2105

«Молоді та шалені» — так називається підбірка фотографій і документів, оприлюднена державним історичним архівом Литви. До неї увійшли десятки знімків радянських неформалів 1970–1980-х років. Частину фото знайшли в документах КДБ, більшість світлин публікується вперше.

Будь-які молодіжні рухи, окрім комсомолу, в СРСР вважалися породженням «згубного впливу Заходу». Їхніх учасників цькували через зачіски, одяг, музичні смаки. Литовські неформали часто мали націоналістичні переконання, тож чекісти стежили за ними з особливою старанністю.

Дослідник архівів Едуард Андрющенко відібрав для WAS 30 найцікавіших знімків. Повну підбірку «Молоді та шалені» з підписами литовською мовою можна подивитися на сайті архіву.

1. Вітаутас Каладе — гіпі з міста Каунас, 25 років, працівник театру. 1972 року отримав 15 діб арешту за поведінку під час концерту, був примусово підстрижений

Невдовзі після того, як Каладе відбув свої 15 діб, в Каунасі спалив себе литовський дисидент Ромас Каланта. [Він наслідував приклад чехословацьких дисидентів]. Похорон супроводжувався антирадянськими демонстраціями і заворушеннями. Одним з найактивніших учасників подій став Вітаутас Каладе. Йому присудили 3 роки таборів.

2–9. Каунаські гіпі. Фото з архіву КДБ, 1970–1980.

10–12. Панки з Вільнюса. Фото з архіву КДБ, 1982–1985.

13, 14. Панки, 1986 рік. Кадри з документального фільму «Lietuva — tai jėga!» («Литва — сила»).

15. Панк перед популярним серед вільнюських неформалів кафе «Вайва». Фото з приватного архіву, 1987.

16. Відпочинок панків. Фото з архіву КДБ, 1987–1988.

17. Учасник панк-руху в каунаській психлікарні, 1986 рік. Литовські неформали часто симулювали психічні хвороби, щоб не служити в армії. Кадр із документального фільму «Lietuva ̶ tai jėga!»

18, 19. Вільнюський панк. Фото з архіву КДБ, 1984–1986.

20–22. Панки з Вільнюса, 1986–1987.

23, 24. Неформали на фестивалі «Vilnius Punk-88». Фото з приватного архіву, 1988.

25. Популярне місце неформальних тусовок — вільнюське кафе «Ledainė». Фото з приватного архіву, 1987.

26, 27. Неформали у Вільнюсі. Фото з приватного архіву, 1987.

28. Вільнюські металісти. Фото з архіву КДБ, 1987–1989.

29. На фестивалі «Roko maršas-88» («Рок-марш-88»). Фото з приватного архіву, 1988.

30. Неформали п’ють пиво (або вино) з каністри у вільнюському парку. Фото з приватного архіву, 1989.

Джерело фото: Департамент документів Литовського спеціального архіва

461

25 липня 1941 року в центрі Вільнюса сфотографували групу дівчат. Вірогідно, знімок зробили для звітування. Саме в липні нацисти зобов’язали євреїв Литви, Латвії, Естонії, Західної України носити спеціальні позначки на одязі.

1940 року СРСР окупував держави Балтії. Прибравши старих чиновників, радянська адміністрація у багатьох випадках заміняла їх євреями — вони були бідні, письменні, знали російську. Так виник стереотип «всі євреї — комуністи», який підсилив стародавній тутешній антисемітизм.

До грудня 1941 року загинуть 195 тисяч з 210 тисяч литовських євреїв. Три чверті з них на батьківщині розстріляють німецькі айнзатцгрупи і місцеві колабораціоністи. За прикладом Естонії, Литву хотіли зробити «юденфрай» — вільною від євреїв.

1995 року президент Альгірдас Бразаускас вибачився перед єврейським народом за причетність литовців до Голокосту. 2015-го вільнюська журналістка Рута Ванагайте опублікувала книгу «Наші» про допомогу в масових вбивствах, яку литовські селяни надавали айнзатцгрупам за їжу і право пограбувати будинки жертв. Книга викликала скандал, авторку звинуватили в роботі на Москву.

Фото: Федеральний архів Німеччини

26

«Литовські номери» стали новим мемом в Україні. Недосконалість законів дозволила без сплати митних зборів ввезти до країни тисячі автомобілів з Євросоюзу, перш за все з Литви. Вчора їхні власники влаштували в Києві акцію протесту — вимагали доступного розмитнення.

#WAS нагадує, за що ще ми можемо бути вдячні Литві.

1. Велике князівство Литовське билося за українські землі з монголо-татарами. Розширюючи свої кордони в 14 столітті, Литва зіткнулася із Золотою ордою, яка тоді володіла Поділлям і Причорномор’ям. Вирішальна битва відбулася у 1363 році біля річки Сині Води (територія сучасної Кіровоградської області). Після перемоги війська князя Ольгерда, в яке входили і жителі Русі, Орду відсунули до дніпровських порогів.

2. Литва сприяла об’єднанню земель сучасної України. Русь була розколота ще до моменту монгольської навали в 13 столітті. Удільні князі постійно воювали, влада в Києві змінювалася мало не щороку. Після битви при Синіх Водах до складу князівства увійшли майже всі українські землі, крім Галичини і Закарпаття. Важливо, що до 1470 року вони користувалися широкою автономією.

3. Литовські князі не намагалися змінювати культуру підданих. На завойованих землях вони зберігали віру, мову, систему судочинства. Діяли за принципом «Ми старини не рухаємо і новини не вводимо».

4. Велике князівство Литовське допомогло формуванню української еліти. Литовці серед його жителів складали 10%, тому шляхта з підлеглих князівств активно залучалася до управління державою.

5. Для захисту своїх кордонів Велике князівство Литовське розпочало будівництво фортець і замків на території сучасної України. Серед них і добре збережений Луцький замок, пам’ятка архітектури та історії національного значення.

6. Литовці прийняли Івана Федорова. 1566 року одному з перших слов’янських друкарів довелося тікати з Москви, де його переслідувало духовенство і бояри. Федоров осів у Великому князівстві Литовському, змінив російське прізвище на Федорович. Пізніше жив і працював у Львові, Острозі. 1574 року видав у Львові перший «Буквар».

7. З кінця 15 століття на південних кордонах князівства почалося формування козацтва. Литовські магнати ставилися до нього прихильно: комусь потрібно було захищати величезну малонаселену територію. У 1568 році відносини козаків і Литви оформили офіційно: був створений перший реєстр козаків. 300 осіб стали отримувати платню за службу.

Всі історії (166)