126

Отруєння закордоном було для радянських спецслужб традиційним методом усунення ворогів держави.

1918 року в Леніна стріляла Фанні Каплан. Казали, що кулі були змащені рицином. Це так вразило революціонера, що він доручив створити в Москві лабораторію з вивчення отрут — «Особливий кабінет».

У 1930-х токсикологічна «Лабораторія X» була сформована при НКВС. Головним завданням стала розробка отрут, смерть від яких буде схожа на природну, і пошук нових способів введення.

Генерал держбезпеки Павло Судоплатов стверджував у мемуарах, що до й після Другої світової токсикологів залучали для ліквідації небажаних осіб за прямим розпорядженням радянського уряду.

З «Лабораторією X» пов’язують і вбивство в 1959-му Степана Бандери. Операцію провів уродженець Галичини, спецагент Богдан Сташинський. За два роки до цього, в тому ж Мюнхені він убив Лева Ребета, лідера фракції ОУН(з).

Для виконання обох завдань Сташинському привезли пристрій з двох алюмінієвих циліндрів, які вистрілювали ампули з розчином ціанистого калію. Агент купив собаку і провів на ньому випробування в найближчому лісі. Переконався, що постріл майже беззвучний, а смерть настає швидко.

Адресу Бандери, який жив у Німеччині під псевдо Стефан Попель, Сташинський знайшов просто в телефонному довіднику. Кілька місяців стежив. За зліпком зробив ключ до дверей у потрібному під’їзді.

Сташинський чекав на Бандеру всередині. У того були зайняті руки — в одній пакет з томатами, в іншій — ключі. Вбивця підняв загорнутий у газету пістолет і вистрілив жертві в обличчя. Бандера вдихнув отруйні пари і помер від закупорювання судин мозку.

У Москві «за виконання важливого державного завдання у винятково важких умовах» агенту вручили орден Червоного прапора, подарували фотоапарат «Контакс» і підвищили зарплатню.

Всі історії (168)