322

Українські заробітчани ще п’ятсот років тому вважалися добрими фахівцями в Османській імперії. Авторка історичних романів Олександра Шутко знайшла інформацію про це у реєстрі майстрів палацу Топкапи у Стамбулі за 1545 рік. У документах вказані імена ремісників, національність та платня. Здебільшого це були полонені боснійці, албанці, грузини, греки, німці, французи, поляки та українці.

1545 року імперію за допомогою дружини Хюррем-Роксолани керував султан Сулейман Пишний. Серед належних їм 776 майстрів були 23 українці: ткачі, кушніри, ювеліри, ковалі. Усі вони, окрім одного зброяра Івана, потурчилися та взяли місцеві імена. Найбільше серед українців стало Юсуфів (аналог Йосипа). Також — Муради, Хасани, Рустеми, Гайдари.

Палацові ремісники були рабами, але султан їм платив і, зазвичай, через 5–10 років роботи дарував волю. 1545 року найбільше заробляв бляхар Мустафа-челебі бін Кемаль — 35 акче (близько $ 105) на день. Кушнір українець Хасан щоденно отримував 20,5 акче ($ 61,5). У середньому українські майстри заробляли на день 8–14 акче ($ 24–42).

У пізніших реєстрах 17 століття перестали згадувати національність майстрів. Вказано лише, що вони були «рабами Аллаха», тобто полоненими. У 18 столітті в палаці працювали вже тільки місцеві мусульмани.

121

Українські археологи завершили польового дослідження ями з черепами на Замковій горі в Чигирині, колишній гетьманській столиці. Вчені нарахували близько 300. До того, як водогінна траншея зруйнувала поховання, черепів могло бути й півтисячі.

Значний відсоток черепів має сліди рубаних ран. Імовірно, удари завдавалися холодною зброєю під час бою. Пошкодження на потилиці та шийних хребцях свідчать про відрубання голів. Рубали живим людям чи мертвим тілам — невідомо.

Припускають, що в ямі лежать голови захисників Чигиринського замку, вбитих 1678 року. Тоді Османська імперія прагнула опанувати Правобережну Україну, аби зміцнити позиції свого ставленика — «князя Сарматії» Юрія Хмельницького. Туркам протистояли московські стрільці разом с козаками гетьмана Івана Самойловича.

1677 року Чигирин відбився, але влітку 1678-го місто було захоплене військом під проводом великого візира Кара-Мустафи. Уціліли оборонці під командуванням російського генерала шотландського походження Патріка Гордона підірвали цитадель та відступили.

Обезголовлення було не лише проявом жорстокості та актом залякування, це також яничарська звітність. За кількістю голів убитих ворогів солдатами нараховувалася винагорода.

Фото: Інститут археології НАН України

132

13 травня 1981 року в Римі турецький терорист Мехмет Алі Агджа стріляв у Івана Павла ІІ. Чотири кулі потрапили в руку і живіт.

Папу везуть до лікарні. Терориста схопили на місці. Агджа — бойовик турецького ультраправого угрупування «Сірі вовки». На батьківщині його засудили до довічного ув’язнення за вбивство редактора газети, але він утік з в’язниці в Болгарію.

Причини замаху невідомі. У різний час Агджа називав замовниками турецьку мафію, болгарські спецслужби, Іран. Підозрювали, що злочин організували з КДБ — Іван Павло II активно підтримував антикомуністичний рух.

Терорист отримав довічний термін. 1983 року папа відвідав його камеру і пробачив злочинця. Після звільнення за амністією 2010 року Агджа заявив, що хоче переїхати на батьківщину Івана Павла, до Польщі, та стати католицьким священиком. Цікавий вийшов би з нього папа.

Фото: Іван Павло в камері Агджі, грудень 1983 року

Всі історії (167)