121

2 лютого 1943 року, завершилася Сталінградська битва. Залишки угруповання на чолі з фельдмаршалом Паулюсом здалися — всього близько 90 тисяч солдатів і офіцерів. У боях загинули 240 тисяч німців. Це вважають найбільшою поразкою в історії німецької армії та поворотним пунктом Другої світової війни.

З багатьох причин перемоги Червоної армії зараз не викликають захоплення, в декого — навіть співчуття. Але що, крім поваги, можна відчувати до таких людей, як Григорій Брик — український вчитель, герой Сталінграда?

Народився в селі Худяки Черкаської області. Закінчив педінститут, працював у київській школі. Під час війни — командир роти 82-мм мінометів стрілецької дивізії. Перший орден «Червоної зірки» отримав за бої серпня 1941 року. Тоді під Каневом організував евакуацію підбитого танка КВ, захищав залізничну станцію. В одному з боїв були захоплені живими кілька солдатів і старший лейтенант вермахту (серпень 1941!).

Друга «Червона зірка» — за Сталінград. На початку жовтня 1942 дивізія опинилася в критичному стані. Штурмові групи німців вночі прорвали оборону і вийшли до Волги. Від мінометів їх відокремлювали лише залізничні колії, заставлені вагонами.

Старший лейтенант Брик наказав порушити правила та виставити стволи майже вертикально. Коли відстріляли всі міни, повів розрахунки в штикову атаку. Пізніше на тілах німців знайшли відзнаки — у нічній атаці брали участь десантники, ветерани висадки на Крит.

1945 року, після форсування Одеру, Григорій Брик став Героєм Радянського Союзу. Тоді вибило піхотних офіцерів, тож він дві доби командував обороною плацдарму. Водив бійців у контратаки і коригував роботу артилерії з іншого берега. Кілька разів викликав вогонь на себе.

Після війни працював учителем історії в Худяках, там й помер 1983 року. Героям слава.

Всі історії (168)