201

8 листопада 1519 року вождь ацтеків Монтесума запросив до своєї столиці смерть. У цей день до воріт Теночтітлана (зараз це Мехіко) підійшли півтисячі іспанських солдатів у супроводі жителів сусідніх міст: Тласкалана, Тліюхквітепека і Вешоцінко.

Загін пропустили за ворота. Чому?

Є версія, що ацтеки вважали Кортеса посланником бога Кецалькоатля. Згідно з передбаченнями, той мав бути бородатим, прибути зі сходу і стати королем.

Інші дослідники називають це легендою, спробою раціонально пояснити божевільний вчинок Монтесуми — він спробував відкупитися від завойовників

Загін Кортеса розташувався у палаці. Іспанців улещували, щедро годували і задаровували цінностями. Однак не всі ацтекські воїни бажали скоритися чужинцям. Після чергової сутички Кортес наказує взяти Монтесуму в заручники. Вождь став полоненим у своєму ж місті.

Через півроку з Іспанії прибуває підкріплення і спільно з армією індіанців Тласкалана конкістадори осаджують Теночтітлан. Монтесума більше не представляє цінності. Вождя вбивають. Від іспанської зброї загинуть тисячі індіанців, від завезених хвороб — сотні тисяч.

Ілюстрація: деталь картини «Зустріч Кортеса і Монтесуми» з серії «Завоювання Мексики». Jay I. Kislak Collection Rare Book and Special Collections Division

195

14 травня 1939 року перуанка Ліна Медіна стала наймолодшою ​​матір’ю в історії медицини.

На початку весни батьки привели 5-річну Ліну в лікарню. Боялися, що у дочки пухлина в животі. Дівчинка виявилася абсолютно здорова, але на 7 місяці вагітності. Обстеження показало, що її молочні залози досить розвинені, а тазові кістки почали розширюватися. За словами матері, регулярні місячні почалися у Ліни з 3 років. Таке раннє статеве дозрівання зустрічається у 1 з 10 тисяч жінок.

Ліна народила за місяць після звернення в лікарню. Їй було 5 років 7 місяців та 21 день. Хірурги зробили кесарів розтин й дістали здорового хлопчика вагою 2,7 кілограма. На честь лікаря новонародженого назвали Херардо.

Ім’я батька Ліна не називала. За підозрою в зґвалтуванні заарештували її тата, але довести провину не змогли. За іншою версією, запліднення сталося під час традиційної оргії, яка проходила в перуанських селах.

Після пологів Ліна Медіна жила звичайним життям, вийшла заміж і народила другу дитину. Поки Херардо не виповнилося 10 років, він вважав матір своєю сестрою.

Фото: CRÓNICA

206

Загадайте військового диктатора з Південної Америки, який вбивав комуністів і піднімав економіку. 100 % відповідей буде з ім’ям Піночета. Він — зірка серед прихильників жорсткого правого курсу. Несправедливо, адже сусідньою державою керував генерал, чиї репресії та реформи виявилися ефективнішими.

5 травня 1954 року владу в Парагваї захопив головнокомандувач збройних сил Альфредо Стресснер. Протягом наступних 35 років він вісім разів обирався президентом на зразково нечесних виборах, поки не був скинутий своїм зятем, генералом Родрігесом.

Під час правління Стресснера були страчені або зникли близько 4 тисяч громадян, насамперед лівих поглядів. Стресснер слухав по телефону, як заживо пиляють на частини секретаря Компартії Парагваю. В результаті геноциду вимерли також тисячі індіанців гуарані й аче.

Для порівняння — режим Піночета вбив близько 3 тисяч людей. До цього числа входять партизани, які загинули в боях з урядовою армією.

Однак Парагвай випереджав Чилі не лише за розмахом репресій, а й за темпами зростання економіки. Стресснер скасував податок на прибуток, інвестував у дороги і мости, зробив країну великим експортером сої, спільно з Бразилією побудував одну з найбільших ГЕС у світі. Довгий час саме Парагвай, а не Чилі, був найбільш динамічною економікою Латинської Америки. До 1973-го ВВП зростав у середньому на 4,9 %; з 1974 по 1981 роки — на 10 % у рік.

Для порівняння — за 17 років правління Піночета був лише один рік, коли економіка Чилі зросла на 10 %, а двічі вона скорочувалася на 11 % і 13 %.

Фото: зустріч Стросснера (праворуч) з Піночетом 14 травня 1974 року; Асунсьйон, Парагвай; AP / Eduardo Di Baia / EastNews

120

У 1519 році, коли загін Ернана Кортеса прибув до Мексики, там жили 25 мільйонів ацтеків. За сто років їх лишилося менше мільйона.

Іспанські конкістадори були крутими бійцями і жорстокими людьми, але навіть вони не впоралися б з таким масштабним геноцидом. Більшість індіанців загинули від хвороби, що викликала пронос, блювоту і високу температуру. Мовою ацтеків її називали «коколіцтлі».

Дослідники підозрювали кір, віспу або тиф. Однак минулого року були опубліковані результати дослідження зубів 29 скелетів ацтеків, які померли всередині 16 століття. У них знайшли ДНК сальмонели і визначили штам — paratyphi C.

Швидше за все, хвороба була завезена конкістадорами з Європи. Геном paratyphi C знайдений і в норвезькій могилі 13 століття. У наш час за відсутності лікування штам може вбити 10–15 % хворих. Однак бактерія була новою для ацтеків, тому вони не мали жодної резистентності.

На сьогодні вже створені вакцини проти сальмонельозу для сільськогосподарських тварин. Роботу над людськими гальмує кількість збудників хвороби — близько 2000.

Всі історії (167)