3220

Що святкувати 23 лютого

День захисника України тепер відзначають 14 жовтня. Якщо стара звичка сильніша, і вам необхідно щось відсвяткувати 23 лютого, тримайте добірку перемог цього дня:

  •  23 лютого 1554 року чилійські індіанці-араукани перемогли конкістадорів у битві біля гори Марігуено. Вождь Лаутаро побував в іспанському рабстві, тож зміг вивчити європейську тактику. Частину сил він залишив в резерві, який у розпал бою вдарив ворогам у фланг і тил. Араукани — єдиний народ Південної Америки, який не був підкорений ані інками, ані іспанцями.
  • 23 лютого 1847 року біля села Буена-Віста 4700 американців змусили відступити 15-тисячну мексиканську армію. Допоміг вбивчий вогонь артилерії. За результатами війни США отримали землі, на яких розташовані штати Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада і Юта.
  • 23 лютого 1885 року дві тисячі французів, втративши лише 9 людей вбитими, відігнали за кордон 6 тисяч китайських солдатів і на короткий час окупували Північний В’єтнам.
  • 23 лютого 1918 німецькі війська, не зустрівши опору Червоної армії та робочих загонів, зайняли Псков і Нарву. Наступного дня уряд більшовиків погодився підписати мирну угоду на умовах Берліна.
  • 23 лютого 1945 року радянські й польські солдати звільнили Познань, а морські піхотинці США підняли зірково-смугастий прапор над Іводзімою. У жорстоких боях за острів, який не мав стратегічного значення, загинули 25 тисяч японців і американців. Знімок підняття прапора став одним із символів перемоги США у Другій світовій. Згодом сцену відлили в бронзі.

Бажаємо всім здоров’я, щастя, везіння, мирного неба над головою. Нехай війна залишиться тільки в приголомшливих історіях на WAS.

Читайте далі, як українці воювали проти німців за Канаду.

5048

Таємниця 1834 року. Перше лесбійське весілля в Європі

З 2018 року на будівлі церкви Cвятої Трійці в Йорку висить райдужна табличка. На ній написано, 1834 року тут відбулося перше лесбійське весілля в Європі — Анна Лістер, відома як «Джентльмен Джек», і Енн Вокер скріпили свої відносини шлюбом. Чи так це було, з’ясовує WAS.

Пам'ятний знак на церкві в Йорку. Фото: Keith Seabridge / Flickr / CC BY 2.0

Анна Лістер народилася 1791 року в сім’ї військового Джеремі Лістера. Спочатку Анна навчалася вдома, але в 14 років почала відвідувати школу для дівчаток в Йорку. Там вона зустріла іншу дівчину Елізу й одразу закохалася.

Лістер пощастило — тітка переписала на неї родовий маєток Шібден-Голл, який приносив великі прибутки від оренди. Фінансова свобода та незалежність від батьків назавжди закрила питання заміжжя, тож Лістер жила як їй хотілося. Вона також інвестувала в нерухомість і підприємства — будинки в Йорку, каменоломні, шахти, залізницю. Все це забезпечувало її три основні захоплення: книги, подорожі та жінок.

Анна Лістер вела щоденник, де записувала враження від інших країн, а також описувала пригоди з численними коханками. Еротичний контент зашифрований кодом з грецьких букв і алгебраїчних символів. Тільки після смерті Лістер родичі розшифрували написане.

1821 року Анна багато писала про свою кохану Маріанну Белкомб: «Вночі гроза та буревій зблизили нас і ми зайнялися любов’ю, після цього вона попросила не залишати її. Це посилило мої почуття і ми спали всю ніч, обійнявшись». Пізніше Маріанна вийде заміж і розіб’є серце Анні, але вони залишаться таємними коханками.

Енн Вокер Анна зустріла 1832 року та одразу ж запропонувала переїхати до неї в Шібден-Голл. У щоденниках тепер тільки записи про нову дівчину: «Минулої ночі вона подарувала мені сильний оргазм. Енн робила це із задоволенням і навіть не думала мені відмовляти».

Також у щоденнику було виявлено запис від 30 березня 1834 року — день вінчання в церкві Святої Трійці. Їхній союз не отримав благословення священика, церковна церемонія полягала в обміні клятвами, обручками та спільним причастям. Анна писала, що тепер вони з Енн одружені в очах бога.

Після весілля жінки відправилися подорожувати — об’їздили Західну Європу і Скандинавію, підкорювали вершини Піренеїв і Альп, а 1838 року вирушили до Російської імперії. Метою поїздки була гора Арарат. Але у Грузії Анну починає лихоманити від невідомої хвороби. Вона помирає 22 вересня 1840 в Кутаїсі.

Енн вдалося доставити тіло Анни до Британії, щоб поховати на батьківщині. Після смерті коханої вона успадкувала всі її активи та жила в Шібден-Голлі до самої своєї смерті 1854 року.

На обкладинці: кадр із серіалу «Таємні щоденники міс Анни Лістер» / ВВС, 2010 рік

Читайте далі про найвідомішу гомосексуальну пару сходу.

 

4284

Нацисти в США: Злет і падіння американського фюрера

20 лютого 1939 року, Нью-Йорк. Півтори тисячі поліцейських стримують євреїв і представників лівих організацій, які намагаються прорватися до концертної зали «Медісон-сквер-гарден». Там відбувалися збори нацистського Німецько-американського союзу.

У Сполучених Штатах відкрито існували тренувальні табори націонал-соціалістів, члени організації вільно демонстрували нацистську символіку. При цьому прапор зі свастикою завжди поєднували з американським зоряно-смугастим.

Головою союзу 1936 року Гітлер призначив німецького емігранта з американським громадянством Фріца Куна. Лідер Райху припускав, що бундесфюрер Кун створить сильну «п’яту колону», яка не буде вступати у відкриту конфронтацію з Білим домом і збереже нейтралітет США напередодні війни. Але Кун любив публічність, чим викликав невдоволення фюрера.

Натовп протестуючих біля «Медісон-сквер-гарден». Джерело: Murray Becker / AP Photo / East News

Під час виступу в «Медісон-сквер-гарден» перед 20 тисячами послідовників Фріц Кун говорив: «Союз хоче захистити Америку від раси, яка не є ні американською, ні навіть білою. Євреї — вороги США». Також називав президента Франкліна Рузвельта «Френком Розенфельдом». Оточення поліції не допомагало, і ніч після зборів була сповнена вуличного насильства.

Того ж 1939 року Податкова служба вдарила по американським нацистам — Фріц Кун сів у в’язницю на 3,5 роки за розтрату коштів союзу й ухилення від сплати податків. Після вступу США у Другу світову війну Німецько-американський союз був остаточно розгромлений, Куна позбавили американського громадянства і відправили в табір для інтернованих як ворожого агента. Після війни його депортували до Німеччини, де він і помер в 1951 році.

На кавері: Парад Німецько-американського союзу в Нью-Йорку, East 86th St. 30 октября 1939 года. Фото: New York World-Telegram and the Sun Newspaper Photograph Collection / Library of Congress

Читайте далі, як кілька років поспіль нацистам вдавалося очолювати Інтерпол.

5683

10 важливих аргументів до суперечки Ізраїлю та Польщі про Голокост

Події минулого здатні диктувати політику сьогодні. Це знову доводить міжнародний конфлікт, що розгорівся через різні оцінки польської участі в єврейській долі.

З 2018 року карним злочинцем в Польщі вважається кожен, хто публічно заявить про причетність польського народу до злочинів Третього Райху або назве «польськими таборами смерті» німецькі концтабори, що діяли на території Польщі. Влада Ізраїлю вимагала виправити новий закон, оскільки вбачала в ньому заперечення Голокосту. Поляки пручалися. Переговори прямували до компромісу, і сторони вже домовилися створити дослідницьку групу з істориків двох країн.

Раптом спілкування «по-хорошому» завершилося. Приїхавши до Варшави, ізраїльський прем’єр Беньямін Нетаньягу звинуватив господарів у причетності до геноциду, а міністр закордонних справ Ісраель Кац сказав по радіо, що «поляки вбирали антисемітизм з молоком матері». У відповідь уряд Польщі скасував заплановані візити до Єрусалиму і погрожує відкликати з Ізраїлю свого посла.

Розбираємося в історії питання. Читайте нижче 10 найважливіших фактів про Голокост у Польщі.

Руїни Варшавського гетто. Джерело: Warschau. Poznan. Gdansk. Wroclaw. Stalinogrod, Sondernummer der Wochenschrift "Stolica" / Wydawnictwo "Stolica", Warschau Juni
Ліквідація Краківського гетто, березень 1943 року. Джерело: United States Holocaust Memorial Museum

1. Голокост спланували і здійснювали німці

Нацисти побудували на польських землях найбільші табори смерті: Хелмно, Аушвіц, Майданек, Собібор, Треблінку, Белжець. Тут було також влаштоване найбільше гетто: в єврейському кварталі Варшави для подальшого знищення німці замкнули 450 тисяч людей.

2. Погроми розпочали поляки

Історик Ян Томаш Гросс в книзі «Сусіди: Винищення єврейського містечка» довів, що перший погром в Польщі відбувся без участі німецьких солдатів. У липні 1941 року в місті Єдвабне поляки вбили від 300 до 1600 своїх сусідів-євреїв. Розслідування польського Інституту народної пам’яті підтвердило висновки Гросса. Доведена участь поляків у 24 єврейських погромах часів війни.

3. Тисячі поляків переховували євреїв

Серед 26513 праведників народів світу поляків найбільше — 6863. У Польщі вважають, що це вершина айсберга, а насправді євреям допомагали до 350 тисяч співгромадян. Близько 5 тисяч з них були за це розстріляні нацистами.

4. Геноцид неможливий без сприяння місцевого населення

1939 року в Польщі налічували 3,3 мільйона євреїв, 90 % з них до кінця війни не дожили. Тотальнішим геноцид був тільки в Литві, де вбили 96 % довоєнного єврейського населення.

5. Партизани підтримували єврейський опір

19 квітня 1943 року в Варшавському гетто спалахнуло повстання. Більшу частину зброї та боєприпасів, що мали євреї, вони одержали від польських підпільників. Загін Армії Крайової брав безпосередню участь у боях з німецькими карателями.

Ірена Сендлерова. Автор: Anna Mieszkowska / Prawdziwa historia Ireny Sendlerowej, Wydawnictwo Marginesy, Warszawa 2014 року, p. 154
Матильда Геттер. Джерело: wolnapolska.pl

6. У порятунку євреїв брав участь уряд Польщі

Підпільна рада допомоги євреям «Жегота» на гроші уряду Польщі в екзилі за три роки виготовила 60 тисяч підроблених документів. Учасниця ради Ірена Сендлерова, яка працювала в управлінні охорони здоров’я, вивела з Варшавського гетто 2500 дітей. Завдяки «Жеготі» вижили 28 тисяч євреїв.

7. Поляки служили в німецькій армії та поліції

Підпільні суди Опору ще під час війни визнали зрадниками 17 тисяч поляків. 3500 з них були заочно засуджені до смерті, 2500 розстріляні. До 12 тисяч поляків служили в «Гранатовій поліції». Поляками за національністю назвалися близько 60 тисяч солдатів і офіцерів вермахту, які потрапили в полон до союзників на Західному фронті.

8. Католицька церква не лишалася байдужою

Настоятелька монастиря у Варшаві Матильда Геттер організувала пункт медичної допомоги та кухню для нужденних, серед яких були єврейські партизани, і особисто передавала євреям фальшиві документи. Відвідуючи сиротинці, сестра Матильда таємно розмістила в них близько 500 єврейських дітей.

9. Погроми не завершилися після війни

Поляки вважали всіх євреїв комуністами, а отже й новими окупантами. З моменту звільнення від німців й до 1947 року в Польщі вбили від 500 до 1500 євреїв. Наймасовішим з післявоєнних став погром 4 липня 1946 року в Кельце, де загинули 40 людей.

10. Поляки також є жертвами геноциду

За час німецької окупації загинули до 3 мільйонів поляків. З вересня 1939 до квітня 1940 року, аби позбавити країну еліти, німці розстріляли 50 тисяч представників аристократії, інтелігенції, духівництва. Потім програму знищення польської інтелігенції здійснювали в комплексі концтаборів Маутхаузен-Гузен.

Дізнайтеся далі про долю катів Бабиного Яру.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter