13964

10 важливих фактів про Ірландську республіканську армію

Вважається, що часи надзвичайної активності Ірландської республіканської армії — справи давно минулих днів. Але останні події доводять, що це не зовсім так.

Північна Ірландія, 18 квітня 2019 року. У місті Деррі під час обстрілу поліцейської машини гине американська журналістка Ліра Маккі — співробітниця онлайн-видання Mediagazer. Поліція заявляє про причетність до стрілянини «Нової Ірландської республіканської армії». 11 листопада 2019 року в Бостоні заарештували члена ІРА Дарсі МакМенаміна за ймовірну участь у теракті 1993 року.

Одне з найстаріших гасел ІРА — tiocfaidh ár lá, що в перекладі з ірландської ґельської означає «наш день прийде». Про який день йде мова і хто за нього досі бореться — розповідає WAS.

1. Що таке ІРА?

Ірландська республіканська армія — мілітаризована бойова організація ірландських націоналістів, заснована 1916 року. Основною метою ІРА є звільнення територій Північної Ірландії від влади Великої Британії та повна незалежність острова. ІРА має політичне крило і представництво в британському й ірландському парламентах, Асамблеї Північної Ірландії та навіть Європарламенті — партію «Шинн Фейн».

2. Передісторія

Передумовою до формування заведено вважати Великоднє повстання в Дубліні та деяких інших містах 24 квітня 1916 року, Лідери націоналістів, скориставшись вступом Британії у Першу світову війну, підняли збройний бунт і вперше проголосили Ірландську Республіку. Через тиждень Лондон відправив 16 тисяч солдатів, щоб погасити повстання. Всі лідери протесту загинули у вуличних сутичках або були страчені згодом. Але дії британських військових, арешти та страти тільки розлютили ірландців.

Британські солдати ведуть вулицями Дубліна ірландських бунтівників, квітень 1916 року. Джерело: Wikimedia Commons

2. Громадянська війна

1919 року відбувається об’єднання «ірландських волонтерів» та «Ірландської громадянської армії». Так утворилася Ірландська республіканська армія.

21 січня 1919 року 73 депутати британського парламенту сформували парламент Ірландії та проголошують її незалежність. Британія вводить війська, починається війна. В ході конфлікту острів офіційно розділяється на Північну і Південну Ірландію.

Влітку 1921 року англійці пішли на компроміс і уклали договір, яким присвоїли Ірландії статус домініону. Північна Ірландія залишилася особливою частиною нової держави з правом виходу. Договір викликав розкол в ІРА на тих, кому було досить такого статусу і тих, хто домагався повної незалежності. Останніми керував глава «Шинн Фейн» Імон де Валера. Активний період військових дій закінчився для ІРА розгромом від сил регулярних армій Британії та Ірландії 1923 року. Залишки ІРА пішли в підпілля.

Солдати Національної Армії конвоюють військовополонених ІРА, 22 липня 1922 року. Фото: W. D. Hogan / National Library of Ireland

4. Період Смути

До 1949 року парламент Ірландії та де Валера, який  став прем’єр-міністром, кілька разів змінюють Конституцію, роблячи країну остаточно незалежною від Британії. Північна Ірландія залишається частиною Сполученого Королівства. Керівництво ІРА приймає рішення боротися за повну незалежність острова і переходить до тактики міської герильї та терактів на півночі. Починається період Смути (The Troubles).

Поштовхом до активного протистояння з військовими та поліціянтами стають події Кривавої неділі 30 січня 1972 року. У північному місті Деррі в ході мирної демонстрації за захист громадянських прав, англійські солдати відкривають вогонь по беззбройним учасникам маршу. Це породжує хвилю насильства у відповідь.

Кінохроніка 1971 року про передісторію конфлікту. Джерело: National Archives / CC0 1.0 Universal

5. Великі теракти

  • 20 березня 1972 року — Бійці ІРА підірвали машину в якій знаходилася бомба начинена 45 кілограмами гелігніта. 7 загиблих на місці, 148 поранених.
  • 21 липня 1972 року — Кривава п’ятниця. Серія вибухів у Белфасті — близько 20 бомб за півтори години. 9 загиблих, 130 поранених.
  • 20 липня 1982 року — «Тимчасова» ІРА підриває бомби під час параду військовослужбовців в Гайд-парку і Риджентс-парку в Лондоні. Від вибуху загинуло 11 солдатів.
  • 8 листопада 1987 року — вибухи в Енніскіллені в Маковий день. Під час церемонії вибухнула 16-кілограмова бомба, в результаті чого загинуло 12 людей, 63 отримали поранення. Серед загиблих було 10 цивільних. За рік до того від «тимчасових» відкололася більш радикальна «Спадкоємна ІРА».
  • 15 серпня 1998 року — вибух автомобіля в Омі в Північній Ірландії, відповідальність за який на себе взяла «Справжня ІРА» — черговий відкол радикалів від «тимчасових». 29 загиблих і 220 поранених, наймасовіша за кількістю жертв акція ІРА.

6. Тюремні голодування

До 1976 року члени ІРА в британських в’язницях сиділи на особливому положенні — жили в окремих бараках, не виходили на роботи та навіть проводили свої паради з дерев’яними макетами зброї. Після того, як їх прирівняли до кримінальних злочинців, почалася масова непокора. Ірландці обмазували стіни екскрементами, відмовлялися носити уніформу і виходити з камер. Уряд Маргарет Тетчер на поступки не йшов.

У березні 1981 року командир ІРА в тюрмі Мейзі Боббі Сендс оголосив голодування, його підтримали ще 22 в’язні. 10 з них, в тому числі й сам Сендс, померли. У жовтні 1981 року уряд пом’якшив тюремний режим.

Стенд до 25-ї річниці голодування 1981 року. Загиблі: Боббі Сендс (27 років), Френсіс Хьюз (25 років), Реймонд МакКріш (24 роки), Петсі О'Хара (23 роки), Джо МакДоннелл (30 років), Мартін Херсон (29 років), Кевін Лінч (25 років), Кіран Догерті (25 років), Томас МакЕлві (23 роки), Майкл Девайн (27 років). Фото: Patrice78500 / CC BY-SA 3.0

7. Ідеологія та політика

Серед перших лідерів ІРА було багато марксистів. «Ірландська громадянська армія» Джеймса Коноллі, що стала частиною ІРА, була соціалістичною і пролетарською. Але чим більше в ІРА і «Шинн Фейн» відбувалося розколів, тим більше розмивалася ідеологія. Ще в 1920-х від партії відкололися ліберальні та консервативні крила — «Фіанна Файл» і «Фіне Гел». Марксистсько-ленінська Робоча партія Ірландії відкололася 1970 року. Зараз «Шинн Фейн» позиціює себе як соціал-демократична і націоналістична партія, виступає за безкоштовну медицину і збільшення громадського сектора в економіці.

8. Вороги

Крім британських військових сил і поліції, найлютішими ворогами республіканців є різні юніоністські та лоялістські організації Північної Ірландії. Особливо варто виділити бойові рухи: Ольстерські добровольчі сили, Асоціація оборони Ольстера, Коммандос Червоної Руки, Лицарі Червоної Гілки та інші, що проводили у відповідь на дії ІРА теракти й різні силові акції проти католиків. Багато з них заборонені на території Великої Британії.

Графіті в Каррікфергусі, присвячене Ольстерським добровольчим силам. Фото: Miossec / CC BY 2.5

9. Що зараз?

ІРА як рух ніколи не був однорідним, що з часом привело організацію до занепаду. Офіційне припинення вогню і перехід до політичної боротьби був оголошений влітку 2005 року. Залишилися нечисленні загони, такі як «Справжня ІРА», що проводять акції насильства проти поліції та лоялістів. Збройні атаки тривають досі, хоча в період з 2005 року до 2019 кількість членів бойових осередків істотно скоротилася.

Парад оранжистів у Белфасті, Ірландія, 12 липня 2016 року. Протестанти виходять на ходи в пам’ять про битву на річці Бойн 1690 року, в якій останній англійський король-католик Яків II і його ірландська армія програли англійцям на чолі з протестантом Вільгельмом III Оранським. Фото: Pierrette13 / CC BY-SA 4.0

10. Культурний спадок

Ірландську республіканську армію окремо варто розглядати як феномен, що вплинув на кінематограф, музику і культуру. Саме про їх теракт була написана легендарна пісня групи The Cranberries «Zombie» і знятий ряд фільмів: «Вітер, що гойдає ячмінь», «П’ятдесят ходячих трупів», «71» та інші. Теми ІРА підіймаються в ряді популярних серіалів: «Сини Анархії», «Підпільна Імперія» та «Гострі козирки».

Читайте далі 10 ключових фактів про курдів та їх боротьбу за незалежність.

Автор: Олександр Чижов

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter