3661

Міністерство культури України проводить в Києво-Печерській лаврі масштабну інвентаризацію. Перераховують дорогоцінні предмети, ікони та мощі. Все це належить державі.

Радянська влада вигнала ченців з лаври 1930 року. Вони повернулися при німцях, але 1961 року монастир закрили знову. 1988 року, коли відзначалося тисячоліття Хрещення Русі, Верховна рада УРСР повернула православним територію Дальніх печер.

Відтоді як Україна стала незалежною, УПЦ МП використовує Києво-Печерську лавру на умовах оренди. Першим пострадянським настоятелем став митрополит Філарет (Денисенко). На той час в Дальніх і Ближніх печерах лаври зберігалися мощі 130 святих.

Російська православна церква висловлює побоювання, що Києво-Печерську лавру віддадуть українській автокефальній церкві, що зараз створюється. Влада має підстави перевірити, чи не почалося в очікуванні томосу перевезення реліквій до Росії. Якщо виявлять нестачу, результати інвентаризації можуть використати як аргумент для розриву договору оренди.

Найповніший список угодників, чиї мощі мають знаходитися в лаврі, містить збірник біографій святих Києво-Печерський патерик. Нагадаємо, які рештки вважаються найціннішими:

1 століття

Климент Римський — четвертий єпископ Рима. Висвячений святим Петром, помер у кримських каменоломнях. Голову Климента як трофей із захопленого Херсонеса взяв князь Володимир Великий. Вона зберігалася в Десятинній церкві, потім була перенесена до лаври.

11 століття

Агапіт Печерський — нібито зцілив молитвою онука Ярослава Мудрого — Володимира Мономаха.

Преподобний Феодосій — заклав монастирську церкву, що пізніше стала Успенським собором.

12 століття

Прохор Чудотворець — рятував нужденних хлібом з лободи, а попіл перетворював на сіль силою молитви.

Афанасій Затвірник — воскрес із мертвих, став відлюдником й 12 років ні з ким не розмовляв.

Нестор Літописець — преподобний, один з авторів «Повісті минулих літ».

Ілія Печерський — богатир неясного походження.

Марко Гробокопач — молитвою воскресив монастирського брата, щоб його правильно поховати.

15 століття

Ігнатій Печерський — відомий керівник лаври, зціляв хворих молитвою та просфорою.

20 століття

Митрополит Володимир — очолював Київську єпархію в 1915–1918 роках. Убитий червоногвардійцями в лаврі.

Десь на території Києво-Печерської лаври також поховано її засновника, святого Антонія. Офіційно мощі знаходяться «під спудом», тобто рештки ще не викопували. Мабуть.

Фото: мощі прп. Агапіта Печерського / lavra.kiev.ua

142

«Я арієць і пишаюсь цим!» — затверджена урядом тема для творів, які 2018 року будуть писати на вступних іспитах у вишах Таджикистану. У цьому немає нічого смішного, пояснює #WAS.

Навколо термінів «арії» і «арійці» утворилося безліч псевдонаукових теорій. Але сучасна наука чітко визначає: до арійської родина входять носії мов іранської та індоіранської груп. До них зараховують частину сучасних індусів, непальців, іранців, афганських пуштунів, осетин, таджиків, циган. Антропологічно ці нації сильно відрізняються і не вважають один одного родичами.

Наприкінці 19 століття народилося вчення про «справжніх арійців», білявих і блакитнооких. Тоді батьківщиною всіх індоєвропейців назвали північ Європи. Вважали, що мешканці регіону («нордична раса») краще за інших зберегли автентичний арійський ген.

Братським арійським народом Гітлер називав іранців. За збігом, Іран зручно розташований на шляху до Індії і володіє великими природними ресурсами. 95% іранців — шиїти. Німці оголосили шиїтський іслам арійської релігією, що протистоїть арабському ісламу «семітського сунітського напряму».

Шаху Пехлеві це подобалося. Напередодні 2-ї світової Німеччина була найбільшим торговим партнером Ірану. На вулицях Тегерана висіли плакати «На небесах Аллах — твій пан. На Землі — Адольф Гітлер».

Таджицька мова — діалект перської (офіційна мова Ірану) і входить до арійської родини. Близько половини таджиків мають у ДНК гаплогрупу R1a. Поширення цього генетичного маркера в Євразії пов’язують з міграцією аріїв. 10% жителів гірських районів Таджикистану мають біляве або руде волосся. Вони арії, і хай пишаються.

128

Заспокойте батьків. Ваше татуювання буде нормально виглядати, навіть коли вам виповниться 5 тисяч років. Доведено єгипетськими муміями.

Сто років у Британському музеї зберігалися два забальзамованих тіла, і ніхто не надавав значення темним плямам на їхній шкірі. Але тепер мумії дослідили за допомогою інфрачервоного сканера.

Пляма на плечі чоловіка виявилась татуюванням із зображенням рогатої тварини: бика, козла чи барана. Можливо, він сам був занадто наполегливим і впертим, бо загинув від ножового поранення десь у 20 років.

На правому плечі жінки побачили чотири S-подібні символи, а на руці — знак у формі гака. Вчені припускають, що це може бути жезл — символ влади. Можливо, покійна була жрицею.

Мумії датуються 3370–3100 роками до нашої ери. У цей період країна була роздроблена, і Верхній Єгипет воював з Нижнім.

92

Розбудіть нас років через 100, і запитайте, що зараз робиться в спорті. Ми відповімо — спортсмени матюкаються. Так було і так буде завжди. Ось фантастично смішний і непристойний документ 1898 року. У ньому керівництво американської Major League Baseball просить гравців утриматися від нецензурщини на майданчику.

У листі наводяться приклади популярної бейсбольної термінології:

«Курвин син, який смокче прутень»
«Байстрюк, що любить поласувати пісюном»
«Собака, що обціловує свою розкішницю»
«Поцілуй мою дупу, лярвин син»
«Пес дрюкав твою маму, щоб вона народила тебе»
«Я пхав прутня твоїй мамі, твоїй сестрі, твоїй дружині»
«Попесть моє гузно»
«Попар собі качана»

За ці та подібні вирази бейсболісту загрожувала дискваліфікація.

Аби документ не потрапив до чужих рук, його вручали особисто представникам клубів. Папір був знайдений в архіві померлого колекціонера і опублікований лише 2007 року. Дотримати секретність вийшло, перемогти мат — дідька лисого.

Всі історії (167)