Проти всіх ворогів: що варто знати про Чорних Пантер та Джин Сіберг

27 лютого в український прокат виходить фільм «Проти всіх ворогів: історія Джин Сіберг». Це розповідь про зірку американського та французького кіно 1960-х, яку почали переслідувати американські спецслужби через зв’язки з Партією Чорних Пантер. Лікнеп від WAS: хто всі ці люди та що про них варто знати?

Спочатку ти слідкуєш за поліцією

У 1960-х в США активізувався рух за права чорношкірого населення. Його найвідомішим обличчям був Мартін Лютер Кінг-молодший, який проповідував ненасильницький спротив. Протягом 1960-х учасники руху добилися законодавчого рівноправ’я та скасування законів Джима Кроу.

Але до справжньої рівності було ще далеко. Однією з найгостріших проблем лишалось поліцейське насильство у бідних чорних районах. Інциденти з поліцією у середині 1960-х багато разів спричиняли масові заворушення у містах — за самий лише 1967-й їх сталося 159. Багато афроамериканців сприймали поліцію радше як окупаційні сили, ніж захисників правопорядку. Мейнстрімний рух за громадянські права все частіше критикували за недостатню радикальність.

В жовтні 1966 року Боббі Сіл та Г’юї Ньютон заснували в Окленді, Каліфорнія, Партію Чорних Пантер для Самозахисту. На засновників сильно вплинули праці вбитого 1965 року Малкольма Ікс, свого часу одного з лідерів «Нації ісламу». Малкольм Ікс порівнював боротьбу темношкірих за права в США з антиколоніальними війнами в країнах Третього світу.

Новостворені Чорні Пантери почали з «копвотчінгу». За тодішніми законами Каліфорнії громадяни мали право відкрито носити зброю в громадських місцях. Озброївшись рушницями та збірниками законів, активісти почали патрулювати чорні райони. Так це описував Ньютон:

«Ми зупинялися щоразу, коли бачили, що поліцейські допитують брата чи сестру. Ми виходили зі зброєю і спостерігали за ними з “безпечної” відстані, щоб поліція не могла сказати, що ми перешкоджаємо виконанню ними своїх обов’язків… Найчастіше, коли поліцейський нас бачив, він ховав свій блокнот в кишеню, сідав у машину і швидко їхав геть. Громадяни, яких зупинили, були так само приголомшені нашою появою, як і поліцейські».

Навесні 1967 року парламент Каліфорнії запропонував закон, який забороняв відкрите носіння вогнепальної зброї в публічних місцях. Протестуючи проти закону, Пантери 2 травня увійшли до будівлі парламенту штату зі зброєю в руках. Закон зрештою все-таки прийняли, але епізод розійшовся в ЗМІ та зробив партію відомою на всю країну. Скоро осередки партії почали з’являтися в інших містах.

Потім поліція слідкує за тобою: програма COINTELPRO

ФБР 1956 року запустило програму COINTELPRO (Counter Intelligence Program). Її мішенями були політичні групи, які бюро вважало «внутрішніми загрозами». Основною загрозою у вересні 1968-го директор бюро Едгар Гувер оголосив Партію Чорних Пантер. ФБР розробило комплексну програму, націлену на підрив руху. Все в ім’я захисту національної безпеки. У внутрішній пам’ятці бюро 1968 року агентів інструктували: «Виділити потенційних порушників спокою і нейтралізувати їх до того, як вони реалізують свій потенціал до насильства».

Тактики нейтралізації варіювались від психологічної війни до вбивств активістів. Використовуючи агентурну мережу, бюро роздмухувало конфлікти всередині групи. Саме підривну діяльність ФБР багато активістів руху пізніше називали основною причиною занепаду партії в 1970-х.

Спецслужби діяли й більш грубо. ФБР звинувачували в загибелі низки активістів партії. Точно відомо, що агенти бюро організували вбивство поліцією лідера чиказького відділення Пантер Фреда Гемптона в грудні 1969 року.

До Гемптона підіслали інформатора. Той надав агентам план квартири Гемптона, а самому активісту підмішав снодійне. Під ранок у квартиру Гемптона увірвались озброєні поліцейські. Скориставшись отриманим від інформатора планом приміщення, вони залетіли до спальні Гемптона і розстріляли його прямо в ліжку. Під час рейду вбили ще одного активіста партії та кількох поранили. За версією поліції, у квартирі сталася перестрілка, але з майже 100 пострілів під час інциденту Пантери зробили лише один, який влучив у стіну.

Джин Сіберг та Чорні Пантери

Актриса Джин Сіберг була прихильницею руху за громадянські права ще з підліткового віку. В кінці 1960-х у неї був роман з Хакімом Джамалом (у фільмі його грає Ентоні Макі) — відомим активістом та кузеном Малкольма Ікса. Успіхи в кар’єрі дозволили їй фінансово підтримувати різні організації цього руху. В тому числі Сіберг пожертвувала $ 10 500 Чорним Пантерам на їхню програму безкоштовних сніданків для школярів з чорних районів. Так вона й опинилася на радарі ФБР.

Документ ФБР з планами «нейтралізувати» Джин Сіберг. Джерело: Wikimedia Commons

Намагаючись залякати Сіберг, агенти ФБР розгорнули стеження так, щоб актриса його відчувала. Телефони прослуховували, листи перехоплювали, її постійно переслідували на вулиці. 1970-го у ФБР дізнались, що Джин вагітна. Спецслужби вкинули жовтій пресі інформацію, що батьком дитини був не тодішній чоловік Сіберг, французький письменник Ромен Гарі, а міністр інформації Чорних Пантер Рей «Масай» Г’юїтт.

Сіберг важко пережила ці чутки. Через стрес у неї сталися передчасні пологи, дитина не вижила. Друзі актриси казали, що вона так і не змогла повністю оговтатися від тих подій. Наступні роки її психічне здоров’я постійно погіршувалося. Вона кілька разів намагалася накласти на себе руки в роковини смерті доньки. 1979 року її тіло знайшли в автомобілі. Вона прийняла смертельну дозу снодійного. Джин Сіберг було 40 років.

Ворог мого ворога: дружба з іноземними комуністами

Партія Чорних Пантер приділяла багато уваги міжнародним контактам з комуністичними лідерами. У вересні 1971-го Г’юї Ньютон відвідав Пекін і зустрівся з прем’єром Чжоу Еньлаєм. Делегацію зустрічали з розмахом — багатотисячний натовп на площі Тяньаньмень в Пекіні, концерт, офіційна вечеря. В цей час йшли переговори про перший візит до Китаю президента Ніксона, який мав ознаменувати нормалізацію стосунків між країнами. Ньютон випередив його на кілька місяців.

Пантери мали тісні зв’язки й з іншими антиамериканськими урядами — Кубою, СРСР, навіть Північною Кореєю. В Алжирі у них було власне посольство. Влада Північного В’єтнаму, який якраз воював із США, пересилала через Чорних Пантер листи до родичів американських військовополонених. В’єтнамці також обіцяли уряду США випускати американських полонених в обмін на звільнення з в’язниць заарештованих Пантер.

Активіст Чорних Пантер під час з'їзду у Вашингтоні 1970 року. Джерело: Library of Congress / loc.gov

Мама твого улюбленого репера

Один з найвідоміших реперів усіх часів Тупак Шакур народився в революційній родині. Його батьки Афені Шакур та Біллі Ґарленд були активістами осередку партії в Нью-Йорку. Афені була однією з 21 Пантер, яких 1969-го заарештували, звинувативши у плануванні теракту. Справу вважали сфабрикованою, на підтримку звинувачених висловлювалися культурні діячі, релігійні та політичні організації. 1971-го суд виправдав їх за всіма пунктами звинувачення. Майбутній король хіп-хопу народився через місяць після закриття справи.

Читайте далі про унікальний досвід Корейської війни.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter