Дура-Европос. Загадки найстарішої християнської церкви і стародавньої газової атаки

Століття тому британські військові на території сучасної Сирії випадково знайшли античне місто Дура-Европос. Ця знахідка дозволила нам дізнатися, як виглядали найбільш ранні церкви, як формувалося християнське мистецтво і якою була перша відома газова атака. WAS розповідає про античний скарб, знищений бойовиками «Ісламської держави».

ВОЄННЕ ВІДКРИТТЯ

Виявлення Дура-Европос нагадує епізод із пригодницького роману. Під час Першої світової війни арабські племена були союзниками англійців в боротьбі проти Османської імперії. В нагороду араби розраховували отримати незалежність, але після війни близькосхідні володіння Османів були поділені між Британією і Францією. 1920 року в Месопотамії місцеве населення почало повставати проти нових окупантів.

30 березня 1920 року британський загін під командуванням капітана Мерфі зайняв висоту Саліхіє на західних межах Месопотамії. Солдати піднялися на пагорб із руїнами й почали рити траншеї. Під час робіт під землею виявили стіни із залишками стародавніх розписів. Капітан Мерфі відправив донесення про це до Багдада, де як раз перебувала мандрівниця і археологиня Гертруда Белл. Вона оцінила важливість відкриття, повідомивши про нього керівникові археологічної місії Чиказького університету Джеймсові Генрі Брестеду. Так світ відкрив для себе скарби стародавнього міста Дура-Европос.

Початково це була фортеця, збудована царем Селевком I Нікатором 303 року до нашої ери. У 2 столітті до н. е. Дура-Европос захопило Парфянське царство, а 165 року нашої ери Дура-Европос опинилася під владою Риму. Фортеця контролювала переправу через Ефрат і дорогу, що з’єднувала міста Пальміра та Антіохія (Антакья в Туреччині). Поселення збільшувалося, стаючи важливим торговим центром, поки 256 року н. е. місто не захопили війська Держави Сасанідів. Після страшної облоги, пісок поглинув місто, сховавши на віки вулиці й храми.

ІСТОРІЯ ОСТАННЬОЇ ОБЛОГИ

1920 року висота Саліхіє перейшла під контроль Франції. Розкопки Дура-Европос здійснювалися силами французької Академії написів і красного письменства та Єльського університету. Вивчення системи укріплень відкрило сліди серйозної підготовки римлян до оборони фортеці. Зсередини до західної стіни вели насипи, створені на місці прилеглого кварталу. Таким чином війська Сасанідів, що облягли місто, змушені були рити тунелі не тільки під стінами, а й під цими насипами.

Захищаючись, римляни рили ходи назустріч — закипіла сутичка в темряві. Підземелля зберегли моторошну картину — вони були заповнені скелетами бійців. Використовуючи підкопи й облогові машини, нападники все-таки зуміли прорватися в місто.

Як персам вдалося перемогти в підземних боях? Відповідь на це питання може дати відкриття, зроблене 2009 року археологами Лестерського університету. Проаналізувавши знайдені в тунелях останки 19 римських солдатів і одного перського, вчені припустили, що війська Сасанідів підпалили бітум і сірку, щоб створити отруйний сірчистий газ, який потім за допомогою ковальських міхів закачали до підземних ходів. Таким чином мова може йти про виявлення в Дура-Европос найбільш ранніх свідчень газової атаки.

НАЙДАВНІША ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА

План домової церкви в Дура-Европос. Зображення: Jchancerel / Wikimedia Commons / CC BY-SA 4.0

Археологи виявили в Дура-Европос безліч артефактів, але головним відкриттям стали храми різних релігій і фрески в них. На незначній відстані один від одного було знайдено залишки християнської церкви, синагоги і язичницьких храмів. Їхні стіни прикрашали розписи, різні за сюжетом, але близькі за технікою та художніми прийомами.

Християнський комплекс являв собою domus ecclesiae («домова церква») — звичайний римський будинок, пристосований для церковних релігійних практик близько 232 року н. е. У центрі знаходився атріум — дворик із приміщеннями, що виходили в нього. Кімната на південному боці була площею близько 65 м² та могла вміщати до 70 вірян. У північно-західній частині комплексу — басейн, який використовувався як баптистерій. Над прямокутною купіллю було зображено небесне склепіння із зірками.

Фрески на стінах церкви включають зображення Адама і Єви, Доброго Пастиря, а також євангельські сцени: ходіння Ісуса Христа по воді, зцілення розслабленого в суботу, жінки-мироносиці біля Гробу Господнього, зустріч Христа з самарянкою. На одній зі стін збереглися грецькі написи — молитовні благословення для близьких.

Фреска церкви в Дура-Европос. Христос і Петро ходять по воді. Фото: Marsyas / Wikimedia Commons
Фреска церкви в Дура-Европос. Зцілення розслабленого в суботу. Фото: Yale University Art Gallery / artgallery.yale.edu
Фреска церкви в Дура-Европос. Пастир Добрий несе загублену вівцю. Фото: Marsyas / Wikimedia Commons

Домова церква міста Дура-Европос — найбільш рання відома сьогодні християнська церква. А її фрески — найдавніший з виявлених прикладів християнського мистецтва. Ці відкриття дозволили вченим обгрунтовано висунути гіпотезу, що ранньохристиянська художня традиція сформувалася на Сході, й звідти з мігрантами проникла на Захід, в той числі — в Рим. Ще 1922 року Джеймс Брестед стверджував, що саме в античній сирійської цивілізації слід шукати витоки візантійського живопису.

Автор: Михайло Фомін, кандидат історичних наук

ДАЛІ ЧИТАЙТЕ ПРО ТЕ, ЯК РОЗВАЖАЛИСЯ В ПОМПЕЯХ ПЕРЕД ЗАГИБЕЛЛЮ МІСТА.

На обкладинці: Пальмірський воріт міста Дура-Европос, 2015 рік. Фото: Heretiq / Wikimedia Commons / CC BY-SA 2.5

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter