Ганс Крістіан Андерсен і його чоловіки. Хто був справжньою Русалонькою?

2020 року компанія Walt Disney Pictures розпочне зйомки римейку «Русалоньки». Багато хто був незадоволений, що роль Аріель дісталася афроамериканській R&B-співачці Геллі Бейлі, а не білошкірій актрисі та «все повинно бути по класиці». Disney звинувачують у надмірній політкоректності, стверджуючи, що не може принцеса моря зі скандинавського фольклору бути темношкірою.

Але якщо копнути історію створення казки, з’ясується, що всі помиляються і найкраще на роль Русалоньки підійшов би чоловік, адже Ганс Крістіан Андерсен писав персонажа з себе. А нерозділене кохання принцеси моря й Принца — це відносини Андерсена та його друга Едварда Колліна, який проміняв письменника на жінку і цим розбив письменнику серце.

Особисте життя в Ганса Крістіана Андерсена — автора більшості найвідоміших казок — було відсутнє. Та ходили чутки, що він надавав перевагу повіям, жінкам у віці чи розбещував дітей. Є навіть непідтверджена історія, що коли 1867 року Андерсен гостював у англійського письменника Чарльза Діккенса, то чіплявся до його сина. Нібито через це літератори перестали дружити.

Насправді Андерсен міг до кінця життя залишатися незайманим. Таким чином письменник себе стримував і не давав своїй гомосексуальності, яку засуджував, вирватися назовні.

Фізичну близькість з іншою людиною йому повністю замінила мастурбація. Андерсен навіть вів щоденник, в якому ставив «+» кожен раз, коли мастурбував.

«Сьогодні мене відвідували такі милі гості… Коли вони пішли, у мене був подвійний чуттєвий ++», — пише в щоденнику Андерсен.

Але платонічні почуття Андерсен не приховував. Дослідники його біографії, такі як Аксель Дреслоу та Міхаель Рютц, сходяться на тому, що письменник довгий час був закоханий в стокгольмського чиновника Едварда Колліна. Це стало відомо завдяки їхньому листуванню.

У 19 столітті, в епоху романтизму, було заведено спілкуватися в листах красивими словами, але послання Андерсена до Колліна переповнені особливо чуттєвими зворотами: «ви той, кого люблю вище всіх», «ваше розуміння — це як обійми, як поцілунок …».

Коллін такої ніжності не виявляв, тримав дистанцію, але коли дізнався, що у Андерсена з’явилося нове захоплення — німецький теолог Людвіг Мюллер, — написав: «Я став трохи ревнивий, почувши про Вашу любов до Людвіга Мюллера, однак сподіваюся, що мені-то ви не дасте відставку?»

Втім, і з теологом роману не вийшло — Мюллер писав Андерсену, що його чуттєвість та інфантильність викликають у нього огиду. Після цього їхнє спілкування припинилося.

Андерсен повернувся до мрій про минуле кохання і відновив активне листування з Колліном. Але в серпні 1836 року сталася трагедія — чиновник одружився і Андерсен втратив останню надію на взаємну любов.

Душевний біль Андерсен глушить творчістю і вже в квітні 1837 року в Копенгагені видається «Русалонька». У фіналі казки Принц, який був спочатку закоханий у морську діву, одружується з іншою, і Русалонька не отримує поцілунок істинного кохання, який міг зберегти їй людські ноги та життя. Тільки смерть Принца може відкотити все назад і повернути дівчині риб’ячий хвіст, але Русалонька не наважується на вбивство коханого й перетворюється на морську піну.

Андрсен зі свого боку перетвориться на самотнього дідугана, слава не покращила його особисте життя. 1875 року він помер від раку печінки, так і не отримавши свій поцілунок істинної любові.

Читайте далі про одностатеві шлюби серед піратів.

Картина: портрет Ганса Крістіана Андерсена кисті Карла Гартмана, 1845 рік, акварель

Поділися історією

Facebook Telegram Twitter