«Золотий» унітаз Роксолани: елітна османська гігієна

Османський султан та його двір були одними з найчепурніших аристократів 16 століття. Гігієнічні приписи Корану, візантійські традиції лазні та персональні вбиральні — основні елементи османської чистоти. WAS пропонує зазирнути до найінтимніших місць султанського палацу.

Султанська лазня

Не встигла Роксолана після пожежі у Старому палаці 1541 року перебратися до Нового палацу, де мешкав султан Сулейман Пишний, як наказала звести там просторий хамам — турецьку лазню, яка є нащадком римських терм і являє собою візантійську східну банну культуру догляду за тілом з елементами народної медицини. Приміщення османського хамаму зазвичай складається із трьох частин: місця для перевдягання із дерев’яними лавками та шафками; парильні з великим мармуровим каменем для проведення банних процедур з пінним масажем; прохолодна зала для відпочинку з фруктами та напоями.

Гроші на лазню для Роксолани у Новому палаці виділив султан Сулейман Пишний. Про це вона згадала в любовному листі до нього, зазначивши: «Ах, душе моєї душі, мій султане. Ви нам прекрасні новини стосовно хамаму та його забезпечення надіслали. Тільки Аллах знає, як Ви мене цим потішили…».

У палацовому хамамі Роксолана, окрім банних процедур, обожнювала розтирання з ароматизованими олійками задля розслаблення після гаремних інтриг, омолодження шкіри та позбавлення зайвого волосся на тілі. Вона спеціально винаймала з Єгипту чорношкірих лазниць, які вміли робити цілющі масажі.

Приватна лазня валіде-султан у палаці Топкапи. Закривалася на ключ для особистої безпеки. Джерело: Gryffindor / Wikipedia Commons
Приватна лазня валіде-султан у палаці Топкапи. Закривалася на ключ для особистої безпеки. Джерело: Gryffindor / Wikipedia Commons
Лазні в гаремі палацу Топкапи. Джерело: A.Savin / Wikimedia Commons

Водночас Роксолана виділила кошти, отримані зі своїх маєтків, на зведення у єврейському районі Стамбула Бахчекапи громадського хамаму. Він складався із жіночої та чоловічої парильні. На початку 20 століття його власником став італієць, який довів будівлю до плачевного стану. Зараз ця лазня фактично припинила існування.

Не зберігся хамам Роксолани і в Єрусалимі, зведений у 1550-х роках для тамтешніх мусульман. Для його будівництва використовували коштовний мармур, доставлений із порту Яффа. Встояв лише той хамам Роксолани, який архітектор Сінан збудував 1556 року на центральній площі Стамбула навпроти св. Софії, на місці руїн візантійської лазні Зевксіпа початку 3 ст. н. е.

Цей хамам вважався найпрестижнішим в Османській імперії. Тому стамбульці відвідували його у великі сімейні свята – весілля, омовіння після народження дітей, обрізання. Там досі обслуговують охочих попаритися у лазні Роксолани.

Султанська вбиральня

У султанському палаці хамами також відвідували служниці Роксолани та євнухи. Але найбільшу й найпросторішу лазню мав султан Сулейман Пишний. Вона дісталася йому від предка – султана Мехмеда ІІ, який завоював Константинополь і звів палац Топкапи, подбавши про спорудження водогону, пічки для підігріву води й навіть каналізації. Відтак, його мешканці для задоволення природних потреб послуговувалися не нічними горщиками, як у європейських королівських палацах. Вони мали повноцінний туалет із мармуровим унітазом і золоченими кранами, з яких текла холодна й гаряча вода. Ним користувалися, сидячи навпочіпки. Тобто це був підлоговий унітаз, який зараз називають турецьким або «чашею Генуя».

Такий унітаз був встановлений у найвіддаленішій кімнаті покоїв Роксолани. Для очищення повітря від неприємних запахів у туалеті розставляли курильниці із пахощами, виготовленими з додаванням амбри, пелюсток білої троянди, трояндової олії, порошку з перлин тощо.

Вбиральня валіде-султан у палаці Топкапи. Джерело: Demanna / Depositphotos

Подібними туалетами користувалися також наложниці та євнухи. Останні мешкали в окремих покоях гарему, розміщених на трьох поверхах. Туалетні кабінки із мармуровими унітазами містилися на першому та третьому поверхах. Та лише у головного євнуха, або кизляр-аги, був персональний унітаз і навіть свій невеличкий хамам.

Усі нечистоти з палацових туалетів змивалися у каналізацію та виливалися у Мармурове море. Схожий сантехнічний пристрій досі зустрічається у будинках набожних мусульман Туреччини, які вважають сучасний сидячий унітаз «брудним».

Авторка: Олександра Шутко

Дізнайтеся далі, наскільки цінним є кал для історії.