411

Ця армія називалася австрійською, але воювати в ній довелося ще й сербам, хорватам, угорцям, італійцям. 230 років тому всі вони зібралися бити турків біля румунського міста Карансебеш. Але завадив самогон.

Тривала сьома за рахунком російсько-турецька війна: султан Абдул-Хамід I бажає звільнити Крим і закріпити за собою Грузію. Австрія — частина Священної Римської імперії. Імператор Йосип II стає на бік своєї подруги, Катерини II.

17 вересня 1788 року передовий кавалерійський загін стотисячної австрійської армії форсує річку Тіміш на території сучасної Румунії. Там мають бути турецькі позиції. Натомість вершники натрапляють на табір ромів з великими запасами самогону для продажу.

Загін піхотинців, що прибув пізніше, хоче приєднатися до гульбища, але кавалеристи відмовляються ділитися. Спалахує бійка, починається стрілянина. Хтось крикнув «Турки!», інші солдати повірили. Кавалеристи намагаються відступити на протилежний берег річки, де стоять основні сили армії. Там їх приймають за османську кінноту і зустрічають картеччю.

Ситуацію ускладнюють темрява і мовний бар’єр: австрійські, сербські, угорські, італійські солдати не розуміють один одного. Крики чужою мовою приймають за турецькі команди та кличі. У вирі битви ніхто не може відрізнити своїх від чужих.

Одні солдати були вбиті на полі бою. Інші загинули при панічному відступі, коли під ними обвалився міст. Імператор Йосип II у тисняві був скинутий з коня в річку. Турецька армія прибула на місце лише за два дні і виявила поле, засіяне тисячами тіл супротивників.

1539

Напад бандерівців на селище Херсонської області УРСР 1988 року — це звучить фантастично. Але подібну історію переповідає документ, який в архіві КДБ / СБУ знайшов Едуард Андрющенко.

Восени збирати урожай овочів до радгоспу в село Посад-Покровське на Херсонщині прибули три сотні студентів ЛПІ (нині «Львівська політехніка»). В один із вечорів близько 80 хлопаків вирушили на танці. Звісно, були напідпитку.

Поява чужинців на сільській дискотеці в ті часи неминуче завершувалася бійкою. Але цього разу конфлікт розпочався ще на вулиці: за допомогу місцевим на полях галичани вимагали безкоштовного входу. Після відмови вони почали ламати двері клубу.

Далі гості зі Львова шикуються у колону та йдуть головною вулицею села. Скандують «Бий москалів!», «Ми за самостійну Україну!», співають про Степана Бандеру. Очевидці помітили хрести, намальовані на обличчях студентів.

Бешкетників вдалося заспокоїти. Наступного дня вони влаштували погром у гуртожитку і повернулися до Львова.

Про хуліганство, обтяжене антирадянськими гаслами, доповіли у КДБ. Нагляд над львівськими студентами було посилено. Серед них шукали провідників націоналістичної ідеології, але марно. Популярність націоналізму зростала, незабаром студенти почнуть виходити на масові протести проти радянської влади.

Один з учасників подій 1988 року знайшовся на Фейсбуці. Це Віталій Ілик, голова прес-служби Міжнародного центру миротворчості та безпеки (Яворівський полігон).

«Про цю цидулу давно забув. Власне, тоді її не бачив, бо зачитували з папки, підшитої в справу. Аж на тобі. Білозерка, юність, відчуття повноти життя і розуміння, що Система вже не страшна», – так він прокоментував документ тридцятирічної давнини.

Деталі пригоди Віталій не пригадує. За його словами, львівська влада спочатку намагалася добитися серйозного покарання для студентів. Але, незабаром справу зам’яли. «Проблем у партії не бракувало, аби ще політику нам шити», – пояснює Ілик.

Дії студентів кваліфікували як дрібне хуліганство і призначили дрібні штрафи. Якби виступ стався кількома роками раніше, до початку «перебудови», наслідки були б набагато тяжчими.

215

9 лютого в корейському Пхенчхані відкрили Олімпійські ігри. Тема допінгу буде підніматися там часто. Вперше за зловживання відсторонена ціла збірна — Росії, і «чистим» російським спортсменам доведеться виступати під нейтральним прапором.

А першою жертвою боротьби з допінгом 50 років тому став шведський п’ятиборець Ганс-Гуннар Лільєнвалль. Він ужив пиво.

Початок історії було покладено в серпні 1960-го. Під час перегонів літньої Олімпіади в Римі данський велосипедист Кнуд Йенсен знепритомнів від перегріву, впав, вдарився головою і помер. У крові виявили амфетамін.

Для лікарів це стало останньою краплею. Міжнародний олімпійський комітет взявся за розробку списку заборонених препаратів і методів тестування. Перші аналізи взяли 1968 року: на зимових Іграх в Греноблі та літніх у Мехіко.

27-річний Ганс-Гуннар Лільєнвалль мав знати про нововведення, але, певно, не надав йому значення.

Змагання з п’ятиборства выдбуваються в такому порядку: фехтування, плавання, конкур, біг, стрільба з пістолета. Щоб заспокоїти нерви перед фінальною стрільбою, Ганс-Гуннар випив «два пива» — так він говорив згодом.

Шведи завоювали «бронзу» і до вечора ходили по Мехіко олімпійськими призерами. Потім у крові Лільєнвалля виявили 0,81 проміле алкоголю, тобто він випив близько 2 літрів пива. Медалі довелося віддати французам.

106

У США насувався Сухий закон. За час, що лишався до заборони, виробники намагалися заробити якомога більше. На межі можливостей працював й завод Purity Distilling Company в Бостоні. Там гнали спирт з чорної патоки — побічного продукту виробництва цукру з тростини.

Сироп бродив у величезному металевому резервуарі 15 на 27 метрів. Бак трохи протікав, але це нікого не турбувало.

15 січня 1919 року в Бостоні температура різко стрибнула до +4. У гавані біля заводу було багато людей. О 12:30 вони почули гул і відчули щось на кшталт землетрусу.

12-метрова хвиля патоки мчала вулицею зі швидкістю, що перевищувала новий ліміт для автомобілів у Києві, — понад 50 км/г. Вона перекинула поїзд, зруйнувала опори естакади, зносила споруди. Люди та коні, яких збило хвилею, не могли встати — грузли в густій масі майже метр завглибшки. Сироп клекотів, і складно було визначити, чи є там хтось живий.

Солодкої смертю загинула 21 людина, 150 були травмовані. Очищення міста зайняло півроку.

Фото: Boston Public Library, Leslie Jones Collection; American National Red Cross photograph collection (Library of Congress)

Всі історії (168)