907

Контакт з інопланетянами. У вас є 10 секунд на вітання. За вашими словами будуть судити про все людство. Що ви скажете?

1977 року українець побажав прибульцям «щастя, здоров’я». Зараз записи з цим посланням прямують у бік сузір’їв Жирафа й Андромеди.

  • У другій половині 1970-х планети-гіганти Сонячної системи зблизилися. Став можливим гравітаційний маневр: космічний апарат проходить повз планету по дотичній, підхоплюється полем тяжіння та розганяється до наступної цілі.
  • NASA використало момент для запуску двох зондів до Юпітера, Сатурна, Урана, Нептуна. «Вояджер-1» вже покинув межі Сонячної системи. «Вояджер-2» покине за 10–20 років. До кожного зонда прикріплений футляр з позолоченою платівкою, голкою для відтворення та інструкцією, як встановити голку на поверхню запису.
Зонд «Вояджер». Фото: NASA
  • На диску закодовані послання президента США Картера і генсека ООН Вальдгайма, 116 зображень (є фото українського бігуна Валерія Борзова, переможця стометрівки на Олімпіаді-72), 27 музичних творів, 50 звуків планети і вітання 55 мовами світу.
Фото з платівки «Вояджера», Земля. Джерело: NASA
Фото з платівки «Вояджера», річка Снейк та хребет Титон, США. Джерело: National Archives and Records Administration
Фото з платівки «Вояджера», рентген руки. Фото: National Astronomy and Ionosphere Center
Фото з платівки «Вояджера», перемога Валерія Борзова. Джерело: Фото: History of the Olympics, Picturepoint, London / NASA Jet Propulsion Laboratory / Fkickr / CC BY-NC-ND 2.0
  • Керівнику програми Карлу Сагану не вдалося записати голоси делегатів ООН. Він звернувся до філологів Корнелльського університету, які підшукали носіїв мов. Кожен сам вирішував, що говорити. Чоловік, позначений як Andrew Cebelsky, вимовив: «Пересилаємо привіт із нашого світу, бажаємо щастя, здоров’я і многая літа». Ким була ця людина, #WAS не зміг встановити.
  • Зараз «Вояджер-2» перебуває майже у 18 мільярдах кілометрів від Землі, «Вояджер-1» — у 21,5 мільярдах. Послання досі шукають своїх одержувачів.
273

11 жовтня 2018-го до Міжнародної космічної станції не долетів корабель «Союз МС-10»: через дві хвилини після старту відмовили двигуни ракети-носія. Капсула з екіпажем приземлилася в Казахстані. Перевантаження досягали 6 g (при плановому спуску 3–4 g). Олексій Овчинін і Тайлер Хейг почувають себе добре.

Пощастило. Не те що екіпажу «Союзу-18», з яким подібна аварія трапилася в квітні 1975 року.

Радянські газети коротко повідомили: «…автоматическим устройством была выдана команда на прекращение дальнейшего полета и отделение космического корабля для возвращения на Землю. Спускаемый аппарат совершил мягкую посадку юго-западнее города Горно-Алтайска». Деякі подробиці були розсекречені лише через 8 років.

На 261-й секунді польоту мав відокремитися другий ступінь. Натомість корабель стало розгойдувати, завила сирена, миготіло табло «Аварія носія». Система порятунку відстрелила некеровану капсулу — і тепер Василь Лазарєв і Олег Макаров падали вниз з висоти близько 200 кілометрів.

За різними даними, максимальне перевантаження склало 20–26 g. Тобто, вага тіл космонавтів зросла у 20–26 разів. Це рекордний показник в історії космічних польотів. На груди Лазареву і Макарову ніби наїхала вантажівка, стало дуже складно дихати. Вони на час втратили зір і слух, потім свідомість. Кілька секунд апаратура фіксувала зупинку серця.

Через 22 хвилини після старту капсула впала в горах Алтаю, зачепилася парашутом за дерева і зависла на сніжному схилі в сотні метрів від обриву. Космонавти вижили, але не знали, де опинилися. На випадок, якщо в Китаї, спалили наукові й технічні документи. Чекати біля вогнища евакуації довелося до наступного дня.

183

30 серпня 2018 року впав тиск усередині російського корабля «Союз МС-09», що зараз пристикований до Міжнародної космічної станції. Повітря виходило через отвір в обшивці побутового відсіку. Поряд знайшли сліди свердла. «Роскосмос» не відкидає версії, ніби діру зробили американські астронавти, які домагалися швидшого повернення на Землю через хворобу колеги.

Утім, астронавти добре знають безпечніший метод саботажу. Ідея збереглася в записах місії «Аполлон-10».

Отже, 24 травня 1969 року. Космічний апарат виконав обліт Місяця і повертається на Землю. Невагомість.

Командир Томас Стаффорд: Ох, хто це зробив?
Пілот командного модуля Джон Янг: Хто зробив що?
Пілот місячного модуля Юджин Сернан: Що?
Стаффорд: Хто ЦЕ зробив?
(Сміх)
Сернан: Звідки це прилетіло?
Стаффорд: Дайте мені швидко серветку, сюди кавелик летить!
Янг: Я цього не робив. Це не один з моїх.
Сернан: Я не думаю, що це моє.
Стаффорд: Мій був масткіший, ніж цей. Викиньте його звідси.
Янг: Господи боже.
(Сміх)

Орбітальний туалет на той час являв собою пластиковий мішок з присоском для дупи, і хтось з членів екіпажу помилився при застосуванні. Американські журналісти, які пишуть про космос, називають цей епізод «Кавелик-1». Знайдете його на 414-й сторінці розшифровки. Найдопитливіші зможуть дочитати до «Кавелика-2», що стався трохи пізніше.

Фото: NASA

1056

1967-го виповнювалося п’ятдесят років Жовтневої революції. Довести, що все це було не дарма, СРСР готувався гучними перемогами й рекордами.

Найважливішим майданчиком для змагання з капіталістичним світом був космос. Союз пишався Гагаріним, проте американські астронавти літали частіше, раніше провели орбітальні маневри та стикування.

У терміновому порядку до ювілею будувалися два радянських кораблі нової моделі. Планувалося, що «Союз-1» стартує з одним космонавтом на борту, стикується на орбіті з «Союзом-2», забере з нього двох членів екіпажу і повернеться на Землю.

«Союз» був сирим. Тестові безпілотні запуски виявилися невдалими, в конструкції знайшли понад дві сотні дефектів. Однак керівництво країни вирішило ризикнути — Сергій Корольов вже помер, і серед інженерів більше не було людини, здатної зупинити важливий політичний проект.

На «Союзі-1» летів Володимир Комаров. Він відчував, що додому не повернеться. Дочка космонавта згадує, що перед польотом Комаров зізнався товаришу: «Відсотків на дев’яносто політ буде невдалим». Незадовго до старту він навчив дружину керувати машиною, подарував дефіцитний столовий сервіз, навів порядок у документах.

У польоті відразу все пішло неправильно. Не розгорнулася одна з двох сонячних батарей, тож корабельному обладнанню не вистачало електрики для нормальної роботи, некоректно працювали детектори орієнтації в просторі, відмовила автоматична система стабілізації, ручна працювала погано.

Старт «Союзу-2» скасували, а «Союз-1» пішов на дострокову посадку. Парашути апарату для спуску не розкрилися, Комаров загинув від зіткнення з землею, тіло сильно обвуглилося в пожежі.

Після прибуття до Москви «невелику обгорілу грудку» негайно кремували. Для офіційного прощання з Комаровим 26 квітня 1967 року виставили урну з прахом.

Досягнення до свята було, але трагічне. Володимир Комаров став першою людиною, яка загинула під час космічної місії. Того ж року три американських астронавти згоріли на землі.

Фото: Sergeev Aleksandr / RIA Novosti / Sputnik / AFP / EastNews

Всі історії (164)