199

8 листопада 1519 року вождь ацтеків Монтесума запросив до своєї столиці смерть. У цей день до воріт Теночтітлана (зараз це Мехіко) підійшли півтисячі іспанських солдатів у супроводі жителів сусідніх міст: Тласкалана, Тліюхквітепека і Вешоцінко.

Загін пропустили за ворота. Чому?

Є версія, що ацтеки вважали Кортеса посланником бога Кецалькоатля. Згідно з передбаченнями, той мав бути бородатим, прибути зі сходу і стати королем.

Інші дослідники називають це легендою, спробою раціонально пояснити божевільний вчинок Монтесуми — він спробував відкупитися від завойовників

Загін Кортеса розташувався у палаці. Іспанців улещували, щедро годували і задаровували цінностями. Однак не всі ацтекські воїни бажали скоритися чужинцям. Після чергової сутички Кортес наказує взяти Монтесуму в заручники. Вождь став полоненим у своєму ж місті.

Через півроку з Іспанії прибуває підкріплення і спільно з армією індіанців Тласкалана конкістадори осаджують Теночтітлан. Монтесума більше не представляє цінності. Вождя вбивають. Від іспанської зброї загинуть тисячі індіанців, від завезених хвороб — сотні тисяч.

Ілюстрація: деталь картини «Зустріч Кортеса і Монтесуми» з серії «Завоювання Мексики». Jay I. Kislak Collection Rare Book and Special Collections Division

964

2 липня 1994-го, 24 роки тому, за незграбну гру на чемпіонаті світу з футболу вбили Андреса Ескобара.

Яскрава коротка кар’єра захисника розвивалася переважно в «Атлетико Насьональ» з Медельїну. В цей час клуб контролював його однофамілець Пабло Ескобар. Суддів і суперників залякували. Складно визначити, як сильно це вплинуло на результати, але чемпіонат Колумбії 1988 року «Атлетико» завершив другим, а наступного сезону виграв головний клубний трофей Південної Америки — Кубок Лібертадорес.

Швидко надходять запрошення до збірної і до Європи. Андрес Ескобар недовго виступає за швейцарський «Янг Бойз» і повертається додому, аби на початку 1990-х в складі рідної команди здобути «срібло» і «золото» національного чемпіонату.

На світовий чемпіонат 1994 року збірна кваліфікується з першого місця в групі, розгромивши Аргентину 5:0. Колумбійців визнають фаворитами турніру, але вони починають з поразки від Румунії. Долю путівки в плей-офф вирішувала гра з господарями, командою США. Спортивне протистояння мало політичний присмак. Минув лише рік відтоді, як під тиском і за технічного сприяння американців поліція Колумбії знайшла і застрелила Пабло Ескобара. Далеко не всі на батьківщині вважали його негідником.

Свисток! Південні американці захоплюють ініціативу, північні відстрілюються контратаками. На 38 хвилині матчу Джон Харкз отримує м’яч перед чужим штрафним майданчиком і прострілює на дальній кут воротарського. Ескобар намагається перервати передачу, стелиться у підкаті та зрізає м’яч у власні ворота. США виграють 2:1.Перемога Колумбії над Швейцарією вже нічого не вирішувала.

Вдома пригоду сприйняли дуже болісно. Тисячі й тисячі людей втратили гроші, поставлені на вихід збірної з групи. Футболістам радять певний час не з’являтися на публіці, але Ескобар не зважає. Він просить вибачення за помилку, але закликає жити далі та з надією дивитися в майбутнє. У нього справді все добре: є перспектива одержати контракт з зірковим «Міланом» і капітанську пов’язку в збірній.

За кілька днів після повернення до Медельїну Ескобар у нічному клубі зустрічає авторитетних бандитів, двох братів Гальон. Вони ображають футболіста, той відповідає. Суперечка продовжилася зранку 2 липня на парковці. Охоронець Гальонів, Умберто Муньос Кастро, шість разів вистрілив в Ескобара з револьвера. За свідченнями очевидців, при кожному пострілі він повторював слово «гол».

На похорон футболіста прийшли 120 тисяч людей, зокрема й президент республіки. Убивці присудили 43 роки в’язниці, однак випустили за хорошу поведінку через 11.

Андрес Ескобар. Джерело: Jornal de Notícias
Андрес Ескобар. Вирізка з газети Diario Deportivo
Арешт Умберто Муньоса Кастро в аеропорту Боготи, 3 липня 1994 року. Фото: El Tiempo
Брати Гальон. Фото: Total War History
Посмертна шана Андресу Ескобару на матчі чемпіонату Колумбії. Фото: Center for Latin American Studies (CLAS) / UC Berkeley / All Rise Films

Текст: Захар Колісніченко
Обкладинка: ROMEO GACAD / AFP / EastNews

257

Відвідувач Третьяковської галереї ударами стовпця огорожі пошкодив картину Рєпіна «Іван Грозний вбиває свого сина». Поліції Ігор Підпорин повідомив, що на бешкет його спонукала горілка, випита в музейному буфеті, а також історична несправедливість.

Житель Воронежа дотримується думки, що синовбивство — це легенда, вигадана європейськими ворогами Грозного для очорнення постаті російського царя. Так само думав й старообрядець, який пошкодив полотно 1913 року.

WAS пояснює:

• Про факт вбивства царем царевича вперше повідомив посол папи римського в Москві. 1581 року Антоніо Поссевіно доповідав, що Іван Грозний напав із посохом на вагітну невістку Єлену за те, що вона лежала на лаві в одній спідній. Син Іван нібито заступився за дружину, отримав удар палицею в скроню і через кілька днів помер.

• Версія про синовбивство швидко поширилася Європою. Її підтверджують деякі літописи. Псковський говорить, що Іван убив сина за підозрою в змові з бунтуючими боярами. Втім, більшість російських джерел говорять про смерть царевича від хвороби.

• 1963 року радянські вчені дослідили рештки царя та його сім’ї. Череп царевича погано зберігся — травму не змогли довести. Однак криміналісти визначили, що вміст ртуті в тілі Івана Івановича перевищує норму в 32 рази. Кількість миш’яку і свинцю теж насторожує. Типова картина для отруєння сулемою (хлоридом ртуті).

302

Тридцять п’ять, б@&т$!

Криза середнього віку — це важко. Ще важче усвідомити, що інші чоловіки до цього віку досягли набагато більше. Тримайтеся!

  • Ганнібал (3 століття до нашої ери). Головнокомандувачу армією Карфагена ще не виповнилося й тридцять, коли він раптово перевів армію з підкореної Іспанії через Альпи в Італію. У битві при Каннах Ганнібал знищує еліту римської армії — близько 50 тисяч солдатів. Свій тридцять шостий рік життя проводить на півдні Італії, плюндруючи союзні Риму міста.
  • Аттіла (5 століття). До 35 років вбиває брата, стає повновладним вождем гунів і розорює провінції Візантії. Аттіла міг би захопити й Константинополь, але завадив властивий кризі середнього віку алкоголізм.
  • Володимир Великий (10 століття). У 19 років стає князем Києва. У 35 років має сестру імператора Візантії як дружину і об’єднану вірою Русь. Попереду канонізація.
  • Хан Батий (13 століття). Ще не маючи 35 років успадкував західну частину Монгольської імперії, підкорив Волзьку Болгарію і Русь. Князі слухняно платили данину і віддавали своїх воїнів до війська Батия, коли він йшов завойовувати Польщу і Німеччину.
  • Наполеон Бонапарт (19 століття). У 35 років нащадок дрібних аристократів з провінції стає імператором Франції. Він підпорядкував сусідні держави, провів масштабну фінансову реформу та затвердив Цивільний кодекс, на який досі спирається законодавство всього західного світу. Проте вночі його мучили жахи.
  • Кім Ір Сен (20 століття). Під час Другої світової корейський партизан потрапляє в СРСР і закінчує військове училище. Після поразки Японії і звільнення Кореї радянське керівництво вибирає його на роль лідера країни. У свої 35 років Кім Ір Сен — керівник уряду і комуністичної партії Північної Кореї. Попереду у нього велика війна.
Всі історії (166)