«Г’юстон, у нас проблема»

13 квітня 1970 року в радіоефірі пролунав легендарний афоризм «Г’юстон, у нас проблема». Космічний апарат НАСА «Аполлон-13» прямував до Місяця. Екіпажем командував досвідчений Джеймс Ловелл, йому допомагали новачки Джон Свайгерт і Фред Гейз. З космічного центру в Г’юстоні за ними по черзі стежили чотири команди фахівців.

Майже все йшло за планом, і чергові центру скаржилися на нудьгу. В цей час Свайгерт виконував рутинне завдання — перемішував вміст баків з рідкими киснем і воднем. Пролунав гучний різкий звук. «Г’юстон, у нас проблема», — повідомив астронавт.

Кисневий бак № 2 вибухнув, бак № 1 теж був пошкоджений. Про висадку на Місяць вже не йшлося. Команда ризикувала задихнутися, крім того почалися проблеми з подачею електрики й води, а також з навігацією та зв’язком. Температура в житловому відсіку знизилася до 3°. Вдягнути скафандри було неможливо через їхню громіздкість.

У холоді було складно заснути, команда вкрай стомилася, Гейз захворів. Проте «Аполлон-13» зміг зробити цінні для науки фото Місяця і після шести днів польоту повернутися на Землю. Місію назвали «успішним провалом».

Читайте далі, чим небезпечне космічне сміття.

Фото: grin.hq.nasa.gov