3966

У січні 1968 року корабель «Пуебло» з обладнанням для радіорозвідки виконував завдання Агентства національної безпеки США біля узбережжя КНДР. Кулемети сховали, аби скидатися на вантажне судно. Коли атакували катери прикордонників, захищатися було нічим, а повітряну підтримку не дочекалися.

Один моряк «Пуебло» загинув, кількох поранило. Близько 80 американців потрапили до полону.

Після Корейської війни стосунки між державами були паскудними. Моряків тримали в холодних камерах, били і використовували в пропаганді. На показових прес-конференціях вони просили вибачення, підписували зізнання й надсилали на батьківщину листи зі словами підтримки КНДР.

«Всі ми прийшли до розуміння того, наскільки жахливими були наші злочини, — писав капітан Ллойд Букер. — Хоча ми злочинці і заслуговуємо найсуворішого покарання, ми все ж сподіваємося на поблажливість корейського народу».

«Пуебло» в жовтні 1967 року. Фото: U.S. Navy Naval History and Heritage Command

Якось увечері полоненим показали стрічку про перевагу КНДР над капіталістичним Заходом. У ній були використані кадри, зняті в США і Великій Британії. Американці звернули увагу, що в фільмі лишилися епізоди, де люди показували оператору середній палець. Стало зрозуміло, що корейцям невідоме значення жесту.

Так народилася ідея акції Digit Affair («Справа пальця»). Щоразу, коли американців знімали, вони складали з пальців «фак». На питання наглядачів відповідали, ніби це гавайське привітання.

Фото: usspueblo.org

Корейці дізналися про підставу в грудні 1968 року, коли значення жесту пояснили в японській пресі. Моряків тиждень били, а відтоді уважно стежили за їхніми руками під час фотосесій.

Щоправда, американці знайшли інший спосіб сигналізувати про своє становище додому і вставляли в листи незрозумілі цензорам жарти. «Таких чудових людей, як тут, я не зустрічав зі шкільних часів, коли ходив у St. Elizabeth», — писав один, маючи на увазі вашингтонську психлікарню.

Що було далі:

  • Американський генерал Вудворд підписав вибачення за акт шпигунства. 23 грудня 1968 року в прикордонному пункті Панмунчжо екіпаж звільнили з полону. Коли моряки опинилися на території Південної Кореї, Вудворд заявив про відкликання свого підпису.
  • «Пуебло» став головним експонатом Визвольного музею у Пхеньяні.
725

12 червня 2018-го в Сінгапурі відбулася перша і тому історична зустріч президентів США і КНДР. Обговорювали ядерне роззброєння Північної Кореї. За словами Трампа, зустріч була успішною. Як він може судити, якщо не знає корейської?

1977 рік. Джиммі Картер летить з візитом до соціалістичної Польщі. Державний департамент США підбирає перекладача — Стівен Сеймур знає французьку, російську та польську, але ніколи ще не працював на вищому рівні.

В аеропорту Варшави Картера зустрічають журналісти, оператори, фотографи. В очі б’ють спалахи. Президент виголошує вітальну промову. Сеймур, напевно, перехвилювався.

Картер каже: «Коли я вилетів з США …»
Сеймур перекладає: «Я покинув США».

Картер продовжує: «Я хочу дізнатися про ваше бачення майбутнього».
Сеймур перекладає: «… про вашу хіть майбутнього».

Картер заявляє, що він щасливий відвідати Польщу.
Сеймур додає нові сенси: «Я щасливий схопити Польщу за інтимні місця».

Поляки регочуть. Американці швидко шукають заміну. На прес-конференції перекладає співробітник посольства США. Знову все погано — він насилу розуміє південний акцент Картера. Польща залишається в Східному блоці ще 16 років.

Фото: National Archives and Records Administration

159

В останні дні квітня південнокорейський президент Мун Чже Ін зустрівся на кордоні з вождем Північної Кореї Кім Чен Ином. Сторони пообіцяли завершити війну, що формально триває вже 68 років.

Мун Чже Ін дещо знає про жорстокість і абсурдність Корейської війни. У складі загону командос він брав участь у прикордонній операції «Поль Баньян».

1976-го два офіцери армії США вирішили покращити поле зору і зрізати гілки тополі, що росла в демілітаризованій зоні (розділяє дві Кореї по 38-й паралелі). Північани стверджували, ніби дерево посадив засновник КНДР Кім Ір Сен, накинулися на американців і зарубали сокирами.

Помста призвела б до відновлення масштабної війни, та й відмовчатися Білий Дім не міг. За три дні після вбивства американські військові провели операцію «Поль Баньян». Колона бронетехніки висунулася до тополі за підтримки ударних гелікоптерів і південнокорейських спецпризначенців, серед яких був Мун Чже Ін.

Від дерева залишили 6-метровий пеньок. Армія Північної Кореї відповісти не зважилася. Цікаво, куди поділося її нахабство

Фото: The official website of the Republic of Korea

94

Неймовірно, але Північна Корея бере участь в зимовій Олімпіаді завдяки Південній. Сусіди дали $ 2,64 мільйона на проживання делегації з 424 осіб і оплатили візит сестри Кім Чен Ина до Пхенчхана. КНДР просить ще — паливо для порома, на якому прибули артисти.

Незручна ситуація. Але не для Північної Кореї.

1953 року закінчилася Корейська війна. Залізна завіса посунулася. За нею виявилася екзотична для Заходу «хоробра народна республіка». Мешканці півночі заявляли про стрімкий розвиток своєї економіки, багатство природних ресурсів. За наступне десятиліття КНДР встановила дипломатичні стосунки з 66 державами.

Першою серед західноєвропейських країн Північну Корею визнала Швеція. Бізнес шукав неосвоєні ринки. Кілька шведських концернів уклали контракти з новим партнером. 1974 року до КНДР була відправлена партія з 1000 седанів представницького класу Volvo 144.

Корейці сподівалися на доходи від видобутку міді й цинку, але розрахунки їхніх економістів виявилися занадто оптимістичними. Кім Ір Сен, дід Кім Чен Ина, вирішив не платити проклятим імперіалістам.

Минуло 44 роки. Борг за автомобілі з урахуванням відсотків перевалив за 300 мільйонів євро. Крім Volvo, північани винні шведським підприємствам Atlas Copco, Asea, Kockums, Alfa Laval. 2008 року північнокорейське державне радіо назвало Швецію «американською маріонеткою» і ворогом народної республіки.

Шведи продовжують нагадувати про борг, борг зростає. Volvo 144 досі можна побачити на туристичних фото Пхеньяна — вони працюють як таксі.

Фото: Roman Harak / Flickr / CC BY-SA 2.0

Всі історії (166)