Рушійна сила Промислового перевороту: Бавовна є? А якщо знайду?
За можливість читати текст з екрана монітору можна подякувати бавовні. Звучить абсурдно, але в цій тезі є своя правда: цифрова ера стала можливою завдяки Промисловій революції, що почалася з перевороту в текстильній галузі, основною сировиною якої була бавовна. Але ці епохальні зміни не були безкровними. WAS та LG розповідають про суворі «бавовняні» сторінки історії творення сучасності.
Бавовна — целюлозне волокно у вигляді білих пухнастих кульок, які захищають насіння бавовника. Тканину з цієї сировини почали виготовляти дуже давно — перші знахідки на території сучасного Пакистану датуються серединою 6 тисячоліття до нашої ери. Від античних часів до 18 століття саме Індійський субконтинент був центром виробництва бавовняної тканини. Але потім першість у цій галузі завоював невеликий острів в Північній Атлантиці — Британія. Звісно, не з доброї волі індійців.
З 16 століття на півострові Індостан домінувала мусульманська династія Великих Моголів. Завдяки проведеним ними аграрним і податковим реформам, а також активному впровадженню технічних новацій, виробництво бавовняних тканин на кшталт ситцю і мусліну значно пожвавилося. До 18 століття частка Індії в глобальній торгівлі текстильними матеріалами складала 25% — індійські бавовняні тканини були головним споживчим товаром світу. Але паралельно зі зростанням багатства Імперії Великих Моголів на морі росла міць держав Західної Європи — вони торгували по всьому світу, і невдовзі їм стало мало самої лише торгівлі.
В другій половині 17 століття найдинамічнішою морською державою була Англія. За її торгову експансію в Південній і Східній Азії відповідала заснована 1600 року приватна Британська Ост-Індійська компанія. Саме вона познайомила англійських споживачів з індійським бавовняним текстилем. Вже за кількадесят років, наприкінці 17 століття, яскраві й дешеві тканини з Індії стали її головним товаром.
Масований імпорт з Індії почав душити англійську текстильну галузь — традиційні вовна та льон не витримували конкуренції з індійськими чудо-тканинами. Врешті 1721 року англійський парламент заборонив торгівлю бавовняними тканинами. Ніякої вільної торгівлі, лише суворий протекціонізм — саме так було врятовано англійську економіку й створено передумови для Промислової революції.
Ввезення бавовни-сирцю, однак, було дозволено — для виготовлення англійської вітчизняної бавовняної тканини. Підприємці ламали голову над здешевленням і пришвидшенням виробничого процесу, щоб обійти індійських виробників. Першим поштовхом в правильному напрямку став летючий човник для ткацького верстата, запатентований 1733 року Джоном Кеєм. Цей винахід подвоїв продуктивність роботи ткача.
Втім, символічним початком Промислової революції вважається винайдення в 1765 році Джеймсом Гарґрівзом прядки «Дженні» — машини, яка різко збільшувала продуктивність вже не ткачів, а прядильників. Через кілька років Річард Аркрайт запатентував свою прядильну машину — її рушієм вперше стало водяне колесо. А 1779 року Семюел Кромптон представив свою мюль-машину, яка дозволяла майже необмежено збільшувати виробництво — спочатку вона мала 20 веретен, а згодом їх нараховувалися вже тисячі. Тепер англійська промисловість могла успішно конкурувати з індійською.
Тим часом Ост-Індійська компанія теж не сиділа склавши руки — з перемоги над військом правителя Бенгалії 1757 року в битві під Плессі вона почала завоювання Індійського субконтиненту. Закріпившись для початку на бенгальських землях, англійці отримали доступ до величезного ринку збуту. Свої бавовняні тканини вони тепер завозили до Індії без жодних митних зборів, а місцевих виробників, яким і так було важко конкурувати з англійською індустріальною потугою, обкладали податками. Тут же запівдарма закуповувалася бавовна для англійських фабрик. Так поступово було зруйновано колись квітучу індійську текстильну промисловість.
Величезні гроші, які йшли з Індостану, використовувалися для прискорення подальшого індустріального розвитку англійської економіки. Почалася епоха парових двигунів і величезних заводів. Британська імперія по всьому світу продавала цінні промислові товари, головним із яких довгий час залишалася бавовняна тканина. Інші країни Європи з різною швидкістю і собі входили в індустріальну епоху. Але Британія була першою. Це стало можливим завдяки індійській бавовні.
На двигун часів Промислової революції цікаво подивитися в музеї, а ось інверторний двигун з прямим приводом може стати окрасою сучасної побутової техніки. Прально-сушильні машини LG озброєні саме такими — надійними та безшумними.