11615

Гурмани в космосі: як зіркові шеф-кухарі готували для астронавтів

Тушковане м’ясо з яловичиною та чорним трюфелем, бретонські омари й екзотичні страви традиційних кухонь — все це можна їсти за межами атмосфери. WAS разом із сервісом доставки їжі Raketa завершує тиждень космічної їжі історією про вишукане меню для тимчасових мешканців космосу.

Космічна їжа постійно змінюється й удосконалюється. Але іноді душа бажає чогось особливого — такого, що виходить за межі заздалегідь підібраних пайків. Вгамувати жагу членів екіпажів до вишуканих страв взялися кілька зіркових шеф-кухарів.

Одним із таких 2006 року став Ален Дюкасс, який за підтримки французького Національного центру космічних досліджень (CNES) та НАСА створив понад 30 унікальних рецептів для астронавтів.

Його авторські страви дуже далекі від стандартних сублімованих пайків і подаються лише в особливих випадках. Космічне меню Дюкасса включає наступні пункти: бретонський омар, молоді голуби, сицилійське рагу, перепілки у винному соусі, рисовий пудинг із консервованими фруктами, телячий язик з фуагра, морські гребінці з томатним соусом. Над соусами Дюкассу довелося попрацювати окремо, бо страви в космосі стають більш прісними на смак.

2015 року британський астронавт Тімоті Пік вийшов у космос на борту «Союз ТМА-19М». Для складання його раціону покликали спеціаліста з молекулярної гастрономії Гестона Блюменталя. Британський шеф-кухар навіть зняв документальну передачу Heston’s Dinner in Space. Він вирішив не просто поліпшити космічну їжу, але й за допомогою страв налагодити емоційний зв’язок астронавта із домом.

Аби приготувати страви ідеально, перед польотом Блюменталь і Пік провели лабораторні тести продуктів: перевірили смакові якості, запах і реакцію трійчастого нерва, який особливо подразнюється, коли їмо гостре. Блюменталь також «грався» з кислотністю, аби по-максимуму зберегти смак страв, коли вони опиняться в космосі.

Коли НАСА схвалила меню, в космос разом із Тімоті Піком полетіли тушковане м’ясо з яловичиною і чорним трюфелем, аляскинський лосось і сендвічі з беконом у банці. Завершилося все тим, що астронавт і зірковий шеф повечеряли разом через онлайн-зв’язок, який відставав на 10 секунд. Пік навіть одягнув футболку-смокінг для такої події. Цим проєктом Блюменталь хотів довести, що їжа для космічних пілотів може бути вишукано смачною, а також віддати шану всім, хто важко працює за межами Землі.

Для росіян на МКС створюють окремі святкові меню, особливо — до Нового року. На свята космонавти отримують свіжі фрукти: апельсини, виноград, мандарини. Серед основних страв — смажені печериці, телятина, а також червона та чорна ікра. Втім, зіркових шеф-кухарів до готування не підключають.

А 2019 року на МКС разом із представником Об’єднаних Арабських Еміратів Хазза аль-Мансурі прибули традиційні арабські страви. Астронавт розповів, що під час відбору страв покуштував понад 200 видів халяльної їжі. Кухарі приготували для екіпажу МКС салуну — рис із бараниною, мадрубу — курку з овочами та балатіт — арабський десерт із солодкої вермішелі з омлетом.

До речі, мадрубу запакували в тюбик. Так вишукана їжа зустрілася із тарою, з якої починалася історія космічної кухні.

Якщо після цього тексту закортіло чогось особливого, сервіс доставки їжі Raketa миттєво виконає вашу забаганку. Тримайте знижку 100 грн на перше замовлення. 

4658

Битва проти алкоголю: «сухий закон» у космосі

Таїнство причастя на Місяці, смердюче вино та нелегальний коньяк у тюбиках — алкоголь і космос ніяк не можуть остаточно порозумітися. WAS разом із сервісом доставки їжі Raketa продовжує тиждень космічної їжі. Цього разу говоримо про випивку.

Як і з їжею, із водою в космосі наразі повний порядок. Хоча б через те, що астронавти мають змогу самі виробляти воду. З 1990-х НАСА створила системи регенерації води. Для цього вся їжа, залишки води та навіть піт і сеча членів екіпажу заправляється в дистиляційні бочки та спеціальні фільтри. В кінці з цього виходить абсолютно придатна для вжитку вода, а отриманий метан викидається за борт.

Тобто жодних проблем із тим, аби зробити собі чай, каву, сік чи лимонад. А як у космосі з алкоголем? Якщо коротко: все складно.

Наприклад, речник НАСА Деніел Гуот стверджує, що на борту МКС вживати алкоголь заборонено:

«Вживання алкоголю суворо контролюється, інакше він може зашкодити роботі систем регенерації води».

Через це мешканці станції навіть не можуть користуватися одеколонами та лосьйонами, що містять спирт. Також на МКС можна забути про все, що може викликати гази та відрижку. Бувайте, газовані напої! Сильним аргументом проти алкоголю також є той факт, що робота членів екіпажу дуже відповідальна — ніщо не має впливати на увагу та швидкість реакції людей.

Звісно, не завжди все було так суворо. 1972 року під час підготовки запуску станції «Скайлаб» до меню астронавтів планували включити херес. За це відповідав Чарльз Бурленд, який близько сорока років розробляв програму харчування для НАСА.

Космонавти орбітальної станції «Мир» зібралися, щоб випити коньяк після пожежі 23 лютого 1997 року. Фото: Джеррі Майкл Ліненджер / NASA

Для станції було обрано особливий каліфорнійський херес, який продемонстрував свою стабільність на тестах. Він прекрасно себе почував у вакуумному пакеті. Але тести на літаку зі зниженою гравітацією, відомому під назвою «Блювотна комета» (Vomit Comet), себе не виправдали. Коли там відкрили пакет із вином на борту літака почало смердіти так, що у людей почалися блювотні рефлекси. Все що може розладнати шлунок — у космосі табу. Від хересу довелося відмовитися.

За словами Бурленда, також на рішення НАСА вплинула реакція громадськості, яку чомусь обурила новина про можливість вживання алкоголю в космосі. А опитування самих астронавтів показало, що більшості з них абсолютно все одно, чи буде в меню алкоголь.

Втім, алкоголь у космосі побував. Вперше — разом із пресвітеріанином Баззом Олдріном під час місії «Аполлона-11» на Місяці. 21 липня 1969 року, перед тим як разом із Нілом Армстронгом ступити на поверхню супутника Землі, Олдрін в місячному модулі здійснив ритуал причастя. Він випив трохи червоного вина, заївши його хлібом. Цей набір, підготований його пастором, він проніс потайки.

Радянський космонавт Георгій Гречко у книзі «Космонавт № 34. От лучины до пришельцев» згадує, як на борту «Салюту-6» знайшов флягу з написом «Елеутерокок». Там виявилося півтора літра нелегального коньяку.

Згодом Віктор Савіних, який брав участь в експедиції «Салют-7», згадував що на борту цієї станції також був коньяк. Начебто перед польотом його розфасували в десятки тюбиків та сховали на кораблі.

Хай у невеликих кількостях, але алкоголь у космосі був і проблем під час польотів не створив. Однак НАСА й досі дотримується «сухого закону».

Вип’ємо за здоров’я всіх землян? Замовляйте через додаток Raketa ще й напої до улюблених страв. З цим промокодом перше замовлення буде на 100 гривень дешевше.

4557

Солодощі для космосу: шоколад проти морозива

Ловити цукерки ротом у невагомості можна не тільки у фільмах про астронавтів. WAS разом із сервісом доставки їжі Raketa розповість, якими десертами тішили себе космічні пілоти.

Юрій Гагарін став не лише першою людиною, що покинула атмосферу Землі, але й першим космічним ласуном — на десерт він отримав шоколад в тюбиках. Відтоді шоколад є невіддільною частиною раціону екіпажів космічних кораблів. Він стабільно входив до меню під час космічної програми «Аполлон». Наприклад, 1971 року на борту «Аполлона-15» Девід Скотт і Джеймс Ірвін куштували гарячий шоколад під час роботи на поверхні Місяця. Також пілоти «Аполлона» мали сублімовані шоколадні пудинги. Аби відновити правильну консистенцію, пудинг треба було залити теплою водою.

Але особливий статус у космосі шоколад отримав у формі драже. Сталося це 12 квітня 1981 року, коли на борт шатлу «Колумбія» потрапив M&M’s. НАСА позбулася фірмової упаковки та помістила цукерки в більш традиційний для космосу вакуумний пакет. Експеримент вийшов вдалим. Відтоді шоколадні драже лишаються одними з найулюбленіших смаколиків пілотів — вони не розсипаються на крихти, а також займають небагато місця. Ці цукерки навіть стали елементом космічної розваги — астронавти підкидають їх в невагомості та намагатися схопити ротом.

Астронавт Лорен Шрайвер на борту космічного човника «Атлантіс» їсть цукерки M & M's, 1992 рік. Фото: NASA

В 1960-х морозиво також хотіли зробити ідеальним космічним десертом. Але тоді з цього нічого не вийшло. 1968 року по контракту з НАСА, компанія Whirlpool створила спеціальне ванільне морозиво для астронавтів. Деякі джерела стверджують, що воно таки було на борту «Аполлона-7». Проте єдиний із нині живих членів екіпажу Волтер Каннінгем стверджує, що не бачив на кораблі морозива.

«У нас ніколи не було нічого подібного», — заявив він журналістам 2016 року. Варто також пам’ятати, що в ранніх космічних програмах морозильні камери не передбачалися. А, наприклад, на Міжнародній космічній станції завжди тримається температура близько +25 °C.

Зате 2006 року морозиво точно з’явилося в космосі. Саме тоді на МКС доставили морозильну камеру для збереження дослідних зразків. «Навіщо морозильнику летіти порожнім?» — подумали в НАСА й завантажили його морозивом у стаканчиках Blue Bell. Вдруге морозиво прибуло на МКС на борту Dragon 2012-го, а потім ще раз — 2017 року. Втім, на жаль, морозиво не зможе стати в один ряд із шоколадом — його доставляють не так вже й багато, а те що є потрібно швидко з’їсти, щоб звільнити місце в холодильниках для зібраних аналізів.

Якщо душа бажає солодкого десерту, Raketa швидко привезе його за будь-яких обставин. І не забудьте вказати промокод від WAS — він дає знижку 100 грн при першому замовленні.

6074

Тюбики геть! Революція в космічному харчуванні

Креветки та курка-карі проти пресованих пластівців і перетертого м’яса в тюбику. А замість порошкових напоїв — запашна кава. Їжа для космосу невпинно оновлювалася, тюбики втрачали популярність. WAS разом із сервісом доставки їжі Raketa продовжує тиждень космічної їжі, і розповідає, як космічне харчування ставало смачнішим.

Все починалося з тюбиків, а у випадку з космічною місією «Меркурій» їжа також постачалася у формі пресованих кубиків. Але всі пілоти як один жалілися, що такою їжею важко насититися. Космічне меню потребувало вдосконалення. Перші важливі ознаки модернізації з’явилися в космічних програмах «Джеміні» та «Аполлон».

Учасник польоту «Джеміні-3» в березні 1965 року Ґас Ґріссом був настільки засмучений якістю тодішньої космічної їжі, що це спонукало пілота Джона Янга несанкціоновано пронести на борт сендвіч із солониною. Астронавти спробували заборонений делікатес, за що згодом отримали догану — сендвіч залишав крихти, які могли пошкодити прилади корабля.

Тоді ж у 1965-му для «Джеміні» приготували першу сублімовану їжу у вакуумних упаковках. Аби зменшити вагу й залишити більше вільного місця, з їжі видалили всю воду, зберігаючи, однак, корисні та смакові якості продуктів. Тоді їжу пакували в чотиришаровий вакуумний контейнер із клапаном на кінці. Клапан був потрібен, аби спеціальним інжектором вприскувати воду в упаковку. Далі залишалося тільки розрізати контейнер й насолоджуватися обідом.

Яловичина з овочами. Удосконалене паковання для астронавтів корабля «Аполлон-11», який в 1969 році здійснив посадку на поверхню Місяця. Фото: NASA

Разом із пакуванням поліпшилося й меню. Так, пілоти програми «Джеміні» ласували омлетом, креветками, куркою під соусом карі та рисовим пудингом із родзинками. Запивали все кавою, виноградним соком і молоком. Також астронавти вперше отримали можливість обирати комбінацію страв за смаком.

Програма «Аполлон» хоч і не внесла революційних змін до космічного харчування, проте все ж покращила результати «Джеміні». Вже 1969 року пілоти «Аполлона-11», включаючи Ніла Армстронга, отримали вдосконалені інжектори, які тепер мали ще й гарячу воду, крім холодної. До того ж, вони вже могли їсти ложками.

Екіпаж «Аполлона-11» частувався яловичиною з овочами, свининою з картоплею та беконом, яблучним соусом. А в пілотів «Аполлона-15» з’явилися спресовані абрикосові батончики, якими вони перекушували під час роботи на поверхні Місяця. Цікаво, що починаючи з «Аполлона-11», астронавти мали невеличкі порти для рідкої їжі, що були вбудовані в шоломи. Передбачалося це на випадок розгерметизації корабля, коли людям довелося б жити в скафандрах без доступу до твердої їжі.

А от з боку СРСР десятиліттями особливих нововведень не було, хіба що поліпшувалися ті самі тюбики.  1971 року в експлуатацію ввели спеціальну піч, яка підігрівала тюбики, що стало певним аналогом інжекторів з теплою водою. У радянських космонавтів трохи покращилося меню, в яке включили борщ, філе курки, котлети та антрекоти. До речі, під час програми «Аполлон-Союз» 1975 року, американські астронавти вперше спробували борщ у тюбиках.

До СРСР прогрес дійшов пізно: 1982 року пілоти радянських космічних кораблів нарешті отримали сублімовану їжу у вакуумних упаковках. Тюбики залишилися для десертів і соків. До цього часу сам раціон космонавта збільшився до 200 найменувань.

В наші дні сублімована їжа — основа харчування космічних пілотів. Однак до неї також додалися консерви, які розігріваються на спеціальних пристроях.

Набридла карантинна гречка? Тоді замовляйте через Raketa страви з улюблених закладів, що зараз працюють в режимі take away. Ось вам промокод, який дає знижку 100 грн на перше замовлення.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter