252

У ніч на 22 жовтня 1904 року крейсер «Аврора» прийняв свій найперший і найганебніший бій.

37 кораблів віце-адмірала Рождественського йшли з Балтики на Далекий Схід битися з японським флотом (і гинути в Цусімської битві). При проході повз береги Великобританії оголосили підвищену бойову готовність: чекали на атаку міноносців, які англійці нібито побудували для японців.

Неподалік міста Галл в морі працювали рибалки. У темряві російські кораблі прийняли англійські шхуни за японські міноносці, потім з гармат і кулеметів почали обстрілювати своїх.

З 500 випущених снарядів в «Аврору» потрапили 5. Один відірвав руку корабельному священику Анастасію Рукіну (позбавлений посади секретаря вологодського єпископа за спробу згвалтування) — незабаром той помер.

Також загинули два англійські моряки, шістьох поранило, одна шхуна потонула. Росія змушена була заплатити 65 000 фунтів компенсації (близько $ 10 мільйонів на нинішні гроші).

169

21 жовтня 1944 року два японських льотчики стали першими камікадзе. Їхні імена невідомі.

Під час Другої світової австралійський флот був головним союзником США в Тихому океані. З 1942 року важкі крейсери «Австралія» і «Канберра» курсували навколо Нової Гвінеї та Філіппін. У серпні «Канберра» була потоплена в Соломоновому морі після 24 влучань важкими снарядами і двох торпед у борт.

«Австралія» доживе до перемоги, але перед цим крейсеру доведеться витримати 6 (!) успішних атак камікадзе. Вперше це сталося перед найбільшою морською битвою в історії: у філіппінській затоці Лейта і навколо обидві сторони втратять 34 бойових кораблі і близько півтисячі літаків.

Того дня. 21 жовтня, через щільний вогонь зеніток двомісний японський Aichi D3A був змушений був відвернутись від британського «Шропширу». Бомбардувальник не став робити другий захід, а прицільно протаранив надбудови «Австралії», яка йшла поряд. 200-кілограмова бомба не вибухнула, але уламки літака вдарили у ходовий місток, а на палубі запалав авіаційний бензин.

Загинули капітан крейсера Еміль Дешено (на фото в окулярах), 6 офіцерів і 23 матроси. Ці жертви здадуться незначними вже за кілька днів, коли атака камікадзе стане масовою.

165

Не всі можуть зрозуміти японський гумор. Монголи теж не оцінили жарт у журналі коміксів-манга для школярів CoroCoro Comic. Один з читачів надіслав до редакції карикатуру, яка була опублікована в лютневому номері. Картинка і підпис до неї обігрують, що написання імені Чингісхан ієрогліфами схоже на японське слово «пеніс».

Монгольська діаспора була розгнівана. Видатний борець сумо, 25-разовий володар Імператорського кубка йокодзуна Асасерю Акінорі (справжнє ім’я — Долгорсуренгійн Дагвадорж) звинуватив журнал у знущанні з великого предка і зажадав вибачень. Монгольське посольство висловило протест японському МЗС, під редакцією зібрався мітинг. CoroCoro Comic виконав усі вимоги: вибачився, вилучив журнал з продажу і пообіцяв вивчити історію Монголії.

Що написано в історії Монголії:
• Чингісхан зупинив міжусобну війну, об’єднав монгольські племена, створив непереможну армію, побудував могутню державу, зробив Євразію єдиним торговим простором, гарантував мир і безпеку вздовж Великого шовкового шляху, забезпечив культурний обмін між Далеким Сходом, ісламським світом і Європою;
• визнаний «людиною тисячоліття», «істинним батьком монгольської нації», «плоттю і кров’ю кочової цивілізації»;
• ім’ям Чингісхана названі площі, університети, аеропорт в Улан-Баторі, портрет великого хана прикрашає монгольські банкноти; 2008 року неподалік від столиці встановлено 50-метровий пам’ятник — найбільша кінна статуя в світі.

Що не згадує історія Монголії:
• після завоювань Чингісхана на початку 13 століття населення Північного Китаю скоротилося більш ніж на 40 мільйонів чоловік; у Південному Китаї число жертв може сягати 60 мільйонів;
• монголи знищили квітучі держави і стародавні міста Середньої Азії; біля стін Самарканда була насипана піраміда з відрубаних голів;
• за деякими оцінками, населення Ірану перевищило домонгольський рівень лише в середині 20 століття;
• загинула половина жителів Русі, й шанси захиститися у них були примарними.

Джерело фото: @Morinhoor / Twitter

88

На цьому фото місять багнюку японські солдати. Японські солдати армії США. Родичі багатьох з них перебувають у таборах для підозрілих осіб. Самі бійці — практично смертники.

У лютому 1942 року, за два місяці після атаки на Перл-Харбор, наказ президента Рузвельта дозволив виселення американців японського, італійського та німецького походження. З тихоокеанського узбережжя до таборів звезли 110-120 тисяч японців.

Цікаво, що процес майже не торкнувся Гаваїв, де розташована база Перл-Харбор і розкинулася шпигунська мережа ворога. Японці становили там 1/3 населення, тож репресії зруйнували б економіку островів. Американці вирішили нічого не чіпати.

Японці продовжили служити навіть у Національній гвардії Гаваїв. Вони так добре проявили себе у навчаннях, що 1 лютого 1943 року, їм дозволили вступати до армії США.

На фото місять багнюку японські солдати 442nd Regimental Combat Team, яких 1944 року висадили в Італії воювати з вермахтом.

Це найбільш нагороджений підрозділ в історії американської армії: 18143 орденів і медалей на 14 тисяч службовців. За офіційними даними, 93% з них були вбиті, поранені або зникли без вісті. Менш ніж за рік боїв, у яких полком затикали усі дірки, склад 442nd оновився 2,5 рази.

21 японець одержав найвищу Медаль пошани, 52 — медалі «За бездоганну службу», 560 — «Срібну зірку», 9500 — «Пурпурні зірки» за поранення,тощо.

Ось приклад, коли вірність прапору і присязі сильніша за кров, культуру, мову.

Всі історії (165)