереженням свобод і нарівні з чоловіками страждають від політичних помилок.

4. Жінки менше піддаються згубному впливу, який спрямовують на виборців. Зростання числа виборців удвічі ускладнить корупцію.

5. Жінки більше часу проводять вдома, а тому менше за чоловіків схильні до партійної лояльності, зате уважніше ставляться до моральних якостей кандидатів.

6. У присутності жінок ситуація на виборчих дільницях стане спокійніше.

7. Голоси жінок додадуть сили найбільш населеним і відповідальним громадам.

8. Жінки занепокоєні долею майбутніх поколінь, а тому будуть голосувати з думкою про перспективу.

9. Фізична слабкість жінок робить їх більш зацікавленими у збереженні миру, порядку і в верховенстві законів над правом сильного.

10. Жінки дивляться на кожну проблему трохи інакше, ніж чоловіки, і цей жіночий погляд стане ще однією запобіжною мірою проти законів, які приймаються для вигоди однієї групи.

Сьогодні жінки посідають 12 % депутатських місць у Верховній Раді України, 16 % — у Держдумі Росії, 38 % — у парламенті Нової Зеландії.

Всі історії (167)