4860

Чортківська офензива. Чому українці так і не відбили Львів?

З кінця 1918 року триває Польсько-українська війна: Західноукраїнська Народна Республіка бореться за своє існування проти Польщі, яку підтримують держави-переможниці в Першій світовій. Тактичне становище на початку червня 1919 року важке — українці втратили майже всю територію Галичини.

На той момент Українська Галицька армія мала близько 25 тисяч багнетів, 600 шабель, 150 гармат — поляки мали значно більше. Після невдалої Вовчухівської операції галицьке військо було затиснуте в трикутнику між річками Збруч, Дністер і залізницею Гусятин–Чортків. ЗУНР вдалася до радикальних кроків: уряд склав повноваження, президента Євгена Петрушевича призначили диктатором, було вирішено наступати.

До наступу українці підготувалися ґрунтовно: організували ефективну аеророзвідку й створили сильну корпусну артилерійську групу з 64 гармат, що діяла в напрямку головного удару. Офензива почалася 7 червня, вже 8-го було взято Чортків. Поляки спробували відбити місто, але Сокальська бригада разом з 5-м гарматним полком відбила контрнаступ. 9 червня командувачем УГА замість полковника російської армії Михайла Омеляновича-Павленка, якого відрядили до армії УНР, став царський генерал-майор Олександр Греков. Він переконав Петрушевича, що ще можна спробувати повернути Львів.

Льотчик Сильвестр Соневицький за штурвалом літака УГА «Ньюпор»–17, 1-ша летунська сотня, м. Красне, початок 1919 року

Під керівництвом Грекова галичани розвинули початковий успіх. 7 польських батальйонів не змогли втримати Бучач — 11 червня до міста зайшли українські війська. Поляки створили групу військ для оборони Тернополя. Два дні його штурмували 1-й і 2-й корпуси УГА. Вирішальну роль зіграв вдалий удар 1-ї бригади Українських січових стрільців — 15 червня місто перейшло до рук ЗУНР.

В бою під Нижневом українські бійці ефективно використовують щойно створений легкий бронепоїзд: за підтримки 6 його кулеметів піхотні підрозділи УГА відкидають поляків за Дністер. 21 червня галицьке військо займає Бережани — долю бою вирішує вміла концентрація артилерійської потуги. 22-го поляки полишають Золочів. Північніше 1-й корпус 24 червня успішно бере Броди.

Польські війська відступають вже на 120 км, до Львова лишається близько 50 км.

Панцерник УГА «Федір Черник», 1919 рік

Продовженню наступу українців завадили брак боєприпасів, особливо — піхотної амуніції, та відсутність свіжих підкріплень. В той самий час командування польськими силами взяв на себе сам начальник держави Юзеф Пілсудський. Вже 28 червня, підтягнувши нові сили й перегрупувавшись, поляки переходять в контрнаступ по всьому фронті. Майже 40 тисячам протистоїть менш як 24 тисяч українців. Однак Греків не здається — силами 3-го корпусу намагається наступати на Львів, але йому в тил заходить 4-та польська дивізія — корпусу ледь вдається уникнути розгрому. Шансів на перемогу вже нема — УГА з боями відходить на схід.

8 липня Петрушевич домовився з Петлюрою про евакуацію галицьких сил на територію УНР.  Всі 13 бригад армії ЗУНР переходять Збруч. Там вони приєднаються до боротьби проти більшовиків.

Що було далі

  • До кінця 1919 року бригади УГА воювали за УНР проти більшовиків. Однак восени жахлива епідемія тифу вивела з лав армії до 90 % солдат.
  • Виснажена УГА в листопаді 1919 року підписує сепаратну угоду зі Збройними силами Півдня Росії Антона Денікіна та переходить на їхній бік за умови того, що не воюватиме проти частин УНР.
  • В лютому 1920 року близько 5 тисяч бійців УГА, що залишалися в строю, вливаються до складу Червоної армії — створюється Червона Українська Галицька армія (ЧУГА). «Червоні» розбили «білих», а виснажені хворобами воїни УГА, які не могли повернутися до захопленої поляками Галичини, вимушені були домовлятися з більшовиками.
  • Навесні 1920 року, під час боїв проти поляків, підрозділи ЧУГА потрапили до польського полону: солдатів і унтерофіцерів відпустили, а офіцерів інтернували в таборі в Тухолі. Армія ЗУНР перестала існувати.

Читайте далі про помилки 1918 року в Україні.

На обкладинці: вояки Української Галицької армії, 1918 рік

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter