Битва на Соммі: Толкін втратив друзів, а Гітлер — яєчко

1 липня 1916 року сили британців і французів зіштовхнулися з німецькою військовою машиною на річці Сомма, що тече на півночі Франції. На полі битви, в якій трохи більше ніж за 4 місяці побувало кілька мільонів солдатів, опосередковано зустрінуться зв’язківці — австрієць Адольф Гітлер та англієць Джон Роналд Руел Толкін. Обидва втратять в окопах щось незамінне.

Наступ почали війська Антанти: вони хотіли прорвати фронт на ділянці в 25 км, вийти на оперативний простір і розбити 2-гу німецьку армію. Оскільки французи ще в лютому міцно зав’язли у Верденській м’ясорубці, то основний тягар впав на армію Великої Британії.

До того часу Перша світова тривала вже фактично 2 роки. Німеччина майже захопила Бельгію і міцно вгризлася у північ Франції. Союзникам вдалося відкинути німців від Парижа, але сторони застрягли в окопних боях. На Східному фронті влітку 1916 року якраз тривав Брусиловський прорив, тож Німеччині було справді складно.

Спочатку союзники досягли деяких тактичних успіхів, однак згодом наступ зупинився — вийти на оперативний простір в тилу німців не вдалося. Завадила слабка координація дій між французами та британцями. Німецькі підкріплення приходили вчасно, тож дуже скоро наступальна операція перетворилася на звичні затяжні окопні бої.

Восени атаки союзників відновилися. 15 вересня англійці вперше використали танки. Але й це не допомогло перемолоти оборону німецьких військ. Їх вдалося ще трохи потіснити, захопивши основні висоти біля Сомми, але на більше сил вже не вистачило.

Битва на Соммі. Британський військовий 11-го батальйону Чеширського полку несе караул в захопленій німецької траншеї поки його товариші відпочивають. Фото: John Warwick Brooke / Imperial War Museums

Майбутній фюрер Третього райху, а тоді просто єфрейтор-зв’язківець Адольф Гітлер, прибув на північ Франції у складі баварського резервного піхотного полку. Проте до кінця битви не дотягнув. В жовтні біля землянки зв’язківців розірвався снаряд і Гітлер отримав тяжке поранення в ліву ногу й низ живота. Він провів у шпиталі більш як 2 місяці, але згодом повернувся до лав армії.

2008 року з’явилася інформація, що підтверджувала давні чутки про втрату вождем нацистів однієї з тестикул під Соммою. Знайшовся документ, в якому йшлося про розмову військового лікаря Йоханна Ямбора зі своїм священником Францішеком Павларом. Лікар розповів, що він надавав допомогу Гітлеру, який мав поранення в живіт і втратив яєчко. Ямбор запам’ятав Гітлера під прізвиськом «Крикун», бо він нібито був надзвичайно галасливим й постійно гукав «Допоможіть! Допоможіть!». Втім, історики не можуть остаточно підтвердити чи спростувати такі свідчення.

Битва на Соммі також серйозно вплинула на життя Джона Толкіна — молодого лейтенанта, випускника Оксфорда, який згодом став всесвітньо відомим письменником. З липня по жовтень він був у окопах, де й підхопив траншейну лихоманку, яка поклала край його участі в Першій світовій. В цій битві загинули два найліпших друга Толкіна.

Критики вважають, що участь у цій жахливій бійні сильно вплинула на творчість письменника — там він почав активно конструювати свій вигаданий світ. Під час битви він звернув увагу на те, що в надзвичайних умовах звичайні «маленькі» люди спроможні здійснювати неймовірні вчинки, проявляючи дива хоробрості. Про це буде його головний твір «Володар перснів», який Толкін писатиме вже під час Другої світової.

Битва на Соммі продовжувалася до 18 листопада — недовго, якщо порівняти з тією ж Верденською битвою, яка тривала майже 10 місяців. Проте ця баталія стала найбільшою в Першій світовій — в ній взяли участь 3 мільйони, кожен десятий загинув. Британська імперія втратила більш як 400 тисяч людей, з яких майже 100 тисяч загинули. Франція втратила 200 тисяч бійців, з них загинули 50 тисяч. Німецькі втрати досі достеменно невідомі: від 500 до 600 тисяч, серед яких загинуло 145 тисяч.

В англійській історіографії довгий час цю битву описували трьома словами «бруд, кров, марнота». Однак її навряд чи можна вважати зовсім марною — країни Антанти змогли перехопити стратегічну ініціативу на Західному фронті. Їм вдалося виснажити Німеччину, змусивши її покласти в бою свій найкращий людський матеріал.

Далі читайте про 8 причин сказати «дякую!» Першій світовій.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter