8939

Джиґіт для всієї країни: чеченський розбійник в гостях у Маргарет Тетчер

На початку нульових відомий американський журналіст і головний редактор російського Forbes Пол Хлєбніков вирішив написати книгу про кавказького горянина — бандита й любителя ісламської містики. 2003-го книгу «Розмова з варваром» видали в Москві. Через рік журналіста застрелили біля офісу Forbes. Замовники вбивства невідомі й понині.

За однією з версій, в злочині замішаний той самий горянин — Хож-Ахмед Нухаєв. Хоча англійському письменнику Фредеріку Форсайту подібна увага до чеченського бандита зійшла з рук. Один з героїв його роману «Ікона» (1996) — хрещений всієї чеченської мафії в Москві. Форсайт надихався біографією Нухаєва при створенні цього персонажа. Але реальна історія набагато цікавіше вигадки.

В кінці вісімдесятих в Радянському Союзі почали відбуватися незворотні процеси розпаду. Вже на початку 1990-х Чеченська Республіка Ічкерія (ЧРІ) почала боротьбу за незалежність. На тлі загальної активізації кримінальних кланів по всьому колишньому Союзу, чеченська мафія встановила свій порядок. Хожа, так зазвичай називали Нухаєва, привернув до себе увагу як організатор темних видів заробітку й талановитий конспіратор.

Нухаєв був сполучною ланкою між трьома досить серйозними групами впливу: людьми першого президента ЧРІ Джохара Дудаєва, лідерами московських чеченців і представниками команди Бориса Єльцина. Крім цього Хож-Ахмед займався рекетом і війнами з іншими ОПГ. За часів Першої чеченської війни Хожа віддавав свої кошти на підтримку незалежності Чечні та навіть отримав поранення, коли воював за Грозний 1995 року. Він займав різні державні посади при Дудаєві, а за другого президента ЧРІ Зелімхана Яндарбієва став першим віцепрем’єром. Також Хожа працював на чеченську розвідку.

Ось що пише про успіхи Нухаєва британський історик і фахівець з ісламського містицизму Марк Седжвік: «Вперше він привернув увагу широкої публіки в епоху гласності, в результаті своєї діяльності після закінчення юрфаку МГУ, коли став одним із ватажків чеченської мафії, етнічного синдикату організованої злочинності, який до 1988 року переміг три інших не чеченських синдикати й встановив свою владу над усією організованою злочинністю Москви». У документальному фільмі про Нухаєва кажуть:

«Є джиґіт для сім’ї, є джиґіт для села, Хож-Ахмед — джиґіт для всієї країни».

Одним із фінансових партнерів і друзів Нухаєва був польський банкір єврейського походження Мачей Яхімчік, який прийняв іслам під ім’ям Мансур. Яхімчік захоплювався філософією і містикою, навчався на теолога в Краківській Академії та закінчив аспірантуру в Оксфорді.

Є версія, що Мачей-Мансур був не просто банкіром-містиком, а ще й британським розвідником. Разом із Нухаєвим він поступово перейшов на позиції ісламського фундаменталізму. При цьому обидва критикували ваххабізм. 2001 року Нухаєв навіть прибув до Москви на конференцію, присвячену проблемам ісламського екстремізму, й публічно засудив цю радикальну течію ісламу.

Нухаєв планував створити Кавказький загальний ринок — єдину економічну зону з вільним рухом товарів, капіталу і послуг, як Європейський єдиний ринок в ЄС. Таким чином можна було зменшити вплив Росії на Кавказі, зробивши країни регіону більш самостійними на світовій арені. В рамках цієї ідеї Мачей Яхімчік і лорд Алістер Макальпін, колишній скарбник Консервативної партії, організували Нухаєву зустріч із Маргарет Тетчер 1997 року. У той же період з нею зустрічався і третій президент ЧРІ Аслан Масхадов, який знаходився в тісних взаєминах із Хож-Ахмедом.

Баронеса Тетчер з 1992 року не займала ніяких офіційних державних постів, але продовжувала впливати на британську політику. Крім того, Нухаєв літав обговорити ідею Кавказького спільного ринку з колишнім секретарем безпеки США Збіґнєвом Бжезінським та іншими американськими політиками. Але проєкт так і залишився нереалізованим. З початком 2000-х Нухаєв знаходиться в розшуку. Хоча він продовжує спокійно жити в Москві та подорожувати світом, фінансуючи книги й фільми про себе.

Книга «Розмова з варваром» Пола Хлєбнікова заснована на бесідах із Нухаєвим. Це були не бесіди двох старих друзів, а 15-годинне зіткнення двох світоглядів — сучасного західного та архаїчного ісламського. Ймовірно, розмова не задалася, тому що незабаром після виходу книги автор був знайдений мертвим. У передмові до книги Хлєбніков був щедрим на різкі висловлювання:

«Нухаєв дійсно варвар, він ворог держави та навіть самої ідеї цивілізації. Його екстремістська версія ісламу явно підживлена бандитським світоглядом».

Через пару років Нухаєв безслідно зник. Досі невідомо, чи він був убитий у лютому 2004 року в горах між Грузією і Дагестаном, чи й понині ховається десь в Баку чи Стамбулі. Можливо, старий Хожа досі живий. Його нібито бачили 2007 року в Києві разом із Магомедом Дукузовим — підозрюваним у вбивстві Пола Хлєбнікова.

Весною 2019 року Дукузова заарештували в Києві за підозрою в створенні злочинного угруповання й здирництві. І майже одразу видали Росії у справі Хлєбнікова. Сам Хож-Ахмед Нухаєв залишається в міжнародному розшуку.

Читайте далі, якою ціною держава бореться з мафією на Сицилії.

Автор: Олег Хіора

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter