3581

Теракти в Москві траплялися до і після. Але три вибухи в один день — ніколи.

8 січня 1977 року, 17:33 — бомба, що вибухнула у вагоні метро на перегоні між станціями «Ізмайлівська» та «Першотравнева», вбила 7 людей. Понад 30 отримали поранення.

18:05 — вибух у продуктовому магазині на вулиці Дзержинського, неподалік штаб-квартири КДБ. Кілька людей отримали травми.

18:10 — вибухова хвиля розкидала сміття з чавунної урни біля магазину на вулиці 25 жовтня. Ніхто не постраждав.

Подібних диверсій проти мирного населення радянська влада не знала понад п’ятдесят років. З полювання на екстрену нараду викликали генсека Леоніда Брежнєва, КДБ увімкнув режим full power. Зняли обшивку вагона, ретельно дослідили тіла загиблих, зібрали й розтопили сніг у радіусі десятків метрів навколо урни. Знайшли уламок емальованої каструлі-гусятниці харківського заводу, рештки сумки з бежевого шкірозамінника, сталеві деталі, фрагменти годинникових механізмів, клаптики газети «Радянський спорт».

Гусятниця, що вибухнула в метро, ​​була набита металевим ломом з природним вмістом миш’яку в складі. Встановили родовище — в Криму. Поставки звідти йшли в Україну, Прибалтику і на Кавказ. Під особливою підозрою опинилися «бандерівці», литовські, вірменські та грузинські націоналісти.

Вдалось за шматочками реконструювати зовнішній вигляд сумки. Зробили модель, знімки розіслали Союзом. Далі пощастило. Молодий стажер-кадебіст в аеропорту Ташкента побачив схожу сумку в руках пасажирки. На ярлику вказаний виробник — Єреванська шкіргалантерейна фабрика.

Фотографія сумки з опису, що був розісланій після вибухів 1977 року в Москві. Джерело: архіви КДБ Литви / kgbdocuments.eu

Через десять місяців, в листопаді 1977 року, на Курському вокзалі Москви знайшли нічийну сумку. Всередині — 3 бомби. Вони дивом не вибухнули, сіла батарейка детонатора. Також терористи залишили в сумці синю куртку з нашивкою з Єревана і шапку-вушанку з кількома чорними кучерявими волосинами.

КДБ отримав вичерпний опис: кучерявий брюнет, який подорожує без верхнього одягу й сумки. Скоро з поїзда «Москва-Єреван» зняли 31-річного робітника Акопа Степаняна і його супутника, 24-річного художника Завена Багдасаряна. Обидва не мали при собі речей і не могли пояснити мету поїздки до столиці.

Під час обшуку в квартирі Степаняна знайшли карту московського метро і 17 елементів, з яких можна було зібрати бомбу, подібну до тієї, що вибухнула на перегоні «Ізмайлівська» — «Першотравнева». Агентурні дані, листування та прослуховування дзвінків дали слідству можливість вийти на організатора терактів. КДБ вважав, що це відомий дисидент, 32-річний Степан Затикян — один із засновників підпільної Національної об’єднаної партії Вірменії (НОП).

Акоп Степанян. Джерело: АіФ / aif.ru
Завен Багдасарян. Джерело: АіФ / aif.ru
Степан Затикян. Джерело: АіФ / aif.ru

Програма НОП передбачала вихід Вірменії зі складу СРСР шляхом референдуму. Затикян відсидів 4 роки за статтею «антирадянська агітація й пропаганда», після звільнення спробував домогтися дозволу на виїзд за кордон, але отримував відмови. Слідство заявило, що вдома у Степана Затикяна знайдена схема бомби, накреслена його рукою.

Суд був закритим. Перевірити обґрунтованість обвинувачення вже неможливо. Багдасарян визнав провину повністю. Степанян зізнався сам, але заперечував причетність Затикяна. Затикян заперечував все і навіть саму правомірність суду «оскільки жидоросійська імперія — не є правовою державою».

Верховний суд СРСР визнав всіх трьох винними у тероризмі. За п’ять днів після вироку їх розстріляли.

Читайте далі, ким були перші бомбісти Російської імперії.

Всі історії (192)

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter