188

30 серпня 2018 року впав тиск усередині російського корабля «Союз МС-09», що зараз пристикований до Міжнародної космічної станції. Повітря виходило через отвір в обшивці побутового відсіку. Поряд знайшли сліди свердла. «Роскосмос» не відкидає версії, ніби діру зробили американські астронавти, які домагалися швидшого повернення на Землю через хворобу колеги.

Утім, астронавти добре знають безпечніший метод саботажу. Ідея збереглася в записах місії «Аполлон-10».

Отже, 24 травня 1969 року. Космічний апарат виконав обліт Місяця і повертається на Землю. Невагомість.

Командир Томас Стаффорд: Ох, хто це зробив?
Пілот командного модуля Джон Янг: Хто зробив що?
Пілот місячного модуля Юджин Сернан: Що?
Стаффорд: Хто ЦЕ зробив?
(Сміх)
Сернан: Звідки це прилетіло?
Стаффорд: Дайте мені швидко серветку, сюди кавелик летить!
Янг: Я цього не робив. Це не один з моїх.
Сернан: Я не думаю, що це моє.
Стаффорд: Мій був масткіший, ніж цей. Викиньте його звідси.
Янг: Господи боже.
(Сміх)

Орбітальний туалет на той час являв собою пластиковий мішок з присоском для дупи, і хтось з членів екіпажу помилився при застосуванні. Американські журналісти, які пишуть про космос, називають цей епізод «Кавелик-1». Знайдете його на 414-й сторінці розшифровки. Найдопитливіші зможуть дочитати до «Кавелика-2», що стався трохи пізніше.

Фото: NASA

371

Придумана в Україні настільна гра зібрала на Kickstarter фінансування у понад $ 70 тисяч, більш ніж удвічі перевищивши мету. Тема гри — хрестові походи з усіма їхніми атрибутами на кшталт лицарів і сарацинів, обладунків і списів, чуми і холери, різанини, тортур і господа бога.

Назвою проекту стало гасло, під яким в 11 сторіччі папа римський скликав перший хрестовий похід — Deus lo Vult («Так хоче бог»). Над грою працюють продюсер, історик культури Михайло Баделін, художник Олександр Ком’яхов, каліграф Наталія Ком’яхова, координатор Тарас Жуков. З перекладом, тестуванням, дизайном і рекламою допомагають волонтери.

Уся каліграфія виконана вручну. Всі ілюстрації оригінальні. В них дотриманий «відморожений канон» середньовічної іконографії: обличчя персонажів не відображають жодних емоцій навіть у сценах насильства, молитви, сексу та під час дефекації.

Ігрове поле — 12 на 12 клітин. По кутах розташовані табори хрестоносців, між ними — табори сарацинів, всередині — мирні міста. Завдання — вбити більше ворогів, забрати більше золота та донести здобич до свого табору. Герой може загинути, і тоді відправиться до чистилища. Там нестерпними муками можна спокутати гріхи та повернутися назад.

Гра не буде продаватися через офлайнові крамниці та інтернет-магазини. Як пояснив WAS Михайло Баделін, команда прагне зберегти концепт дорогоцінного середньовічного манускрипту, який доступний не кожному. Deus lo Vult буде поширюватися протягом обмеженого часу через краудфандингові платформи, і все. Незабаром на backerkit.com відновиться прийом замовлень, який триватиме до січня. Друкуватимуть лише ту кількість примірників, на яку є завчасні замовлення. Так хочуть бог і концепт.

1911

2 серпня 2018 року в київському парку «Муромець» (колишній «Дружби народів») відкрили пам’ятник Іллі Муромцю. Вважається, що за часів Русі там, на острові посеред Дніпра, розташовувалася сторожова застава. Моделлю для фігури став український спортсмен Василь Вірастюк.

Розібратися в історичній достовірності пам’ятника ми попросили реконструктора Олексія Малева.

1. Обладунки, зброя та екіпірування богатиря виконані за письмовими та образотворчими джерелами 10 — початку 11 століття. Це час правління князя Володимира Святославича, якого ототожнюють з легендарним покровителем богатирів — князем Володимиром Красне Сонечко. Однак на табличці під пам’ятником вказані 11–12 століття. Швидше за все, автори ототожнюють билинного Іллю Муромця з преподобним Ілією, який помер 1188 року і похований в Києво-Печерській Лаврі.

Це спірна теорія. Поховану в Лаврі людину пізні письмові джерела називають Іллею Чобітком. Живучи в 12 столітті, він ніяк не міг служити князю Володимиру на два століття раніше.

2. Зазначена на табличці назва «Київська Русь» вигадана вченими у 19 столітті. Цю державу в період її існування називали просто Руссю.

3. Під Іллею — кінь богатирського розміру. Але в 10–11 столітті коні були низькими, по 1,2–1,4 метра в холці. До 13 сторіччя селекцією їх довели до 1,5–1,65 метра. Це значно менше, ніж розміри бронзового коня.

4. Упряж і особливо форма сідла дуже мало схожі на середньовічні аналоги. Це дивно на тлі вірно опрацьованих деталей шолома і меча. Кольчуга відповідає археологічним знахідкам епохи.

Фото: WAS
Фото: WAS
Фото: WAS
Фото: WAS
Фото: WAS
Фото: WAS
Фото: WAS
Фото: WAS

5. Перші знайдені археологами поручі воїнів Русі відносяться до 13 сторіччя. Поручі Муромця контрастують з його шоломом і мечем, зробленими за модою 10 — початку 11 століття.

6. На богатиря надітий набірний пояс — краса і гордість воїна. Накладні бляхи на поясі добре опрацьовані, але скопійовані з блях історичної кінської збруї.

Незрозуміло, навіщо на пояс прикріпили величезну байкерську пряжку. Всі пояси того часу застібалися на маленькі пряжки з язичком. Довгий хвіст ременя часто ще раз обертався навколо талії.

7. Застібка плаща фібула виконана в одному стилі з бляхою пояса і прикрасою кінської упряжі. Вона не схожа на історичні аналоги.

Гіпотези про походження Іллі Муромця WAS розбирає тут.

252

24 липня 1959 року Річард Ніксон і Микита Хрущов провели кухонні дебати про те, в якій країні, комуністичній чи капіталістичній, краще живеться простій робочій людині. Це не жарт, суперечка справді відбулася поряд з макетом кухні на виставці «Промислова продукція США» у Москві.

Тисячі радянських людей прийшли спробувати колу, подивитися на американські продукти, одяг, меблі й техніку. Виставка вражала, і в ролі критика довелося виступити особисто генеральному секретарю КПРС.

Микита Хрущов заявив віце-президенту США, що кола віддає гуталіном, а побутові прилади занадто схожі на іграшки: «А у вас немає машини, яка б клала їжу до рота і проштовхувала б її далі? Ви показуєте нам багато цікавих речей, але вони не потрібні для життя. Від них немає користі. Це лише штучки».

Як завжди буває на кухнях, розмова перейшла від побутових дрібниць до глобального майбутнього. Ніксон сказав, що краще змагатися в могутності пральних машин, ніж ракет. Хрущов погодився: «Коли ми вас наздоженемо, і будемо переганяти, то помахаємо вам ручкою! Якщо захочете, ми можемо зупинитися і сказати: „Просимо, йдіть за нами!“»

Дебати скінчилися мирно. Розмову в стислому вигляді навіть показали на радянському телебаченні. Повну версію російською мовою читайте за посиланням.

Фото: Thomas O’Halloran / Бібліотека Конгресу

Всі історії (167)