564

«Слава Україні!», «Героям Слава!» Так незабаром звучатиме військове вітання у Збройних силах України, якщо будуть прийняті зміни у законодавстві, пропоновані президентом. Це гасло має столітню історію — у різних варіантах вигукувалося кількома поколіннями борців за незалежність. Як атрибут українського націоналізму, в радянські часи воно було забороненим.

1989 року заборону зухвало порушили будівельники, які оформлювали станцію «Золоті ворота» у київському метро. Напис «Слава Україні» був викладений коричневою смальтою на мозаїчному фризі у вестибюлі між ескалаторами: літери — темніші, фон — світліший.

З часом мозаїка сильно потемніла. Тепер неозброєним оком літери не помітиш, тож історія вважалася міською легендою. Але кілька років тому автор проекту інтер’єрів станції Вадим Жежерін підтвердив — напис існує.

«Хлопці, робітники, самі виклали. Потім змусили мене піднятися нагору і подивитися. Я подивився, а вони питають: „Ти не боїшся?“. Ну, я відповів, що не боюся. Вони були натхнені нижнім вестибюлем і вже грішно було не викласти цей напис», — розповів Жежерін в інтерв’ю газеті «Сегодня». Мозаїки нижнього вестибюля, про який каже архітектор, зображували храми та київських князів.

Кількома роками раніше таке б не пройшло, але у СРСР вже тривала Перебудова. В повідомленнях КДБ за 1989–1991 роки згадок про «диверсію» на «Золотих воротах» немає. Режим зіткнувся з серйозними проблемами, і напис вже не міг привернути увагу спецслужб.

Де на станції шукати надпис, дивіться тут.

Фото: metropolis.kiev.ua

156

Томас Едвард Лоуренс на прізвисько «Лоуренс Аравійський» був зіркою британської розвідки. Але загинув безглуздо, як пересічний кандидат на премію Дарвіна.

Під час Першої світової війни британці намагалися відірвати від Османської імперії землі, населені арабами. Томас Лоуренс організовував повстання племен Аравійського півострова, а після перемоги креслив кордони нових країн. Так, наприклад, рід Аль Тані отримав Катар і захист британського флоту в обмін на нафтові концесії.

Лоуренс не зміг побачити, як працює побудований ним арабський світ. Якось він катався на розкішному 998-кубовому мотоциклі Brough Superior SS 100. Намагався об’їхати групу велосипедистів, впав, ударився головою і помер 19 травня 1935 року.

Один з лікарів Лоуренса, нейрохірург Х’ю Кейрнс, був так вражений його загибеллю, що почав дослідження черепно-мозкових травм мотоциклістів. Отримані результати зіграли важливу роль у розробці й впровадженні шоломів.

148

19 березня 1474 року сенат Венеції ухвалив перший у світі закон про охорону авторських прав на винаходи.

У 15 столітті Республіка Святого Марка була найбагатшою державою Європи. Її військовий флот контролював Середземне море, а торговий забезпечував рух товарів між християнським і мусульманським світами.

Венеціанці були не тільки посередниками, але й провідними експортерами: кораблів, скла, шовку, мила. Всі виробники й купці входили в професійні гільдії. Захищати юридичними документами секрети виробництва першими почали гільдії виробників муранського скла і шовкових тканин.

1474 року сенат Венеції поширив цю практику на всю республіку. Патенти безкоштовно реєстрували в державному судовому управлінні. Технологія захищалася протягом 10 років, рішенням сенату цей термін могли продовжити до 25. З порушників авторського права брали штраф у 100 дукатів (близько $ 7 тисяч на сучасні гроші) і зобов’язували знищити всю контрафактну продукцію.

Більш ранній, але одиничний приклад патентування 1421 року трапився у Флоренції. Інженер і архітектор Філіппо Брунеллескі побудував вантажний корабель рекордних розмірів і не хотів, аби його скопіювали купці.

Влада міста зробила виняток для шановного громадянина, який прикрасив Флоренцію архітектурними шедеврами, і закріпила за ним 3-річне виключне право використовувати судно такої конструкції. Патент виявився зайвим. Корабель Il Badalone потонув в першому своєму плаванні, коли річкою Арно віз мармур з Пізи до Флоренції.

У колажі використана гравюра «Дож Венеції оглядає скляний завод». Джерело: Fondo Antiguo de la Biblioteca de la Universidad de Sevilla / Les merveilles de l’industrie ou, Description des principales industries modernes / par Louis Figuier. — Paris: Furne, Jouvet, [1873-1877]

101

16 лютого 1918 року, Українська Народна Республіка здійснила подорож у часі. Весна прийшла на два тижні раніше.

Тоді набув чинності закон про перехід України з юліанського календаря на точніший григоріанський. Папа Григорій XIII запровадив його в 16 столітті. На початку 20-го новий календар використовували всі країни Європи, крім православних.

Взимку 1918-го був підписаний Берестейський мирний договір (фактично — союз) між УНР, Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною. Далі була проведена реформа календаря, яка символізувала оновлення, розрив зі спадщиною Російської імперії та шлях на Захід.

«Завести в Українській Республіці нове (Григоріянське) числення часу з 16 числа місяця Лютого 1918 року. 16 число Лютого рахувати першим числом місяця Березня (марта)», — повідомила газета «Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки».

Всі історії (167)