183

5 травня 1981 року бойовики ІРА показали зразок радикального тюремного протесту — стали вмирати від голоду

За п’ять років до цього Велика Британія прирівняла ув’язнених членів Ірландської республіканської армії до карних злочинців. Раніше вони жили великими групами в окремих казармах, встановлювали свою ієрархію і правила, проводили паради з дерев’яними макетами зброї та лекції з тактики партизанської війни.

Тепер ірландців розвели по камерах. Вони мали працювати в майстернях і носити форму. Число відвідувань і продуктових посилок обмежувалося, організації й масові заходи заборонялися.

Активісти пручалися: замість форми носили ковдри, відмовлялися митися і бруднили стіни випорожненнями. Уряд «залізної леді» Маргарет Тетчер не поступався: в’язнів роками не випускали з камер, били й мили примусово.

У березні 1981 року Боббі Сендс, командир ІРА в тюрмі Мейз, оголосив голодування з вимогою повернути привілеї. Він відбував 14 років за зберігання зброї. Щоправда, той револьвер засвітився у перестрілці з поліцією, яка прибула на місце вибуху бомби в передмісті Белфаста.

Через 41 день після відмови від їжі Сендс був обраний депутатом парламенту Великої Британії від Північної Ірландії, через 64 впав у кому, через 66 днів — 5 травня — помер.

Аби про акцію частіше згадували в новинах, в’язні приєднувалися по одному з перервою в кілька днів. 10 з 23 учасників голодували до смерті. Протест завершився у жовтні, незабаром режим послабили.

Фото: Bobby Sands Trust / bobbysandstrust.com

97

30 січня 1972 року британські десантники розстріляли демонстрацію католиків у північноірландському місті Деррі. Подію назвали «Кривавою неділею». Загинули 13 беззбройних людей, серед них шість неповнолітніх і священик, ще один чоловік помер пізніше від поранень. П’ятьом загиблим стріляли в спину. Кілька були вбиті під час спроби допомогти пораненим.

Перше урядове розслідування повністю виправдало військових. Десантники стверджували, ніби бачили в руках убитих зброю і саморобні бомби. Друге розслідування тривало 12 років і стало найдовшим в історії Великобританії. Опубліковані 2010-го результати свідчили, що солдати стріляли в людей, які не являли для них загрози. Прем’єр-міністр Джеймс Кемерон вибачився за дії армії.

2015 року з’явилося повідомлення про перший арешт у справі. Через 43 роки після вбивства військовий десантник був затриманий для допиту. Звинувачень йому не висунули. Ніхто не покараний.

Ви вважаєте, що розслідування вбивств на Майдані рухається надто повільно?

Всі історії (166)