3674

Двадцять п’ять років секретною була добірка радянських анекдотів, записаних агентами ЦРУ в другій половині 1980-х. Можливо, це найсмішніші з 13 мільйонів сторінок документів, які втратили значення після розпаду СРСР і тому викладені в інтернет.

Цікаво, що жарти збирали для заступника керівника контррозвідки. За нашою версією, вони мали спростити американцям контакт з громадянами Союзу, які прибули до США. Як не зрадити батьківщину, почувши закордоном анекдот про чукчу?

(Переклад з англійської — WAS)

1. Робітний, який стоїть в черзі за алкоголем, каже: «Я втомився, потримайте моє місце, а я піду пристрелю Горбачова». Через дві години він повертається. Питають: «Ти його пристрелив?». Той відповідає: «Ні, там черга ще довша».

2. Яка різниця між Горбачовим і Дубчеком? Ніякої, але Горбачов ще про це не знає.

3. Школяр пише у творі: «Моя кішка народила сімох кошенят, всі вони комуністи». Через тиждень в іншому творі він пише: «Всі кошенята моєї кішки — капіталісти». Вчителька нагадує, що минулого тижня він стверджував зворотне. На що хлопчик заявляє: «Лише зараз у них розкрилися очі».

4. Чукчу запитують, що він зробить, якщо керівництво СРСР відкриє кордони, і кожен радянський громадянин зможе відвідати США. Він відповідає: «Я залізу на найвище дерево, щоб мене не розтоптала юрба». Потім його запитують, що він зробить, якщо США відкриє кордони, і американці зможуть відвідувати СРСР. Чукча відповідає: «Я залізу на найвище дерево, щоб побачити першого божевільного, який сюди прийде».

5. Анекдот з Архангельська. Чоловік телефонує до головного управління КДБ, яке постраждало від пожежі. Йому відповідають: «Нічим не можемо допомогти. КДБ згорів». Він дзвонить ще раз — йому повторюють. Втретє його голос уже впізнають і запитують: «Навіщо ви сюди дзвоните? Сказано ж, КДБ згорів». Чоловік відповідає: «Мені просто приємно це чути».

6. Поїзд, який везе Леніна, Сталіна, Хрущова, Брежнєва і Горбачова, раптово зупиняється — закінчилися залізничні колії. Кожен лідер знаходить своє рішення: Ленін збирає місцевих робітників і селян, переконує будувати дорогу далі. Сталін розстрілює залізничників. Хрущов реабілітує вбитих Сталіним і наказує перекласти вперед рейки, по яких поїзд вже проїхав. Брежнєв закриває штори і розгойдується взад-вперед, уявляючи, що поїзд їде. Горбачов скликає мітинг перед локомотивом і скандує: «Немає шляху! Немає шляху! Немає шляху!»

7. Іванов: Назви медичний аналог перебудови.
Сидоров: (Думає) Можливо, клімакс?

8. Бабуся йде до виконкому міської ради, але дорогою забуває питання, яке хотіла поставити. Коли вона приходить до міськвиконкому, її питають: «Можливо, ви хотіли щось запитати з приводу пенсії?» Бабуся відповідає: «Ні, я отримую 20 рублів щомісяця, все добре». «Можливо, щось з вашою квартирою?» — запитують ще раз. «Ні, я живу в кімнаті комуналки з ще трьома людьми, все добре». І раптом жінка згадує: «Я хотіла запитати, хто придумав комунізм — вчені чи комуністи?» На що співробітник міськвиконкому відповідає: «Звичайно ж, комуністи». «Я так і думала», — каже бабуся. — «Якби комунізм придумали вчені, вони б його спочатку перевірили на собаках».

9. Американець говорить росіянину, що США настільки вільна країна, що він може стояти перед Білим домом і кричати: «До біса Рональда Рейгана!». Росіянин відповідає: «Ну і що? Я теж можу стояти перед Кремлем і кричати: “До біса Рейгана!”».

10. Чоловік заходить у магазин і запитує: «У вас що, немає м’яса?». Продавчиня відповідає: «Ні, у нас немає риби. Немає м’яса в магазині через дорогу».

11. Сім’я їде в автівці, чоловік за кермом. Їх зупиняє даішник і просить дихнути в трубку. Алкотестер показує, що водій пив. Чоловік каже: «Ваш апарат зламаний, перевірте мою дружину». Даішник дає трубку дружині, і алкометр показує, що вона теж пила. Чоловік каже: «Трубка точно зламана. Перевірте дитину». Коли алкотестер фіксує, що і дитина вживала алкоголь, даішник погоджується, що трубка зламана і відпускає машину. Трохи від’їхавши, чоловік каже дружині: «Бачиш, я ж казав, що п’ять грамів горілки дитині не завадять».

 

Оригінал документа

2108

«Молоді та шалені» — так називається підбірка фотографій і документів, оприлюднена державним історичним архівом Литви. До неї увійшли десятки знімків радянських неформалів 1970–1980-х років. Частину фото знайшли в документах КДБ, більшість світлин публікується вперше.

Будь-які молодіжні рухи, окрім комсомолу, в СРСР вважалися породженням «згубного впливу Заходу». Їхніх учасників цькували через зачіски, одяг, музичні смаки. Литовські неформали часто мали націоналістичні переконання, тож чекісти стежили за ними з особливою старанністю.

Дослідник архівів Едуард Андрющенко відібрав для WAS 30 найцікавіших знімків. Повну підбірку «Молоді та шалені» з підписами литовською мовою можна подивитися на сайті архіву.

1. Вітаутас Каладе — гіпі з міста Каунас, 25 років, працівник театру. 1972 року отримав 15 діб арешту за поведінку під час концерту, був примусово підстрижений

Невдовзі після того, як Каладе відбув свої 15 діб, в Каунасі спалив себе литовський дисидент Ромас Каланта. [Він наслідував приклад чехословацьких дисидентів]. Похорон супроводжувався антирадянськими демонстраціями і заворушеннями. Одним з найактивніших учасників подій став Вітаутас Каладе. Йому присудили 3 роки таборів.

2–9. Каунаські гіпі. Фото з архіву КДБ, 1970–1980.

10–12. Панки з Вільнюса. Фото з архіву КДБ, 1982–1985.

13, 14. Панки, 1986 рік. Кадри з документального фільму «Lietuva — tai jėga!» («Литва — сила»).

15. Панк перед популярним серед вільнюських неформалів кафе «Вайва». Фото з приватного архіву, 1987.

16. Відпочинок панків. Фото з архіву КДБ, 1987–1988.

17. Учасник панк-руху в каунаській психлікарні, 1986 рік. Литовські неформали часто симулювали психічні хвороби, щоб не служити в армії. Кадр із документального фільму «Lietuva ̶ tai jėga!»

18, 19. Вільнюський панк. Фото з архіву КДБ, 1984–1986.

20–22. Панки з Вільнюса, 1986–1987.

23, 24. Неформали на фестивалі «Vilnius Punk-88». Фото з приватного архіву, 1988.

25. Популярне місце неформальних тусовок — вільнюське кафе «Ledainė». Фото з приватного архіву, 1987.

26, 27. Неформали у Вільнюсі. Фото з приватного архіву, 1987.

28. Вільнюські металісти. Фото з архіву КДБ, 1987–1989.

29. На фестивалі «Roko maršas-88» («Рок-марш-88»). Фото з приватного архіву, 1988.

30. Неформали п’ють пиво (або вино) з каністри у вільнюському парку. Фото з приватного архіву, 1989.

Джерело фото: Департамент документів Литовського спеціального архіва

2102

У липні цього року анонімний колекціонер продав на британському аукціоні Aston’s 25 шпигунських камер і аксесуарів, які використовували спецслужби СРСР. Переважна більшість пристроїв — у робочому стані. #WAS обрав найцікавіші лоти.

1. Апарат «Рубин» для копіювання документів — щось на кшталт сканера. 1970-ті роки. Проданий за 55 фунтів (~ 1700 гривень).

2. Кейс-дипломат із вбудованою камерою «Зола». Перший радянський апарат для конспіративної зйомки з автоматичною зміною витримки. Дуже корисна функція при спостереженні за людиною, яка з будинку швидко виходить на сонце чи, навпаки, заходить з вулиці в темне приміщення. 1970-ті роки. 850 фунтів (~ 28 800 гривень).

3. Чоловічий піджак, в якому можна було приховати камеру «Аякс-12». Об’єктив розміщений у ґудзику. 1970-ті роки. 1000 фунтів (~ 33 900 гривень) без камери.

4. Модель Riga — найперша та найменша з лінійки мініатюрних камер, яку в 1938–1943 роках випускав латвійський завод Minox. Камера тоді продавалася вільно. 2100 фунтів (~ 71 200 гривень).

5. Фотоапарат «Аякс-12», схований у чоловічій парасольці. Серія розроблена після Другої світової на основі трофейних німецьких камер Robot. «Аякс-12» випущений 1952 року. У комплекті був тросик для дистанційного керування. 2700 фунтів (~ 91 500 гривень).

6. 16-міліметрова кінокамера «Імбир» з 28-міліметровим ширококутним об’єктивом, замаскована у дамській сумочці. За словами консультанта аукціону Aston’s Тіма Голдсміта, це прообраз сучасних GoPro. 2800 фунтів (~ 94 900 гривень).

7. Жіноча сумка з прихованою камерою. 2900 фунтів (~ 98 300 гривень).

8. Фотоапарат «Київ-30M» з 23-міліметровим об’єктивом в корпусі кишенькового ліхтарика. Модель 1989 року. 2900 фунтів (~ 98 300 гривень).

9. «Аякс-12» у футлярі звичайного «Зеніта». Камера знімала через маленький отвір збоку. 3300 фунтів (~ 111 900 гривень).

10. Найдорожчий лот колекції — фотоапарат «Київ-30» у металевому боксі, що мав вигляд пачки цигарок. 29 000 фунтів (~ 983 100 гривень).

Текст: Едуард Андрющенко
Фото: Aston’s Auctioneers

Апарат «Рубин». Фото: Aston's Auctioneers
Кейс-дипломат із камерою «Зола». Фото: Aston's Auctioneers
Піджак, в якому можна приховати камеру. Фото: Aston's Auctioneers
Чоловічий піджак, в якому можна приховати камеру. Фото: Aston's Auctioneers
Місце для камери «Аякс-12» у ґудзику. Фото: Aston's Auctioneers
Модель Riga. Фото: Aston's Auctioneers
Фотоапарат «Аякс-12» у парасолі. Фото: Aston's Auctioneers
Камера «Імбир» з ширококутним об’єктивом. Фото: Aston's Auctioneers
Сумка із прихованою камерою «Імбир». Фото: Aston's Auctioneers
Сумка із прихованою камерою «Імбир». Фото: Aston's Auctioneers
Жіноча сумка з прихованою камерою. Фото: Aston's Auctioneers
Фотоапарат «Київ-30M» у ліхтарику. Фото: Aston's Auctioneers
«Аякс-12» у футлярі «Зеніта». Фото: Aston's Auctioneers
«Київ-30» у «пачці цигарок». Фото: Aston's Auctioneers
«Київ-30» у «пачці цигарок». Фото: Aston's Auctioneers
«Київ-30» у «пачці цигарок». Фото: Aston's Auctioneers
253

Складаєте речі у відпустку — ще раз перегляньте вміст валізи. Порада, яку зараз дають фахівці з авіаційної безпеки, була так само дієвою 30 років тому. Подробиці документального бойовика з’ясував Едуард Андрющенко, який досліджує для WAS архіви КДБ / СБУ.

У серпні 1988 року киянка Лариса Г. разом з донькою полетіла до родичів у Куйбишев (тепер це Самара, РФ). Там вона почала розпаковувати привезені з собою гостинці. Відкривши картонну коробку (можливо, це був «Київський торт»), Лариса з жахом побачила, що всередині лежить бомба з годинниковим механізмом. Повідомила у КДБ.

Бомба виявилася справжньою. З’ясували, що її підклав Василь, чоловік Лариси. Дізнавшись про те, що дружина з донькою безпечно дісталися Куйбишева, він став знищувати докази. Але марно, терориста затримали.

Василь Г. не мав у біографії жодних темних плям: член КПРС з великим стажем, підполковник запасу, викладач, інженер. На допиті він зізнався, що зважився на теракт, аби звільнитися від дружини та молодшої доньки. Вибуховий пристрій був зроблений з балону від вогнегасника, саморобного детонатора з механізмом від годинника, бензину та пороху.

Коробку з бомбою Василь здав у багаж, проводжаючи жінку з дитиною в Борисполі. Контроль в ті часи був не такий прискіпливий, як зараз.

Вибух мав пролунати під час польоту. В літаку були 154 пасажири та 7 членів екіпажу — всі вони були приречені. Детонатор спрацював, але, на щастя, в балоні не вистачило кисню для запалення пороху.

Затриманому інкримінували замах на вбивство з обтяжуючими обставинами і замах на пошкодження транспортного засобу. Про подальшу долю чоловіка ми нічого не знаємо.

Всі історії (167)