770

«Телеграф, що говорить» — під такою назвою Александер Белл 1876 року запатентував телефон. Томас Едісон теж не відразу придумав назву першому приладу для запису і відтворення звуку.

Під час мозкового штурму Едісон з колегами по лабораторії склав довгий список можливих назв винаходу. Більшість заснована на словах грецького й латинського походження.

Фонограф міг називатися:
• автоелектрограф
• поліфон
• автофон
• космофон
• акустофон
• мінутофон
• хронофон
• календофон
• учефон
• пульсофон
• електрофон
• гучнофон
• хрипофон
• гавкофон
• мовограф
• голосограф
• мелодіограф
• рухограф
• кліматофон
• сейсмофон
• атмофон
• аерофон
• тискометр

Фото: Brady-Handy Collection / Library of Congress

1056

1967-го виповнювалося п’ятдесят років Жовтневої революції. Довести, що все це було не дарма, СРСР готувався гучними перемогами й рекордами.

Найважливішим майданчиком для змагання з капіталістичним світом був космос. Союз пишався Гагаріним, проте американські астронавти літали частіше, раніше провели орбітальні маневри та стикування.

У терміновому порядку до ювілею будувалися два радянських кораблі нової моделі. Планувалося, що «Союз-1» стартує з одним космонавтом на борту, стикується на орбіті з «Союзом-2», забере з нього двох членів екіпажу і повернеться на Землю.

«Союз» був сирим. Тестові безпілотні запуски виявилися невдалими, в конструкції знайшли понад дві сотні дефектів. Однак керівництво країни вирішило ризикнути — Сергій Корольов вже помер, і серед інженерів більше не було людини, здатної зупинити важливий політичний проект.

На «Союзі-1» летів Володимир Комаров. Він відчував, що додому не повернеться. Дочка космонавта згадує, що перед польотом Комаров зізнався товаришу: «Відсотків на дев’яносто політ буде невдалим». Незадовго до старту він навчив дружину керувати машиною, подарував дефіцитний столовий сервіз, навів порядок у документах.

У польоті відразу все пішло неправильно. Не розгорнулася одна з двох сонячних батарей, тож корабельному обладнанню не вистачало електрики для нормальної роботи, некоректно працювали детектори орієнтації в просторі, відмовила автоматична система стабілізації, ручна працювала погано.

Старт «Союзу-2» скасували, а «Союз-1» пішов на дострокову посадку. Парашути апарату для спуску не розкрилися, Комаров загинув від зіткнення з землею, тіло сильно обвуглилося в пожежі.

Після прибуття до Москви «невелику обгорілу грудку» негайно кремували. Для офіційного прощання з Комаровим 26 квітня 1967 року виставили урну з прахом.

Досягнення до свята було, але трагічне. Володимир Комаров став першою людиною, яка загинула під час космічної місії. Того ж року три американських астронавти згоріли на землі.

Фото: Sergeev Aleksandr / RIA Novosti / Sputnik / AFP / EastNews

152

1984 року американський журнал Bulletin of the Atomic Scientists перевів стрілки уявного годинника, який відлічує час до ядерного апокаліпсиса, в положення «без 3 хвилин до кінця світу».

П’ятнадцять лауреатів Нобелівської премії вирішили тоді, що чергове загострення відносин між США і СРСР наблизило глобальну катастрофу. Однією з причин кризи стала американська «Стратегічна оборонна ініціатива». Про запуск СОІ 23 березня 1983 року оголосив президент США Рональд Рейган.

За аналогією з фільмом, проект прозвали «програмою зоряних війн». У ньому справді було багато фантастики: надпотужні комп’ютери, бойові лазери, супутники-перехоплювачі, орбітальні дзеркала, атомна картеч. Сполучені Штати прагнули панування на орбіті та перехоплювати там балістичні ракети ворога.

Скептики вважали СОІ «великою аферою президента Рейгана». Можливо, це правда. Та головне, що Радянський Союз повірив і втягнувся в коштовну гонку озброєнь.

«Стратегічну оборонну ініціативу» скасували 1993 року, але СРСР через економічні проблеми розпався ще раніше.

Зараз «Годинник Судного дня» показує лише 2 хвилини до ядерної війни. Це пов’язано з ракетними випробуваннями КНДР, загрозливими твітами Трампа, напругою між Росією і США, великими інвестиціями в розробку нової зброї.

92

15 березня 1985 року було зареєстровано першу інтернет-адресу в доменній зоні .com. Сайт symbolics. com належав американському виробникові комп’ютерів Symbolics, Inc.

Систему доменних імен DNS впровадив головний спонсор розробки інтернету взагалі — Міністерство оборони США. Тепер довге числове значення IP-адреси сайту замінювалося зрозумілим літерним. У січні 1985-го було введено доменні зони. edu, .gov, .mil — для державних структур; .net — для провайдерів та інтернет-сервісів; .org — для некомерційних організацій; .com — для бізнесу.

Реєстрація була безкоштовною, але користувачі не до кінця розуміли технологію. За перший рік було зареєстровано лише 5 адрес на. com. За наступні 2 роки доменні адреси з’явились у технологічних гігантів: IBM, Sun, Intel, AMD, Apple та Cisco Systems. Сайт microsoft.com почав роботу лише 1991-го. 1998 року число адрес досягло 3 мільйонів.

Конкуренція за коротку й унікальну адресу сайту постійно росла. Почав розвиватись ринок купівлі та перепродажу доменних імен. Справжнім королем у цій справі був Рік Шварц. 1997 року він придбав porno. com за $ 42 тисячі, заробив близько $ 10 мільйонів на рекламі, а 2015 року продав домен за $ 8 888 888.

Це не було рекордом. 2010-го страхова компанія QuinStreet придбала адресу іnsurance.com за $ 35,6 мільйона.

Всі історії (166)