343

2 серпня 338 року до нашої ери в битві при Херонеї зустрів свою смерть Священний загін із Фів. Воїни-коханці вийшли разом з афінянами битися проти армії македонського царя Філіппа II.

Цар сам керував фалангою, кінноту довірив 18-річному синові Александру. Філіпп удав, що відступає та виманив противника зі зручної позиції. В азарті афіняни з фіванцями порушили лад, і в проломи вдарили македонські вершники.

Священний загін пав гідно. Історик Плутарх писав: «Після битви Філіпп опинився на тому місці, де в повному озброєнні, грудьми зустрівши удари македонських списів, лежали всі триста мужів, і на його питання йому відповіли, що це загін коханців і коханих, він заплакав і промовив: „Так загинуть злою смертю ті, хто підозрюють їх в тому, що вони були винуватцями або співучасниками чогось ганебного“».

Елітні військові підрозділи гомосексуалів — це одне з грецьких винаходів. Чи зможете ви відрізнити їх від римських? Перевірте в тесті WAS.

180

Уявіть, що Україні для вступу в ЄС і НАТО треба виконати єдину умову — змінити назву. Як довго ви б вагалися?

Македонія трималася 27 років. Увесь цей час Греція блокувала міжнародні зв’язки сусідньої країни, звинувачуючи ту в крадіжці історичної спадщини. Зараз конфлікт йде до розв’язки. Чому він почався, розповідає WAS.

Одне з грецьких племен, македонці, прийшли на Балканський півострів у 1 тисячолітті до нашої ери. Завдяки перемогам Олександра Великого був час, коли Македонському царству належала половина відомого людям світу.

Пізніше царство занепадає, підпадає під контроль Риму, потім Візантії. У 6 столітті греків з македонських земель витісняють слов’яни, які прийшли з-за Дунаю. Турецька навала робить й тих, й інших підданими Османської імперії.

1929 року, після розпаду Османської імперії, провінція входить до Королівства Югославія. Після Другої світової — стає частиною соціалістичної Югославії.

У 1990 році Югославія розпалася. Македонці вперше отримали незалежність і змушені були писати свою історію з нуля. Слов’яни, яких у різний час вважали то болгарами, то сербами, назвали себе нащадками легендарних грецьких завойовників.

Нова країна займає невелику частину території Стародавньої Македонії, але взяла назву царства і помістила його символ (Вергінську зірку) собі на прапор. Аеропорт і центральний проспект у столиці Скоп’є були названі ім’ям Олександра Македонського.

Греція, кілька мільйонів громадян якої вважають себе справжніми македонцями, щосили пручалася і погрожувала. Аби одержати міжнародне визнання, сусіди погодилися тимчасово назватися «Колишньою югославською Республікою Македонія».

Так минуло майже тридцять років. Сторони втомилися від протистояння і пішли на компроміс. Слов’яни-македонці погодилися, що їхня країна може називатися не «Македонією». Греки припустили, що слово «Македонія» може бути частиною нової назви.

На референдум винесуть такі варіанти: Нова Македонія, Північна Македонія, Верхня Македонія, Вардарська Македонія, Македонія (Скоп’є). Аеропорт одержить назву «Міжнародний аеропорт Скоп’є». Проспект Олександра Македонського буде проспектом Дружби.

79

Археологи університету Цинциннаті показали печатку, яка увійде до числа найкращих відомих творів мистецтва Стародавньої Греції. На артефакті 3,5 сантиметри завдовжки зображений воїн з мечем, який перемагає двох супротивників. Один вже лежить мертвий, а другий — зі списом і щитом — отримує удар в шию. Робота настільки тонка, що деякі лінії дослідники змогли побачити лише під мікроскопом.

Печатка була знайдена під час розкопок міста Пілос, що на півдні Греції. Гробниця воїна, який жив близько 3500 років тому, знаходиться на місці палацу Нестора. Нестор згадується в «Іліаді» як цар Пілоса та вождь племені ахейців у Троянській війні. Однак чоловік, який лежить в гробниці, старший від героїв Гомера приблизно на 200 років. Антропологам вже вдалося змоделювати його зовнішність.

У фантастично багатій могилі знайдено понад 1400 артефактів із золота, бронзи, кістки, яшми, агата, сердоліку і аметисту. Більшість зроблена на Криті. У ногах покійного лежала кістяна пластина з грифоном, тому вчені дали йому ім’я «Воїн з грифоном».

53

12 вересня 490 року до н.е. прийнято вважати датою битви при Марафоні між греками і персами. #WAS розповідає найважливіші подробиці одного з найбільш відомих боїв в історії.

1. Найранніше джерело інформації про битву – «Історія» Геродота, написана 50 років потому. Однак в 19 столітті на полі бою були знайдені поховання воїнів, які підтверджують факт битви.

2. На початку 5-го століття до н.е. повстали підвладні персам грецькі поліси на узбережжі Егейського моря (сучасна Туреччина). Афіни відправили одноплеменцям-сепаратистам 20 галер з військом, але Персія виявилася сильнішою.

3. У 491 році до н.е. перський цар Дарій відправив посланців у всі незалежні грецькі міста з вимогою підкоритися – надати «землю і воду». В Афінах посланців стратили. В Спарті їх кинули до колодязя, порадивши пошукати землю і воду на дні.

4. У складі перської каральної експедиції 490 року до н.е. був колишній афінський тиран Гіппій. Напередодні він побачив сон про секс з власною матір’ю і уважив це знаком, що йому вдасться опанувати батьківщину. Гіппій порадив персам висадитися в гавані біля міста Марафон, звідки йшов прямий шлях на Афіни.

5. Всупереч легенді, грецькому посланцеві Фідіппіду довелося бігти «марафон» не після, а до битви. Та й дистанція була іншою. Афіни відправили його за 225 кілометрів – просити допомоги у Спарти. Спартанці відповіли, що зможуть воювати лише після закінчення священного місяця, через 6 днів. З цією звісткою Фідіппід побіг назад.

6. Проти 20 000–30 000 персів Афіни і союзні їм Платеї змогли виставити лише 10 000 воїнів. Вперше грекам довелося поставити у фалангу рабів.

7. За традицією, афінським військом по черзі, змінюючись щодня, командували 10 стратегів. Чотири з них передали свої повноваження прибічнику агресивної тактики Мільтіаду – це дозволило йому розпочати битву.

8. Грецька фаланга була вразливою для атак кавалерії з флангів, і в битві при Марафоні їх не було чим прикрити. Перси мали відмінну кінноту, яку чомусь не згадують в описі битви. Швидше за все, перси вирішили не битися при Марафоні і якраз вантажилися на кораблі, щоби висадитися ближче до Афін. Прикривати навантаження залишилася легка піхота – саме її атакували греки.

9. Геродот пише, що під Марафоном вперше в історії фаланга _бігла_ в атаку. Серед легкої перської піхоти було багато лучників, і греки намагалися швидше подолати зону враження стрілами.

10. Мільтіад вишикував фалангу таким чином, аби на флангах було більше рядів, ніж в центрі. Перси традиційно ставили в центр свої найкращі загони, тому там досягли успіху. В цей момент по ним з флангів вдарили греки. За сучасними оцінками, афіняни з союзниками втратили близько 1000 воїнів. Перська армія – 4000-5000.

11. Після перемоги греків у битві почалися перегони за перемогою у війні. Перські кораблі з більшою частиною війська пливли до незахищених Афін. Грецькі воїни після багатогодинної битви побігли на захист рідного міста. Вони встигли. Перси спрямували кораблі додому.

12. Через день після битви до Марафону прийшли спартанці.

Всі історії (168)