14212

Допоможу стати вдовою. Недорого

В Європі 17 століття жінкам доводилось несолодко. З кар’єрних опцій — піти в монастир, зайнятися проституцією або вийти заміж. Розлучитися було практично неможливо. Тому єдиним способом покінчити з нещасливим шлюбом лишалася смерть другої половинки, яка б не викликала підозр. З часом з’явилися люди, готові з цим допомогти.

Джулія Тофана жила в Палермо на Сицилії, і вона професійно займалася отруєннями. Імовірно, професію вона успадкувала від матері — 1633 року ту звинуватили в отруєнні свого чоловіка й стратили.

У фірмову отруту від Джулії входили свинець, ртуть і беладонна, пропорції не збереглися. Пізніше цю суміш назвали Aqua Tofana на її честь. Сама Джулія продавала її під назвою «Манна святого Миколая». Aqua Tofana була безвідмовною, при цьому її майже неможливо було виявити: це була рідина без кольору, запаху та смаку. Завдяки цьому її було дуже зручно підмішувати в їжу або напої. Щоб убити дорослу людину, достатньо було 4—6 крапель.

Як Джулія Тофана отримала рецепт, невідомо. За однією версію, від матері. За іншою, вона удосконалила мамину формулу або розробила її самостійно з нуля. Відомо, що Джулія багато спілкувалася з аптекарями, спостерігала за їхньою роботою і дізнавалася секрети ремесла.

Джулія продавала «Манну святого Миколая» і чоловікам, але найчастіше до неї зверталися жінки, які хотіли покінчити з нещасним шлюбом. Клієнтки ділилися контактами Джулії лише з надійними подругами — за отруєння на шибениці опинилися б усі причетні.

Аква-тофана або «манна св. Миколая» — отруйний напій, названий по імені винахідниці, сицилійської отруйниці Тофана. Джерело: офорт з документу Лео Таксіля «Les Mystères de la Franc-Maçonnerie», Париж, 1886 рік

Бізнес йшов настільки добре, що Джулія Тофана з дочкою, яка допомагала матері, перебралися спочатку до Неаполя, а потім до Риму. А потім все пішло шкереберть. 1659 року одна з клієнток Джулії вирішила отруїти свого чоловіка. Вона налила  отрути йому в їжу, але в останню мить передумала і зупинила його. Чоловік змусив її у всьому зізнатися і передав владі Папської області, де горе-отруйниця розповіла все, що знала про Джулію Тофана та «Манну святого Миколая».

За однією з версій, вдячні клієнти попередили Джулію про арешт, і та встигла сховатися в монастирі. Її схопили лише коли містом поповзли чутки, що Джулія отруїла воду в місті, й до монастиря увірвався розгніваний натовп. Перед стратою Джулія Тофана зізналася в отруєнні більш ніж 600 чоловіків. Після страти її тіло жбурнули на територію монастиря, де вона переховувалась.

Що було далі:

  • Частину клієнтів Джулії Тофана стратили або ув’язнили;
  • Отруєння лишалось популярним способом розлучення в Європі аж до 19  століття. Колеги Джулії Тофана працювали по всій Європі;
  • У 18 столітті назва Aqua Tofana закріпилася за ледь не всіма повільнодійними отрутами. Коли композитор Вольфганг Амадей Моцарт смертельно захворів 1791 року, він був упевнений, що йому підлили Aqua Tofana. Підтвердження цієї підозри історики не знайшли;
  • Біографія самої Джулії Тофана лишається предметом дискусій. Існують версії, що вона померла своєю смертю 1651 року, а її справу продовжили спільниці.

Читайте далі про отруйників з Франції.

На обкладинці: деталь картини «Любовне зілля», Евелін де Морган, 19 століття

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter