5129

Станчик. Блазень біля престолу

Мудрий блазень, який щиро переймається державними справами, — образ відомий по всій Європі. Особливо поширений він у польській культурі. Сталося так через популярність історичного персонажа на ім’я Станчик. WAS розповідає історію головного блазня Східної Європи.

Прізвище і роки життя Станчика (зменшене від Станіслав) достеменно невідомі. Сам факт його існування можна заперечувати, але вчені схиляються до думки, що це була реальна особа: шляхтич, який жив між 1480—1540 роками, і блазнював при королях Олександрі Ягеллончику, Сигізмунді I, Сигізмунді II Августі.

1541 рік — перша згадка в літературі. Клеменс Яніцький у «Діалозі проти різноманітності та мінливості польських костюмів» назвав Станчика блазнем при дворі тодішнього короля Сигізмунда I Старого, але в сатиричному творі він говорить з духом давно померлого Владислава II Ягайла.

Потім Станчик ще не раз з’являється у творах польських письменників 16 століття як розумна людина, яка не боїться рубати гірку правду у вічі монархам.

Є свідчення, що Станчик критикував Сигізмунда I, який після перемоги над Тевтонським орденом дозволив 1525 року великому магістру Альбрехту Гогенцоллерну навернутися до протестантизму, залишити собі Прусське герцогство й стати польським васалом. Надалі Пруссія так зміцніла, що згодом брала участь у поділах Польщі. Пізніше — об’єднала Німеччину під своєю владою.

Саме тому польські інтелектуали 19 століття так симпатизували Станчику, який нібито сказав Сигізмундові: «Більший блазень той, хто, маючи ведмедя в клітці, відпускає його собі на шкоду».

Станчик під час балу королеви Бони, коли приходить звістка про втрату Смоленська. Картина Яна Матейка, 1862 рік

1862 року картина Яна Матейко «Станчик під час балу королеви Бони, коли приходить звістка про втрату Смоленська» закріпила за блазнем образ державника. Комета у вікні символізує біду — захоплення московитами Смоленська 1514 року в ході програшної для Сигізмунда I московсько-литовської війни. Коли інші бенкетують, мудрий блазень тужить за долею вітчизни.

Відтоді у польській культурі Станчик символізує політичну мудрість, гнучкість і прагматизм. 1869 року автори патріотичного памфлета «Тека Станчика» розкритикували ідею збройних повстань, натомість закликали перейматися економікою, культурою та шукати компроміс з ворогами Польщі, особливо ж бути лояльними австрійському цісарю. Ці ідеї стали популярними серед поляків Галичини. Консерваторів, прибічників суспільної еволюції почали називати станчиками.

Читайте далі про те, як у Польші обирали королів.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter