У чому Петро I підозрював київського митрополита — документ

Після відступу нацистських військ 1943 року в Києві недорахувалися багатьох пам’яток. На окупованих Німеччиною територіях конфіскацією архівів і культурних цінностей опікувалася спеціальна зондеркоманда СС «Кюнсберг» на чолі з бароном Ебергардом фон Кюнсбергом. Але не в усіх випадках ініціатива походила від німців.

Так, представники Української православної автокефальної церкви ініціювали вивезення київських святинь, аби вони не дісталися більшовицькій владі. Відомо, що архієпископ УАПЦ Никанор (Бурчак-Абрамович) сприяв вивезенню із Софійського собору першої на Русі чудотворної ікони Миколи Мокрого і мощей князя Ярослава Мудрого.

Невідомо, коли ці реліквії знову потраплять до України, однак 14 березня 2019 року в Німеччині українському послу передали унікальний документ. Це грамота Петра I від 1708 року, що підтверджує обрання на київську митрополичу кафедру Йоасафа Кроковського. Дослідники встановили, що 1941 року нацисти викрали її з ризниці Софії Київської.

Грамота Петра I 1708 року, якою він підтверджує обрання на київську митрополичу кафедру Йоасафа Кроковського. Фото: Auswärtiges Amt

За ректорства Йоасафа Кроковського 1701 року Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії. А 1708 року Кроковський став останнім обраним київським митрополитом — потім їх призначали безпосередньо з імперського центру, не зважаючи на бажання місцевого духівництва.

Грамота Петра I цікава в контексті нещодавнього отримання Українською православною церквою томосу про автокефалію. Окремий пункт обумовлює зобов’язання київського митрополита не повертатися під юрисдикцію Константинополя. Тобто навіть за 22 роки після приєднання Київської митрополії до Московського патріархату серед українського священства існувало (або, на думку царя, могло існувати) бажання знову підпорядкуватися Вселенському.

Далі читайте, як російський «Донець» боровся з українськими ченцями на Афоні.

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter