354

8 серпня 1786 року лікар Мішель-Габріель Пакар і мисливець Жак Бальма першими піднялися на найвищу точку Західної Європи — альпійську гору Монблан (4808 м).

Сходження вважається першим в історії спортивного альпінізму. Раніше ніхто не піднімався так високо і без практичної необхідності. Тепер відзначається як Всесвітній день альпінізму.

Навіть при сучасному рівні розвитку спорядження на Монблані щорічно гинуть близько 100 людей. А тоді альпіністи просто одяглися тепліше та взяли кийки із залізними вістрями.

Метою сходження було здобуття премії геолога Ораса де Соссюра, яку той призначив за підкорення вершини. Пакар йшов без нічого. Найманий гід Бальма тягнув за ним обладнання для вимірювання тиску. Наступного року він проведе наверх групу з 17 людей на чолі з де Соссюрюром.

437

19 липня 1980 року політичний притулок у США отримав 12-річний українець Володимир Половчак. Він не захотів жити в Радянському Союзі разом з батьками.

Володимир народився у Самборі Львівської області. Батько був водієм автобуса, мати виховувала дітей. 1980 року Половчаки на запрошення родичів переїжджають до США. Діти у захваті, але голові родини складно починати життя спочатку. Він сумує за Союзом, де «жив у вигоді, мав власну хату і авто», і за чотири місяці вирішує повернутися. Син і 17-річна донька Наталя їхати навідріз відмовляються.

Два тижні Володимир ховається у будинку двоюрідного брата, звідки його забирає поліція. Історія привертає увагу журналістів. До справи залучають Міграційну службу, і піонеру надають адвоката. У суді вдається довести, що після повернення хлопця можуть покарати за зраду. Брат і сестра Половчаки одержують притулок і оселяються у родичів.

Батьки повертаються до Самбора. Ненадовго. Газети пишуть: «Вашингтон утримує радянських дітей як заручників». Батька в супроводі агентів КДБ надсилають у Сполучені Штати — змагатися в суді.

Усе марно. Президент Рональд Рейган вважає СРСР «імперією зла». Білий дім бере Володимира Половчака під опіку, а суд затягує справу до повноліття перебіжчика.

1985 року Володимир отримує американське громадянство і нове ім’я — Волтер. За вісім років він приїде в Україну і примириться з родиною. Батько перед смертю скаже, що повернення до Союзу було помилкою. Волтер Половчак з дружиною і двома синами зараз живе в Чикаго.

505

11 липня 1576 року учасникам експедиції Мартіна Фробішера не було спекотно — вони побачили узбережжя Ґренландії. Через сильний туман швартуватися не ризикнули. Кораблі пішли далі. 18 серпня після сильного шторму англійці висадилися на острові, який тепер зветься Баффіновою Землею.

Один з моряків приніс Фробішеру чорний камінь із золотими вкрапленнями. Сказав, що на березі таких повно. Капітан відчував — це золото. По поверненню експедиції за камені взялися вчені. Один з них повідомив, що добув з руди кілька крупинок благородного металу.

1577 року на Баффінову Землю відправили золотодобувну експедицію. Ескімоси не зраділи вторгненню. Вони нападали на команду Фробішера, однак англійці продовжували рити мерзлу землю. Великим зусиллями трюми наповнили рудою. Задоволений Фробішер спочивав на лаврах. Незабаром на північ Канади спрямували третю експедицію, щоб обладнати там шахти.

Це був фейл. Золото виявилося піритом. З мінералу, який ще називають колчеданом, інкським камінем або залізною печінковою рудою, можна виготовляти сірчану кислоту, але не прикраси.

763

Чи може єврей бути расистом? Ще й яким — довів Альберт Ейнштейн.

1922 року відомий фізик (взимку він отримає Нобелівську премію) відправляється в тривалу подорож Азією та Близьким Сходом. Ейнштейн вів щоденник, який лише зараз було видано Принстонським університетом. Виявилося, що в своїх нотатках вчений не гребував висловлюваннями, які зараз називають расистськими.

  • «У левантів шкіра всіх відтінків темного… немов вони вийшли з пекла», — пише Ейнштейн про єгиптян по прибуттю до Порт-Саїд.
  • «Вони живуть у бруді та смороді, прямо на землі, мало роблять, при цьому мало потребують», — на Шрі-Ланці фізику не сподобалося.

Свою порцію ксенофобії отримали й китайці:

  • «Дивний стадоподобний народ. Вони більше схожі на автомати, ніж на людей… Буде сумно, якщо китайці витіснять інші раси»;
  • «Китайці не сидять на стільцях або лавках під час їжі, а сидять навпочіпки, як європейці, коли випорожнюються на природі. Все це відбувається тихо і скромно. Діти виглядають бездушно й тупо»;
  • «Я помітив, що чоловіки і жінки мало відрізняються один від одного. Я не розумію, яким фатальним тяжінням мають володіти китайські жінки, щоб приваблювати чоловіків …»

Схвально Ейнштейн висловився лише про японців — їхня охайність і працелюбність захоплювали фізика.

Схоже, з часом погляди Альберта Ейнштейн змінилися. 1933 року, переїхавши до Америки, він вступає в Національну асоціацію сприяння прогресу кольорового населення і на лекціях називає расизм «хворобою білих людей».

Всі історії (166)