6525

«Лизни мене в дупу»: Чому Моцарт так любив жартувати про лайно?

Вольфганг Амадей Моцарт мав схильність до туалетного гумору — геніальний композитор не лише постійно шуткував про лайно, але й оспівав його в музичних творах. Свого часу в це відмовилася вірити Маргарет Тетчер. Коли на прем’єрі п’єси «Амадей» британській прем’єрці розповіли про копрологічні нюанси біографії Моцарта, вона заявила, що автор такої вишуканої музики не міг бути настільки чорноротим. Але він був.

Що ж, бажаю тобі доброї ночі,
Насери в ліжко і хай воно трісне,
Спи гучніше, моя люба,
До рота засунь собі дупу.

Такий милий вірш можна знайти в листі композитора до своєї кузини Марії-Анни-Теклі Моцарт, датованому 5 листопада 1777 року. Загалом дослідники нарахували чотири десятки листів Вольфганга Амадея з копрологічними мотивами. Майже всі вони написані до членів родини: 20 — батькові Леопольду, 6 — дружині Констанції, 6 — кузині Марії-Анні-Теклі, 4 — сестрі Марії-Анні Моцарт, 1 — матері Анні-Марії, 1 — одночасно сестрі й матері і по одному — двом друзям.

В іншому стьобному посланні до тієї ж кузини Моцарт пише:

«Я серу тобі на ніс, так що стікає по підборіддю».

Подібне звертання до туалетного гумору не було чимось надзвичайним для родини Моцартів — в листах батька, матері й рідної сестри Вольфганга можна зустріти подібні жарти. Так, в посланні 26 вересня 1777 року мати великого композитора вельми колоритно бажає доброї ночі своєму чоловіку, Леопольду: «До рота засунь собі дупу… Насери в ліжко і хай воно трісне».

Однак близькі розуміли, що це матеріали для внутрішнього вжитку. 1798 року Констанція Моцарт надіслала видавництву листи свого покійного чоловіка до кузини — для написання біографії композитора. В супровідному посланні вона вказала, що хоча вони написані в сумнівному стилі і їх не можна публікувати повністю, але як таке можна приховати?

Сім'я Моцартів (зліва направо): сестра композитора Марія-Анна, сам Вольфганг Амадей, мати Анна-Марія (портрет на стіні), батько Леопольд. Йоганн делла Кроче, близько 1780 року.

Існує і «туалетна музика» Моцарта — цілий ряд творів, так чи інакше присвячених копро-темі. Всі вони написані в формі канону для виконання в колі сім’ї та друзів. Загалом їх 7, у деяких навіть самі назви — вельми промовисті: «Лизни мене в дупу», «Лижи мені дупу добряче й чисто».

Таку фіксацію на анально-фекальній темі намагалися пояснити немало дослідників. На початку 20 століття австрійський письменник Стефан Цвейг навіть надіслав Зигмунду Фройду деякі з листів Моцарта, вказавши на можливу копрофілію геніального композитора. Втім, Фройд не погодився з цим. Пізніше Моцартові приписували синдром Туррета, однак спеціалісти сильно сумніваються в можливості поставити такий діагноз.

Історики зазначають, що в 18 столітті копрологічні мотиви були набагато більш прийнятними в суспільстві — це повсюдно зустрічалося навіть у театральних виставах, особливо — в німецькомовних країнах. На німецькій специфіці наголошують і антропологи. Так, фольклорист Алан Дандес підкреслює, що великий інтерес і значна терпимість до копрології — це специфічна риса німецької національної культури. Він, зокрема, згадує численні анально-фекальні вирази в Мартіна Лютера, Йоганна Ґете та Генріха Гейне. Загалом вчені констатують, що Моцартові «туалетні» формули не вигадані ним — вони були частиною фольклору й німецької культури того часу.

Дізнайтеся далі, наскільки цінним є кал для історії.

6525

«Лизни мене в дупу»: Чому Моцарт так любив жартувати про лайно?

3466

Проблеми перших урбаністів на прикладі Чатал-Гьоюку

3448

Завжди з нами: знайдено паразитів, які жили в людях 9 тисяч років тому