558

«Слава Україні!», «Героям Слава!» Так незабаром звучатиме військове вітання у Збройних силах України, якщо будуть прийняті зміни у законодавстві, пропоновані президентом. Це гасло має столітню історію — у різних варіантах вигукувалося кількома поколіннями борців за незалежність. Як атрибут українського націоналізму, в радянські часи воно було забороненим.

1989 року заборону зухвало порушили будівельники, які оформлювали станцію «Золоті ворота» у київському метро. Напис «Слава Україні» був викладений коричневою смальтою на мозаїчному фризі у вестибюлі між ескалаторами: літери — темніші, фон — світліший.

З часом мозаїка сильно потемніла. Тепер неозброєним оком літери не помітиш, тож історія вважалася міською легендою. Але кілька років тому автор проекту інтер’єрів станції Вадим Жежерін підтвердив — напис існує.

«Хлопці, робітники, самі виклали. Потім змусили мене піднятися нагору і подивитися. Я подивився, а вони питають: „Ти не боїшся?“. Ну, я відповів, що не боюся. Вони були натхнені нижнім вестибюлем і вже грішно було не викласти цей напис», — розповів Жежерін в інтерв’ю газеті «Сегодня». Мозаїки нижнього вестибюля, про який каже архітектор, зображували храми та київських князів.

Кількома роками раніше таке б не пройшло, але у СРСР вже тривала Перебудова. В повідомленнях КДБ за 1989–1991 роки згадок про «диверсію» на «Золотих воротах» немає. Режим зіткнувся з серйозними проблемами, і напис вже не міг привернути увагу спецслужб.

Де на станції шукати надпис, дивіться тут.

Фото: metropolis.kiev.ua

109

Це в битві жаби проти гадюки немає переможців, а в сутичці з пандою перемогла зебра.

Сьогодні здається, що прямокутні білі смуги «зебри» малювали на пішохідних переходах завжди і всюди. Але 2 квітня 1962 року, британці почали тестувати «панду».

Перехід типу «панда» являв собою низку трикутників. Йти через нього можна було після натискання кнопки. Тоді спеціальні семафори на окремих стовпах показували водіям жовте, а потім червоне світло. Для пішоходів вмикався сигнал «Йди». Сигналу «Стій» не було, оскільки в той час британські закони надавали пішоходам вищий і безумовний пріоритет — йди куди хочеш.

Експеримент тривав 5 років. «Панда» виявилася занадто складною і була прибрана з доріг. У Британії запанували системи, де розмітка відходить на другий план.

У «Пелікані» (PEdestrian LIght CONtrolled) водії бачать стандартний триколірний світлофор, а пішоходи — червоного або зеленого чоловічка. По «туканах» (two-can) дорогу поруч з пішоходами можуть перетинати велосипедисти. По «пегасах» — вершники (для них вище на стовпі є друга кнопка).

84

19 лютого 1954 року наказ Президії Верховної ради СРСР перевів Крим зі складу РРФСР під управління УРСР. Існує міф про одноосібне рішення Микити Хрущова із сентиментальних міркувань подарувати півострів Україні, де він довго працював. #WAS відповідає на нього добіркою 5 найважливіших з довгого списку причин, які визначили долю Кримської області.

1. Відновлення економіки
Після війни господарство півострова перебувало в катастрофічному стані. Корінних жителів, здатних його відновити, репресували. Після виселення татар населення Криму скоротилося до 500 тисяч осіб. Нікому було обробляти землю. Постачання кримського зерна скоротилося в 5 разів.

Наявність сухопутного зв`язку підштовхувала інтегрувати Крим до економіки УРСР. Вже за місяць ЦК КПУ готує рішення «Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства Кримської області Української РСР».

2. Відновлення справедливості
Після перемоги більшовиків етнічно українські райони Бєлгородської, Курської, Ростовської, Брянської та Донецької губерній відійшли до складу Росії. Включення Криму до складу Української РСР компенсувало ці територіальні втрати.

3. Будівництво Північно-Кримського каналу
Для розвитку сільського господарства Криму була необхідна прісна вода. Найближчі водні ресурси, вільні руки і техніка для будівництва були в УРСР. Керувати будівництвом з РРФСР було так само нелогічно, як наказати українській республіці здійснювати проект на території російської.

4. Особисті мотиви Хрущова
Після смерті Сталіна почалася жорстока боротьба за посаду лідера Радянського Союзу. Хрущов став першим секретарем ЦК КПРС, але відчував конкуренцію з боку голови Ради Міністрів СРСР Георгія Маленкова. Передавши Крим до складу УРСР, Хрущов одержав підтримку української партійної номенклатури.

5. 300-річчя Переяславської ради
1654 року на раді в Переяславі гетьман Богдан Хмельницький зі старшиною віддав Військо Запорізьке (тодішня назва центральної України) під протекторат Московського царства. До ювілею, як частину святкової програми, прив’язали передачу Крима.

25

«Литовські номери» стали новим мемом в Україні. Недосконалість законів дозволила без сплати митних зборів ввезти до країни тисячі автомобілів з Євросоюзу, перш за все з Литви. Вчора їхні власники влаштували в Києві акцію протесту — вимагали доступного розмитнення.

#WAS нагадує, за що ще ми можемо бути вдячні Литві.

1. Велике князівство Литовське билося за українські землі з монголо-татарами. Розширюючи свої кордони в 14 столітті, Литва зіткнулася із Золотою ордою, яка тоді володіла Поділлям і Причорномор’ям. Вирішальна битва відбулася у 1363 році біля річки Сині Води (територія сучасної Кіровоградської області). Після перемоги війська князя Ольгерда, в яке входили і жителі Русі, Орду відсунули до дніпровських порогів.

2. Литва сприяла об’єднанню земель сучасної України. Русь була розколота ще до моменту монгольської навали в 13 столітті. Удільні князі постійно воювали, влада в Києві змінювалася мало не щороку. Після битви при Синіх Водах до складу князівства увійшли майже всі українські землі, крім Галичини і Закарпаття. Важливо, що до 1470 року вони користувалися широкою автономією.

3. Литовські князі не намагалися змінювати культуру підданих. На завойованих землях вони зберігали віру, мову, систему судочинства. Діяли за принципом «Ми старини не рухаємо і новини не вводимо».

4. Велике князівство Литовське допомогло формуванню української еліти. Литовці серед його жителів складали 10%, тому шляхта з підлеглих князівств активно залучалася до управління державою.

5. Для захисту своїх кордонів Велике князівство Литовське розпочало будівництво фортець і замків на території сучасної України. Серед них і добре збережений Луцький замок, пам’ятка архітектури та історії національного значення.

6. Литовці прийняли Івана Федорова. 1566 року одному з перших слов’янських друкарів довелося тікати з Москви, де його переслідувало духовенство і бояри. Федоров осів у Великому князівстві Литовському, змінив російське прізвище на Федорович. Пізніше жив і працював у Львові, Острозі. 1574 року видав у Львові перший «Буквар».

7. З кінця 15 століття на південних кордонах князівства почалося формування козацтва. Литовські магнати ставилися до нього прихильно: комусь потрібно було захищати величезну малонаселену територію. У 1568 році відносини козаків і Литви оформили офіційно: був створений перший реєстр козаків. 300 осіб стали отримувати платню за службу.

Всі історії (166)